Які державні органи можуть проводити перевірки під час воєнного стану?

Воєнний стан та мораторій.

Після запровадження воєнного стану Постановою КМУ №303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» було введено мораторій на проведення більшості перевірок.

Проте змінами і доповненнями, внесеними 06 грудня 2022 року до вищезгаданої Постанови, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на:

- права, законні інтереси, життя та здоров'я людини;

- захист навколишнього природного середовища;

- забезпечення безпеки держави;

- для виконання міжнародних зобов'язань України.

Тим ж змінами, було знято мораторій на позапланові перевірки для всіх контролюючих органів, за винятком податкових органів.

Отже, які органи  можуть проводити перевірки на сьогоднішній день та на яких підстав.

 1. Державна служба України з питань праці та її територіальні органи (ДЕРЖПРАЦЯ)

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2136 у період дії воєнного стану Держпраці та її територіальні органи можуть здійснювати позапланові перевірки за заявою працівника або профспілки з питання:

- додержання законодавства про працю роботодавцями (юридичними та фізичними особами), які використовують найману працю, в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

- виявлення неоформлених трудових відносин;

- законності припинення трудових договорів.

Крім того, позапланові перевірки роботодавців у період дії воєнного стану здійснюються:

- за зверненням фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;

- за дорученням Прем'єр-міністра України про перевірку роботодавця у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю роботодавця;

- за зверненням посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення роботодавцем комунальної форми власності законодавства про працю;

- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв'язку з невиконанням роботодавцем приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

Інші обставини не є підставою для проведення позапланової перевірки Держпраці та її територіальними органами.

Крім того, у період дії воєнного стану органи Держпраці не можуть проводити планові перевірки дотримання законодавства про працю.

У ході проведення позапланових перевірок мають бути дотримані вимоги Закону № 877, зокрема, під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

2. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи (ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА)

У Наказі № 5 від 03.01.2023 Мінагрополітики та продовольства України визначено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин на період воєнного стану.

Таких підстав п’ять:

- подання роботодавцем письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення позапланової перевірки за його бажанням;

- звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку роботодавця у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- перевірка виконання роботодавцем приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, на підставі повідомлень, що надійшли від органів, зазначених у ч. 5 Переліку.

На проведення планових перевірок Держпродспоживслужби продовжує діяти мораторій на період воєнного стану.

3. Державна екологічна інспекція України

Держекоінспекція має право на проведення позапланових екологічних перевірок у період воєнного стану на таких підставах:

- за бажанням суб’єкта господарювання на підставі його письмової заяви;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних у звітності;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньої перевірки;

- звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;

- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

На проведення планових екологічних перевірок встановлено мораторій.

4. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та її територіальні органи.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.19 Закону №222 позапланові перевірки додержання ліцензіатами ліцензійних умов проводяться за наявності:

- загрози життю чи здоров’ю людей;

- навколишньому природному середовищу;

- державній безпеці, що безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Отже, Держлікслужба має право проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) за наявності підстав, визначених п.2 Постанови №303, що не суперечить п.7 ч.3 ст.19 Закону №222 за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів – Міністерством охорони здоров’я України.

На планові перевірки поширюється дія мораторію.

5. Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи (ДСНС)

Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

У суб’єктів господарювання приватної форми власності ДСНС контролюють:

- виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації;

- вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

 Оскільки планові перевірки здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, план перевірок ДСНС на 2023 рік не опублікований на офіційному порталі відомства, а Постановою №303 запроваджено мораторій на планові перевірки, тож у 2023 році ДСНС має право здійснювати лише позапланові заходи державного нагляду (контролю) з урахуванням вимог ст.6 Закону №877 щодо підстав і порядку їх проведення.

Звертаю увагу, що 27.11.2023 року набери чинності Закон  №3063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», яким органи ДСНС отримають розширені повноваження щодо позапланових перевірок.

Щодо повноважень ДСНС:

- продовжать здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання, але за винятком самозайнятих осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю;

- здійснюватимуть державний нагляд (контроль) за додержанням вимог пожежної та техногенної безпеки під час робіт з будівництва будинків, будівель і споруд, крім об’єктів будівництва класу СС1;

- складатимуть протоколи та розглядатимуть справи про адміністративні правопорушення відповідно до закону;

- виявлятимуть причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, вживатимуть у межах компетенції заходів для їх усунення;

- здійснюватимуть державний ринковий нагляд щодо засобів цивільного захисту.

 Також вказаними змінами Кодекс цивільного захисту України доповнюється підставами для проведення позапланової перевірки.

 6. Державна інспекція архітектури та містобудування України та її територіальні органи. (ДІАМ)

Як вже згадувалось вище, на планові заходи державного нагляду (контролю) під час воєнного стану поширюється дія мораторію, а отже ДІАМ дозволено здійснювати лише позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Відповідно до вимог ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами – Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;

- перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

 7. Державна аудиторська служба України та її територіальні органи.

Відповідно до абз.2 ст.2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення:

- державного фінансового аудиту;

- інспектування;

- перевірки закупівель;

- моніторингу закупівлі.

В умовах воєнного стану діяльність ДАСУ відбувається з урахуванням деяких особливостей, визначених Постановою Кабміну від 7 травня 2022 року № 561 “Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану“.

Так, у листі від 22 червня 2022 року №003000-14/4488-2022  ДАСУ  наголосило, що здійснює заходи державного фінансового контролю, в тому числі, з питань дотримання законодавства у сфері закупівель, за умови реального функціонування об’єктів контролю ДАСУ, сервісів та інформаційних платформ (майданчиків), можливості забезпечення збереження життя та здоров’я працівників. ДАСУ та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу процедур закупівель відповідно до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та забезпечують реалізацію його результатів відповідно до законодавства.

З 04 листопада 2022 року Державна аудиторська служба  отримала прав ана проведення перевірок щодо виконання місцевих бюджетів.

Станом на поточну дату Держаудитслужба має право на проведення перевірок державних закупівель та моніторингу закупівель, здійснення планових та позапланових ревізій.

Ревізію проводять шляхом:

- документальної перевірки установчих, фінансових, бухгалтерських документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів тощо;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль наявності грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних та нематеріальних цінностей за допомогою інвентаризації, обстеження і контрольного обміру виконаних робіт тощо.

8. Державна податкова служба та її територіальні органи (ДПС)

І наостанок, розглянемо особливості проведення податкових перевірок під час дії воєнного стану.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності в період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX вніс доповнення до Перехідних положень Податкового кодексу України, якими будь-які податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Наступним кроком було внесення зміни до ПКУ, якими фактично було надано податковим органам право проводити:

- камеральні перевірки декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, та 215.3.2 прим. 1 та 215.3.3 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання;

- фактичні перевірки (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Крім того, 16 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» № 2173, яким встановлено право податкових органів здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

 Окрім цього, було розширено підстави проведення фактичних податкових перевірок.

Фактична перевірка (до завершення воєнного стану) також проводитиметься додатково до інших визначених підстав у разі:

• отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни й ціноутворення;

• отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

 27  травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 7360 який передбачає можливість проведення камеральних перевірок та документальних позапланових перевірок. Підставами для проведення документальних перевірок стало:

- звернення платника податків;

-  розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; фактичних перевірок.

 Планові податкові перевірки на сьогоднішній день заборонені.

 Разом з тим, КМУ внесено проект Закону України від 31.01.2023 р. N 8401 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який Верховна Рада підтримала в першому читанні.

Законопроєкт передбачає відновлення документальних перевірок з 01 липня 2023 (в тому числі і планових), однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.

14 червня 2023 року Данило Гетманцев повідомив про внесення поправок та пропозицій до законопроєкту №8401, якими пропонується, зокрема:

• перенесення набуття чинності Закону на 1 серпня 2023 року;
• встановлення мораторію на певні види перевірок (зокрема, на більшість перевірок 1-2 групи платників єдиного податку) та обмежено підстави для включення платників податків до планових перевірок.

Станом на сьогодні законопроект №8401 не прийнято.

 Отже, якщо державний орган прийняв рішення про перевірку юридичної особи або фізичної особи підприємця, необхідно ретельно перевірити чи є на момент перевірки підстави для неї.

Адже нагадуємо, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У співавторстві з  адвокатом Тетяною Марченко