Бездіяльність державного виконавця - це дискреція чи правопорушення?

Проте в силу певних об’єктивних та суб’єктивних причин ДВС не встигає/не хоче/не може та і взагалі «хай би як» виконує свої функції.

Так, я вимушений погодитись, що в силу величезної завантаження та маленької фінансової зацікавленості  державні виконавці не в змозі якісно вести всі виконавчі провадження. Але від стадії «пожалійте нас» наступає стадія «а не пішли би зі своїм виконавчим провадженням, в мене таких сотні чекають і нічого». Ось на останній стадії державний виконавець зосереджує всі свої сили та час як би «юридично правомірно» нічого не робити, ніж відкрити профільні НПА та почитати як якісно та ефективно виконати свою роботу.

Напевно всі чули від Державного виконавця дорікання по певним процесуальним діям стосовного того, що відповідно до положень ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» це нібито його право. Але насправді передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» права та повноваження державного виконавця – це його прямий обов’язок.

Нормами ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і законом.

У юридичному значенні бездіяльність представника органу державної влади вкладається у значенні цього стану, який позначається як «безпідставне повне або часткове ухилення від здійснення передбачених конституцією та іншими законами функцій і повноважень влади» та/або «несвоєчасне, несумлінне, некваліфіковане чи інше неналежне виконання органами державної влади своїх функцій та повноважень».

Так само ВСУ  у своїй Постанові від 24 листопада 2015 р. №п/800/259/15 зазначив, що «Сама по собі бездіяльність — це триваюча пасивна поведінка суб’єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов’язаний був і МІГ ВЧИНИТИ».

Таким чином законодавством передбачено обов’язок державного виконавця сумлінно виконувати свої службові обов’язки, здійснювати ВСІ МОЖЛИВІ ЗАХОДИ необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому законом. Невикористання цих прав та повноважень свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Тобто, всі передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» права та повноваження державного виконавця, які необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, є обов’язковими для застосування з боку державного виконавця. Державний виконавець, зобов'язаний сумлінно користуватися усіма наданими йому повноваженнями з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.