Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.11.2017 18:51

Антикорупційна спеціалізація суддів: чі по тілу кафтан?

Адвокат

Аналітично-правова оцінка законопроекту № 6529 про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо запровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень)

31 травня 2017 року був зареєстрований Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо запровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень) за № 6529, автор законопроекту – народний депутат України Алексєєв Сергій Олегович.


У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що створення Вищого антикорупційного суду видається невиправданим як з практичної точки зору, так фінансово-економічної, оскільки потребуватиме значних ресурсів, тому запропоновано виключити положення про Вищий антикорупційний суд України з Закону України «Про судоустрій та статус суддів». На думку автора законопроекту, наразі найбільш оптимальним видається реалізація та удосконалення інституту спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ, а саме щодо розгляду корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією . Такий підхід цілком відповідає вимогам Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, ратифікованої у 2006 році, за якими державою взято зобов’язання забезпечити спеціалізацію персоналу та органів для боротьби із корупцією (стаття 20 Конвенції).»


Перевагою даного законопроекту є те, що реалізація положень зазначеного Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету.

Отже, які нововведення та зміни передбачені у даному законопроекті?

1. У місцевих загальних судах та апеляційних судах повинна діяти спеціалізація суддів із здійснення:

1) кримінального провадження щодо неповнолітніх;

2) кримінального провадження щодо корупційних злочинів та провадження про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.

2. Визначені вимоги на посаду судді, який здійснюватиме кримінальне провадження щодо корупційних злочинів та провадження про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією:

Суддею місцевого загального суду, уповноваженим здійснювати судочинство у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 18 цього Закону, може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;


2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше п’ять років;


3) має досвід професійної діяльності адвоката або прокурорсько-слідчої діяльності щонайменше п’ять років;


4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше п’ять років.»;

Як бачимо, дані вимоги є значно пом’якшеними порівняно з вимогами, що висуваються до посади судді у законопроекті № 6011, оскільки в останньому зазначено, що «суддею Вищого антикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

2) має науковий ступінь у сфері права, стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;

3)має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

4) має стаж професійної діяльності на посаді прокурора десять років;

5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-4 цієї частини, щонайменше десять років.

А вимоги, які висуваються до суддів апеляційних суддів, взагалі відсутні у законопроекті № 6529, лише вказано, на який строк та ким обираються: «судді апеляційного суду, уповноважені здійснювати судочинство у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої цієї статті, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно».

3. Кількість суддів, уповноважених здійснювати провадження щодо корупційних злочинів та провадження про адміністративні правоп орушення, пов’язані з корупцією, має бути не менше 3 суддів у місцевих загальних судах та не менше 5 суддів в апеляційних судах.

При цьому, не слід забувати про ч. 6 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», що кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

4. У Касаційному кримінальному суді обов’язково створюється окрема палата для здійснення правосуддя як судом касаційної інстанції у кримінальн их провадження х щодо корупційних злочинів.

Це положення відповідає ст. 37 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», так як у кожному касаційному суді можуть утворюватись судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів, кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду.

Проаналізувавши запропонований законопроект  № 6529, можна дійти висновку, що він не відповідає ідеї створення єдиного судового органу для боротьби з корупцією, також міжнародна спільнота висловила невдоволення даним законопроектом, оскільки після його аналізу залишилося більше запитань, ніж відповідей. Окрім того, Міжнародний валютний фонд для надання Україні чергового траншу вимагає створення саме окремого спеціалізованого органу, а не «псевдо спеціалізованих палат» на кожному рівні судової системи. Недарма у 20 країнах світу (зокрема, у Болгарії, Бурунді, Камеруні, Хорватії, Індонезії, Кенії, Малайзії, Мексиці, Непалі та ін.), вже створені окремі незалежні  антикорупційні суди. Враховуючи те, що за даними опитувань та досліджень аудиторської компанії Ernst & Young у 2016 році Україна зайняла 1 місце за рівнем сприйняття корупції серед 41 держави, необхідно все ж таки визнати, що створення антикорупційних судів в Україні буде виправданим та ефективним (http://gordonua.com/news/worldnews/ukraina-zanyala-pervoe-mesto-v-reytinge-korrupcii-v-biznese-ernst-young-182688.html).


Висновок наступний:   законопроект №6529 хоча й не потребує значних фінансових вкладень, але й не передбачає жодних дієвих нововведень для побудови структури антикорупційних судів. Тому необхідно доопрацювати законопроект № 6011 та прийняти закон, щоб створити у результаті систему дійсно незалежних антикорупційних судів з забезпеченням їм відповідного рівня фінансових та соціальних гарантій.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]