Кнопки

Спека у великому місті

 
20.07.2010 17:25

Київ знову не готовий до примх природи. Взимку сюрпризом стали кучугури снігу та гололід. Влітку до нас знову несподівано нагрянула аномальна спека. Коли стовпчики термометрів зашкалюють, а повітря буквально розпечене, у людей залишається одне природне бажання – освіжитись будь-якою ціною. Тут в хід іде все – купання в фонтанах, озерах, річках і навіть болотах, масове встановлення вентиляторів та кондиціонерів, скуповування прохолодних напоїв та морозива. Дехто заробляє на київських тропіках непогані гроші, а от комунальне господарство отримує колосальні навантаження, які врешті-решт можуть зламати йому хребет.

Кияни метаються по місту в пошуках прохолоди і не знаходять її. Причина проста – столиця не готова до таких змін клімату. Вся сучасна комунальна інфраструктура будувалась тоді, коли середня літня температура була нижчою на 1,5 градуса. 30-40 років тому ці умови здавалися вершиною зручності та комфортності а тепер перетворилися на пекельну пастку.

Наведу кілька прикладів. Після роботи люди поспішають додому. Але переступивши поріг квартири розуміють, що там довгоочікуваної прохолоди не отримають. Близько половини житлового фонду столиці складають серійні панельки 70-80-х років. Легкий бетон, з якого вони побудовані, нагрівається дуже швидко і під вечір у квартирі при температурі більше 30 градусів настає справжнє пекло. Ситуацію може врятувати кондиціонер. Сьогодні темпи продажу цього чудодійного приладу зросли на 75%, але на стільки ж зросло навантаження на столичні електромережі. В центрі Києва їх прокладали ще півстоліття тому і максимальне передбачуване навантаження – 2,5 кВ на квартиру. Реальне ж – удвічі більше. Тому не дивно, що сьогодні цілі вулиці залишаються без світла. Разом зі світлом зникає і гаряча вода – насоси для її прокачки при вимкненій мережі теж не працюють.

Можна, звичайно, піти на пляж. Але й тут не все гаразд. Із 12 зон відпочинку на воді лише 5 отримали санітарні паспорти. Купання в решті водойм – це ризик для здоров'я. Можна підхопити все, що завгодно – від лишая до холери.

В розпачі кияни навіть фонтани перетворили на міні-басейни. Але в багатьох з них сьогодні можна займатися хіба що сухим плаванням. З ініціативи "Київводоканалу" вони вимкнені нібито на профілактику. Насправді це банальне бажання зекономити, оскільки місто заборгувало водному монополісту кругленьку суму.

Від сухих фонтанів з надією в серці і з порожніми баклажками в руках кияни тягнуться до бюветів. Але цілющої вологи там немає. Політика столичної влади по викачуванню грошей з районів призвела до того, що районній владі часто ні за що утримувати та ремонтувати бюветні комплекси. Як результат – із 206 бюветів 73 не працюють.

Таким чином, уся система комунального господарства пасує перед спекою. А кияни відчувають себе ніби на розжареній сковорідці, без шансів на довгоочікувану прохолоду. Заради справедливості треба сказати, що Київ у цьому плані не унікальний. Берлін недавно пережив дещо подібне – там температура піднялась майже до 39 градусів тепла. Але в Німеччині хоча б усвідомили, що зміна клімату це проблема, яка потребує окремої, як державної так і муніципальної, політики. У нас глобальне потепління є проблемою в квадраті. Наша інфраструктура вже не витримує традиційного помірно-континентального клімату, а тепер, коли Київ кліматично пересунувся на рівень сучасної Кіровоградської чи Дніпропетровської областей, ми ризикуємо втратити навіть ті блага цивілізації, якими користуємось.

На питання "Що робити?" є єдино правильна відповідь. Реформи, які вже анонсували в КМДА, мають бути не точковими, а системними. Якщо знову десь підлатаємо, десь підправимо, десь побілимо-пофарбуємо – завтра житимемо в режимі постійних катастроф. Спочатку боротимемося зі снігопадом, потім зі спекою, а в перерві – з бурями та зливами. Глобальне потепління – річ, на яку вплинути важко – не тільки в столичному чи національному, але і в планетарному масштабі. Проте до всього можна пристосуватись. Історія людства – це якраз уміння вчасно і адекватно реагувати на виклики зовнішнього середовища. Сьогодні завдання київської влади – пристосувати столичну інфраструктуру до потреб ХХІ століття. Це зможуть зробити лише люди, які думають і діють на два кроки вперед, з оглядкою не стільки на минуле, скільки на майбутнє. Чи побачимо ми таких людей біля владного керма, залежить від киян. Хочеться вірити, що вже наступного року, завдяки їхньому свідомому вибору, ми переживемо спеку у великому місті з набагато меншими втратами.

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины Бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы дтп евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь жкг жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна кабмин кадры карьера Киев київ китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс Луценко люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ наука Нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин Образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко Парламент партия регионов персонал податки Податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика украины эксперт по миграции Экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк