Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.12.2012 19:45

Договір відступлення права вимоги (цесія). Деякі особливості

Адвокат, кандидат юридичних наук

Які ризики супроводжують укладання та оформлення подібного договору?

                 Цесія – похідне від основного зобов’язання, що зазнало широкого застосування у сучасному діловому обігу; правочин, на підставі якого відбувається передача права вимоги (до боржника)  від первісного кредитора  (цедента) до нового кредитора (цесіонарія). Операція відступлення права вимоги є одним з поширених способів вирішення проблем, пов'язаних з погашенням заборгованості.

Цивільний Кодекс України (ст.512) визначає відступлення права вимоги, - одним із способів заміни кредитора у зобов’язанні. Податковий Кодекс України (ст.153) визнає під відступленням права вимоги - операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Які ризики супроводжують укладання та оформлення подібного договору?

Форма договору.   Стаття 513 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій  самій  формі,  що  і  правочин,  на  підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.  Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований  в  порядку,  встановленому  для  реєстрації  цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно, якщо основний правочин укладений у письмовій нотаріальній формі, то й цесія підлягатиме нотаріальному посвідченню. Якщо основний договір підлягає державній реєстрації, то й цесія підлягатиме. Прикладом може послужити наступне: відповідно до Постанови Правління НБУ № 270 від 17.06.2004 року, яка регулює порядок отримання резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів, резидент-позичальник   зобов'язаний   зареєструвати договір   про   одержання   кредиту   в   іноземній   валюті   від  уповноваженого   банку     у  разі відступлення   уповноваженим   банком   -   первісним   кредитором нерезиденту прававимоги за цим кредитом. Уповноважений банк - первісний  кредитор  має  передбачити  в договорі з нерезидентом про  відступлення  права  вимоги за кредитним договором,  що  договір  про  відступлення  права  вимоги  набирає чинності  з  моменту реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін),  а також  письмово  повідомити  резидента-позичальника  про заміну кредитора в зобов'язанні за кредитним договором. Кредитний договір підлягає реєстрації  Національним  банком  у порядку,  установленому  цим  розділом,  за  винятком  вимоги щодо обов'язкової   реєстрації   договору   до   фактичного   одержання резидентом-позичальником  коштів  за  кредитом  у  частині коштів, одержаних  резидентом-позичальником  від  уповноваженого  банку  - первісного кредитора. Таким чином, вказана умова є обов’язковою до виконання, і нехтувати нею неможливо, так як дефект форми може потягнути недійсність правочину.

Інша перепона, з якою часто стикаються при укладанні даного договору,- подібність цесії із договором факторингу, оскільки в його основі також лежить відступлення права вимоги, але вона виступає лише елементом договору факторингу. Нажаль, господарські суди не звертають належної уваги на встановлення правової сутності цих договорів, і досить часто оплатну цесію визнають факторингом. Варто звернути увагу, що відступлення права вимоги, за Цивільним Кодексом виступає способом зміни кредитора у зобов’язанні (загальне), а факторинг,- цілісний самостійний вид договору (спеціальне). Отож, не кожна оплатна цесія може визнаватись факторингом. Хоча, кожний договір факторингу містить умову відступлення права вимоги.

Згідно ст. 1077 ЦКУ За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.  Фактором може бути банк або інша фінансова установа, а також фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності, яка згідно із законом має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦКУ). Варто відмежувати, що факторинг – це комплекс фінансових послуг ( і за законом підлягає ліцензуванню), який надаються клієнтові фактором. А «плата» розуміється як вказівка на те, що співвідношення при обміні грошей на дебіторську заборгованість має бути на користь фактора (тобто він повинен отримати прибуток у вигляді різниці). Цесія це  один з елементів договору факторингу, іншими його елементами також можуть виступати: фінансування, страхування ризику неплатежу, адміністративне управління дебіторською заборгованістю, інформаційні послуги, тощо.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]