Ринок зовнішньої реклами: локальні проблеми глобальних масштабів

Аналіз проблемних ситуацій взаємодії місцевої влади та операторів ринку.

Повноцінне ефективне функціонування ринку зовнішньої реклами неможливе без адекватного нормативного забезпечення, із загальновизнаними правилами для всіх його учасників. На сьогодні зовнішня реклама перебуває в колізії між дозвільним законом, законом про рекламу і Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном, що призводить до включення «місцевих ручних механізмів» розв’язання процедурних питань. У деяких містах такі «ручні механізми» навіть доходять до абсурду, порушуючи всі принципи здорового глузду.

Згадаймо місто Дніпро, в якому оператори, що дотримуються процедурних норм і йдуть у «ногу із часом», належно сплачуючи податки та вкладаючи значні суми в реконструкції, отримують наказ про демонтаж конструкцій, а інші невідомі компанії паралельно отримують дозвіл на встановлення. Показово те, що проекти місцевих Схем розміщення рекламних конструкцій, які зараз готують і ухвалюють, суперечать законодавству та передбачають вибіркове анулювання чинних дозволів без усяких причин і пояснень.

У місті Суми ситуація ще більш заплутана. Асоціація операторів зовнішньої реклами (Асоціація) майже щодня отримує скарги на діяльність місцевих органів влади. У місті нормативно прописано, що ті заяви, які оператори подають на видачу чи подовження дозволів, має розглядати колегіальний орган у складі 15 осіб, сфера діяльності яких жодним чином не стосується реклами. Рішення такого «органу» виносять на розгляд виконавчого комітету, куди операторів узагалі не допускають. Доходить до того, що в робочому порядку, з голосу, з грубим порушенням дозвільного закону та закону про доступ до публічної інформації, на засіданні виконкому без погодження із профільними службами подовжують дозволи, в яких змінені навіть тип конструкції та адреса розташування.

У Черкасах — інша проблема. Існує схема, розроблена з дотриманням усіх принципів прозорості та раціональності. Та є оператори, які її ігнорують, і влада, яка ніяк не реагує на таку ситуацію. Наприклад, правила передбачають на визначеній території конкретні допустимі площини. Одні оператори демонтували свої конструкції, вклали кошти, щоб замінити їх на дозволені, а інші — продовжують використовувати рекламні конструкції значно більшої площі, при цьому не сплачуючи коштів до міського бюджету. Таким чином, ми отримуємо перевагу одного суб'єкта над іншим і приклад бездіяльності місцевої влади, яка тим самим стимулює безвідповідальність решти учасників ринку.

У Мелітополі місцева влада продемонструвала взагалі «хід конем». Отримавши лист від операторів із рішенням апеляційного суду про видачу дозволів, вона скасувала порядок, на основі якого видавала такі дозволи. І тепер, оскільки порядок скасований, всі дозволи вважають скасованими. Рішення на грані геніальності…

Таких прикладів, де влада не переймається заявами і не дотримується термінів щодо видачі і подовження дозволів, не враховує інтересів бізнесу чи ігнорує запити, що надійшли, було б менше, якби учасники ринку були більш законодавчо захищені і не сподівалися на чиюсь примху, настрій чи інтерес…

Днями в Антимонопольному комітеті відбулася робоча зустріч, під час якої з’ясовували проблемні питання ринку зовнішньої реклами. Обговорення всіх перерахованих «локальних» проблем стало вагомим аргументом для АМКУ. У комітеті переконані, що слід ретельно перевірити такі факти та «принципи» роботи окремих органів місцевого самоврядування. Тож є надія, що бізнес-клімат у наших «славних» містах усе ж таки найближчим часом поліпшиться…