Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.06.2017 17:22

Екологічна ситуація в зоні АТО є загрозою для майбутніх поколінь

Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання (2014-2019)

Проблема екологічної безпеки в зоні АТО набула безпрецедентних масштабів. Відбулися небезпечні зміни екологічного стану навколишнього природного середовища, які охоплюють територію близько 30 тис. км2, де мешкає до 5 млн населення. Їх згубні наслідки відчу

Військові дії завжди призводять до тяжких наслідків для людей та природи. Це пряме екстремальне техногенне втручання. Мова йде про збитки, які відчують не лише нинішні покоління українців, а й прийдешні, оскільки наслідки мають, у тому числі, і відкладений характер.

Більша частина екологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольній Україні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій, найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієво і Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.

У результаті артилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксового газу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану, ціанової кислоти, аміаку тощо.

Водночас, на окупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році у Луганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидів в атмосферу на 201,6%.

Чи варто говорити, що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансування екологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайним ситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладенням власників підприємств.

Згідно з Державним реєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першого та другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків, найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.

Найбільші викиди від стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6 тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу у Дніпропетровській –723,9 тис. т

Починаючи з 2014 року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим в Європі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, що викидаються в атмосферу, може стати критичною.

На підконтрольній території ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунок природоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорони атмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янській ТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕС відбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якої виконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системи моніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.

Обсяг капітальних інвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовища у 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільші екоінвестиції.

Питомі викиди шкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили 2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженні викидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатування екологічних законодавчих ініціатив.

Пошкодження будь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складів і сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічних наслідків.

Яскравий приклад – ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництва Дзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу з боку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамба шламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.

Основними небезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів в регіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчана кислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитні хімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйні речовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тут потрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайної ситуації.

Найбільша кількість об’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки, розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку і Свердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєнних дій.

Окрема тема – якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальних речовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК)  у 2015 році складав: азоту нітритного – <1 - 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7, сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити, що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв та Ізюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій і особливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськ екологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якості води – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й клас якості – чисті води.

Окремо слід звернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів, ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількість розчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод у водоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатними до використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони за радянських часів використовувалися як сховища відходів.

Аналогічна ситуація спостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних вод та стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім не гідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, що призводить до їх засолення.

Додаткова небезпека може бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на «шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.

В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація може спровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» і виникнення додаткової масштабної соціальної напруги.

Будь-які мої спроби ініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприроди та особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» та псевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]