блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.09.2017 11:18

Економічні реформи

Павел Роднин Лідер Громадська ініціатива "Розвиток Середнього класу"

Ті реформи, які сьогодні пропонує влада, називая їх економічними, є наслідком економічного розвитку в країні, а не його причиною.

Минулого тижня Президент України звернувся до Парламенту з щорічним посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Хотілося б вірити, що не тільки до Парламенту, а й до всього українського суспільства.

Тому, що цей парламентський виступ чітко нагадував програму майбутнього кандидата в Президенти, якому важливо зрозуміти, яка реакція депутатів і виборців буде на його пробні тези.

Як завжди, в посланні Президента багато уваги приділено зовнішній і внутрішній політиці в країні. І, на жаль, не дуже багато уваги дісталося соціальному та економічному розвитку України. А, адже без потужної державної економіки ні рівень життя людей в суспільстві не підняти, ні шановану в світі державу не побудувати.

Президент очікує, що в 2020 році зростання українського ВВП становитиме 4%. Для країни, чий поточний рівень державної економіки становить мізерні, для сучасного світу, 90 млрд доларів (в 2012-му році ВВП України досяг 182 млрд доларів, а, наприклад, вартість компанії Apple більше 500 млрд доларів), щорічне зростання в 4-и відсотка з сьогоднішнього рівня - це топтання на місці. Це не економічний розвиток, це кероване маніпулювання колоніальними ресурсами. З таким же маніпулюванням рівнем життя переважної більшості українців.

Але, навіть, досягнення цього, передбачуваного 4% зростання економіки, неможливо домогтися одними розмовами про розвиток економіки. Якщо, її дійсно не розвивати. А, якихось системних дій, за роки нинішньої влади, щодо змін в економіці, так і не відбулося.

Українська економіка, як була 10-15 років тому, так і залишилася монополізованою олігархами, неконкурентною, сировинною, низькотехнологічною і низькоінтеллектуальною системою псевдоекономічних відносин. Атавізмом, в сучасному світі високих технологій, радянської системи.

І, передумов до зміни ситуації, принаймні ініційованих чинною владою, не передбачається.

Складно назвати ініційовані Прем'єром Гройсманом, під натиском Заходу, пенсійну, освітню, медичну, земельну реформи - економічними реформами. Це, скоріше, соціальні реформи, реформи, які можуть підвищити Соціальні стандарти в суспільстві. Зміни, які є наслідком економічного зростання в Україні, АЛЕ НІЯК НЕ ЙОГО ПРИЧИНОЮ.

Якість освіти, медичного обслуговування, турбота про літніх людей, що вийшли на пенсію, стануть можливими і сучасними тільки тоді, коли для цього складуться економічні передумови в Україні. Інакше, при такому рівні української економіки, ці всі, перераховані вище реформи, так і залишаться гучним, але неефективним піаром влади.

Неможливий розвиток економіки України без кардинальних змін в її структурі бюджетоутворюючих галузей. Поки провідними галузями економіки України залишатимуться латифундистське сільське господарство, олігархічна металургія та енергетика, допотопне машинобудування ... Галузі, де ключове значення має наявність, а головне - вартість ресурсів. До тих пір, це неконкурентне середовище розвиватися не буде.

Поки в Україні не відбудеться деолігархізація монополізованих бюджетоутворюючих галузей. Поки в структурі економіки не почнуть з'являтися галузі з сучасними технологіями, високим рівнем інтелектуальної складової, і висококонкурентним середовищем, ефективного економічного розвитку в Україні не відбудеться. Ми так і залишимося колонією, яка продовжить задешево поставляти багаті національні ресурси в провідні світові країни-метрополії. Колонією, з відповідним рівнем економічного і соціального розвитку.

Сьогодні, в Україні, передумови для розвитку високотехнологічних галузей економіки є. Більш того, деякі з них намагаються розвиватися. Чи не завдяки, а всупереч.

Це, наприклад, IT-сектор, це окремі осередки сучасної медицини і освіти, це високотехнологічне машинобудування і електроніка. Але, це, сьогодні, більше ініціатива бізнес-середовища, ніж системна і продумана політика нинішньої державної влади.

А влада, замість того, щоб цю ініціативу підхопити, і зробити державною політикою, всіляко цю ініціативу блокує, тому, що це настає на інтереси олігархічних кланів.

І, так буде до тих пір, поки в Україні не зміниться система влади, поки не буде замінена діюча олігархічна суспільно-економічна формація.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.