Реформи в енергетиці: що варто знати уряду, аби завершити нескінченний ремонт

Третій рік ми відстежуємо реформування сфери енергетики згідно Угоди з ЄС. Якщо оцінити дуже коротко і дуже загально, то країна знаходиться посередині процесу, і в наступного уряду немає іншого вибору, як завершувати почате. Шимон Перес, президент Ізраїлю, сказав: кожний з нас має дивитися вперед, а не назад, світ змінюється з величезною швидкістю, і ніхто не може дати наказ зупинити ці зміни. У нас складні реформи, великий ремонт усієї системи. І перш ніж новим урядовцям йти далі та продовжувати цей ремонт, необхідно оцінити ситуацію.

Пропонуємо експрес-зріз стану реформ у сферах енергетики. Його підготував аналітичний центр DiXi Group у партнерстві з громадськими організаціями. Щомісяця група експертів проводить моніторинг змін в енергетиці. Крім того, для кожного сектору були розроблені орієнтовні критерії (бенчмарки), за якими щопівроку оцінюється стан справ. Ось як виглядає ситуація станом на липень 2019 року. Процес змін йде різними темпами, у кожній сфері є свої досягнення і невдачі. По ключовим бенчмаркам найпроблемнішою зоною є нафтова сфера. З неї і почнемо.

Нафтова сфера

Впровадження норм законодавства ЄС у нафтовій сфері відбувається надто повільно. Із щонайменше 81 закону, підзаконного акту, регламенту, національного стандарту, що мали бути прийняті, станом на 1 липня ухвалено лише 41. Незважаючи на це, упродовж першої половини 2019 року ухвалено низку важливих рішень, зокрема з підтримання мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, заохочення до використання відновлюваної енергії у транспортній сфері, а також забезпечення прозорості діяльності з розроблення вуглеводнів.

Щодо останнього Уряд ухвалив дві постанови, що спростили доступ до нафтогазових родовищ. Через систему ProZorro.Sales реалізовано 16 спеціальних дозволів користування нафтогазоносними надрами (із 23 запропонованих). Визначено переможців дев’яти відкритих конкурсів з укладення угод про розподіл вуглеводневої продукції. Також, посилено контроль над обігом авіаційного палива. Запроваджено ліцензування діяльності з виробництва й зберігання нафтопродуктів, гуртової й роздрібної торгівлі ними.

Попри ці позитивні новини, продовжують ігноруватися вимоги директив, що стосуються якості й безпечності нафтопродуктів. Третій рік поспіль переносяться терміни розроблення нового Кодексу про надра. 

Сфера газопостачання

У першій половині 2019 року реалізація "анбандлінгу" функцій «Нафтогазу» та створення незалежного оператора газотранспортної системи відбувалась досить повільно. Більшість заходів заплановано на друге півріччя, і вони мають бути завершені до кінця року. На разі, окремому ТОВ у структурі «Укртрансгазу» передано функції технічної експлуатації ГТС та готуються нормативні передумови для передачі активів компанії "Магістральні газопроводи України".

Сам ринок газопостачання залишається переважно регульованим. За підсумками 5 місяців поточного року лише 44% газу реалізується на основі вільного ціноутворення, тобто за конкурентними умовами. Решта 56% реалізовується за регульованими тарифами. За оцінкою Регулятора у сферах енергетики, в 2018 році частка трьох найбільших груп постачальників склала 66%. При цьому, лише 69 побутових споживачів змогли змінили постачальника у 2018 році.

Запровадження добового балансування, хоч і скоротило обсяги небалансів, але не вирішило питання боргів користувачів системи перед оператором ГТС. Через низку невирішених питань, зокрема перегляду тарифів на транспортування і розподіл газу та інших проблем, суттєво погіршилася платіжна дисципліна. На середину 2019 року борги ТКЕ і ТЕЦ перед "Нафтогазом" виросли на 36% до більш ніж 39 млрд. грн. Борг газопостачальних компаній (газзбутів) збільшився на 28% до майже 24 млрд. грн. Для порівняння, це сукупно становить приблизно як загальнодержавний бюджет на освіту на 2019 рік.

Сфера електропостачання

З 1 січня розпочав роботу роздрібний ринок електроенергії, але перший місяць його роботи показав, що далеко не усі споживачі були готові. Значна кількість споживачів, в першу чергу водоканали, шахти, бюджетні установи та підприємства потрапили до постачальника «останньої надії» (ПОН) - ДП «Укрінтеренерго». Іншими словами, ці споживачі були змушені купувати електроенергію дорожче, ніж якби вчасно підписали необхідні договори з постачальниками універсальних послуг (ПУП) і купували її в них. Це також вплинуло і на фінансові показники ПОН, бо частина підприємств ЖКГ та вугільна галузь, перш за все та, що знаходяться на сході України, не змогли оплатити рахунки. З часом ситуація покращилася, бо ПОН міг обслуговувати таких споживачів на протязі 3-х місяців, але проблеми Сходу та реструктуризації заборгованості все ще не вирішені.

Також з 1 липня запущено сегменти оптового ринку електроенергії (крім системних послуг). Наразі він функціонує трохи більше місяця і ще рано говорити про результати. 

Підвищення енергоефективності

Ключовою проблемою є те, що у публічному доступі недостатньо даних для оцінки стану справ. Зокрема, не опубліковано Національний план дій з підвищення енергоефективності. Натомість можна оцінити лише обсяг коштів, які вкладаються державою в енергомодернізацію та енергоефективність, а саме програм «теплі кредити» та Фонду енергоефективності. У випадку першої, за даними казначейства, профінансовано 75 зі 100 млн грн і на друге півріччя ще залишається 300 млн. грн. У випадку другого – станом на кінець червня використано 0 з 1,6 млрд. грн. 

Захист довкілля

Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, що є першим кроком для впровадження інтегрованого дозволу. У 2018 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних речовин склали 2508,3 тис т, що лише на 3% менше, ніж у 2017 році. Статистика щодо викидів діоксиду сірки зі стаціонарних джерел в атмосферне повітря не доступна вже декілька років. Наразі щодо вмісту сірки в деяких видах палива у Секретаріаті Енергетичного Співтовариства порушено відповідну справу. Серед іншого, практично не виконується План заходів зі скорочення викидів від великих спалювальних установок.

З 1 січня у 24 рази збільшено екологічний податок з 0,41 грн/т до 10 грн/т, попри це, він витрачається нераціонально. Зважаючи на це, Кабінет Міністрів планує частину таких податкових зборів повертати промисловим підприємствам для модернізації виробництва.

Розвиток «зеленої» енергетики

Темпи введення нових «зелених» об’єктів все більше наближають Україну до виконання цілей Національного плану дій з ВДЕ до 2020 року. Зокрема, тільки за першу половину 2019 року було введено вдвічі більше потужностей, ніж за весь минулий рік. І якщо в 2018 році Україна відставала від цілей Нацплану на 16%, то зараз відстає вже менше ніж на 6%. Також важливо, що Верховна Рада прийняла закон щодо введення аукціонної системи для підтримки генерації з ВДЕ.

Регулювання у сферах енергетики

З огляду на прогрес в інших сферах, де, хоч і повільний, та все ж спостерігається рух уперед, крок назад може бути зроблений лише в реформі енергетичного регулятора. Конституційний суд ухвалив рішення, згідно з яким визнано неконституційним положення про незалежність НКРЕКП, незважаючи на те, що це вимагає Третій енергопакет ЄС. Суд дав можливість до кінця року врегулювати правову колізію, що, по суті, є викликом для наступного складу парламенту.

 Повний текст моніторингового звіту.

Моніторинговий звіт про просування України у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та дозвілля проведений за сприяння Європейського Союзу в рамках Ініціативи EU4Energy та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках Проекту "Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про Асоціацію". За зміст моніторингового звіту несуть відповідальність Громадська організація «ДІКСІ ГРУП», а також Громадянська мережа «ОПОРА», Всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», Ресурсно‐аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація «Європейсько‐Українське енергетичне агентство». Зміст цієї публікації не жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та/або Міжнародного фонду «Відродження».