Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.01.2014 09:35

Алгоритм дій у справах про банкрутство контрагентів

Про банкрутство написано не мало. Однак, іноді буває, що коли зіткнешся з певним питанням, з яким не маєш справи постійно, починаєш читати аналітику і розумієш, що дуже багато теоретичних роздумів над недосконалістю законодавства, тощо, а конкретних рекоме

Терміни:

Закон – Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

ГПК – Господарський процесуальний кодекс України;

Кредитор – особа, яка має дебіторську заборгованість та інтереси якої відстоюються;

Боржник – особа, яка має кредиторську заборгованість перед  Кредитором та щодо якої застосовуються процедури, передбачені Законом;

Досудова санація - процедура санації до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати дванадцяти місяців з дня затвердження господарським судом відповідного плану санації.


Додаткові пояснення

Дії, позначені зірочкою (*), на думку автора, вживати необов’язково – лише у разі, якщо справа про банкрутство Боржника та/або заборгованість перед Кредитором представляють інтерес для Кредитора. 

 
I. ДОСУДОВА САНАЦІЯ

Строк досудової санації не може перевищувати дванадцяти місяців з дня затвердження господарським судом відповідного плану санації.[1]
Ініціювання досудової санації Кредитором, алгоритм дій:

1.             Отримати дані бухгалтерського обліку Боржника щодо кредиторської заборгованості (належним чином засвідчену бухгалтерську документацію).

2.             Отримати письмову згоду кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50% кредиторської заборгованості Боржника.

3.             Скликати загальні збори кредиторів Боржника:

-          надіслати письмове повідомлення на адресу всіх осіб, які є кредиторами за даними бухгалтерського обліку Боржника, та

-          забезпечити публікацію оголошення про проведення зборів на веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та ВГСУ (до 19.01.2014 р. -  публікація здійснюється в газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр").

4.             Підготувати проект плану санації.[2]

5.             Отримати письмове узгодження[3] плану санації від усіх забезпечених кредиторів.[4]

6.             Провести загальні збори кредиторів.[5]

7.             Підготувати документи для подання до суду:

1) план санації;

2) протокол засідання загальних зборів кредиторів, на яких було прийнято рішення про схвалення плану санації (протоколом бажано уповноважити Кредитора подати заяву про затвердження плану санації);

3) список кредиторів із зазначенням їхнього найменування, поштової адреси, ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;

4) письмові заперечення кредиторів, які не брали участь у голосуванні або голосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.

8.             Оплатити судовий збір (1 мінімальний розмір заробітної плати).[6]

9.             Протягом п'яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації подати (від імені Боржника або кредитора, уповноваженого загальними зборами кредиторів) до господарського суду за місцезнаходженням Боржника заяву про затвердження плану санації, документ про сплату судового збору, документи відповідно до п. 7 вище.

10.         Через п'яти днів з дня отримання судом заяви про затвердження плану санації ознайомитися з ухвалою про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду з метою з’ясування часу та місця проведення судового засідання, на якому буде розглядатися заява про затвердження плану санації.

11.         Взяти участь у судовому засіданні щодо розгляду заяви про затвердження плану санації (призначається протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду).

12.         При необхідності - оскаржити ухвалу про відмову в затвердженні плану санації.[7][8][9]
Ініціюванні досудової санації третьою особою
Джерела інформації про застосування до Боржника процедури досудової санації:

 

Джерело інформації

Норма законодавства

Коментар

Запит Боржника або кредитора, що ініціює проведення досудової санації, на ім’я Кредитора з проханням надати згоду на проведення досудової санації

ч. 1, 2 ст. 6 Закону

Такий запит особа, що ініціює проведення досудової санації, надсилає Кредитору за умов:
1)     вимоги Кредитора становлять більше 50 % заборгованості за даними бухгалтерського обліку Боржника (або без згоди Кредитора не буде отримана згода 50 % кредиторів, що володіють 50 % заборгованості)
та
2)     Кредитором не було попередньо надано відповідну згоду (в тому числі згідно з умовами договорів, на підставі яких виникла кредиторська заборгованість).  
В інших випадках такий запит може не надсилатися.

Запит особи, що ініціює проведення досудової санації, на ім’я Кредитора з проханням надати погодження на план санації (якщо Кредитор є забезпеченим кредитором)

ч. 2 ст. 6 Закону

 

Надіслане Кредитору повідомлення  про скликання кредиторів за даними бухгалтерського обліку

ч. 4 ст. 6 Закону

На практиці можливо застосування механізмів, в результаті яких Кредитор фактично не отримує повідомлення

Оголошення про скликання зборів кредиторів

ч. 4 ст. 6 Закону

Оголошення розміщується на сайті ВГСУ з 19.01.2014 р., до 19.01.2014 р., в офіційних друкованих ЗМІ - газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр"(абз. 3 п. 1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону)

Повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації

ч. 7 ст. 6 Закону

на сайті ВГСУ з 19.01.2014, до 19.01.201, в офіційних друкованих ЗМІ - газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр"(абз. 3 п. 1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону)


 

 
Алгоритм дій Кредитора:

1.        Попередньо налагодити систему відслідковування фактів ініціювання досудової санації проблемних боржників (відслідковування публікацій);[10]

2.        Якщо прийнято рішення, що досудова санація невигідна для Кредитора:*

-          не надавати згоду на введення процедури досудової санації (у разі, якщо не буде отримано згоду 50% кредиторів Боржника – така процедура не може бути застосована);

-          не погоджувати план санації (якщо Кредитор є забезпеченим кредитором, відсутність погодження плану санації забезпеченим  кредитором може бути підставою для відмови в введенні досудової санації[11]);

3.        Взяти участь у загальних зборах кредиторів;*

4.        Пропонувати вигідні Кредитору умови санації (в.т. щодо призначення керуючого санацією);*

5.        При винесенні на розгляд зборів кредиторів невигідного Кредитору плану санації голосувати проти/не брати участь в голосуванні[12] та подати письмові заперечення на ім’я Боржника та представника кредиторів, уповноваженого загальними зборами кредиторів на подання  до господарського суду заяви про затвердження плану санації;*

6.        Через п'яти днів з дня отримання судом заяви про затвердження плану санації ознайомитися з ухвалою про прийняття заяви про затвердження плану санації до розгляду[13] з метою з’ясування часу та місця проведення судового засідання, на якому буде розглядатися заява про затвердження плану санації.*

7.        Взяти участь у судовому засіданні щодо розгляду заяви про затвердження плану санації (призначається протягом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду).*

8.        За необхідності – оскаржити ухвалу суду про затвердження плану санації Боржника.*
Негативні наслідки для Кредитора введення досудової санації, ініційованої Боржником/третьою особою:

1)             введення мораторію на задоволення вимог до Боржника (діє протягом усього строку санації), що відстрочить / унеможливить виконання зобов’язань Боржника перед Кредитором;

2)             неможливість ініціювати справу про банкрутство;[14]

3)             призначення керівником санації нелояльної до Кредитора особи;[15]

4)             ухвалення плану санації Боржника з невигідними Кредитору умовами.[16]

 
ІI. Порушення справи про банкрутство 
 
Ініціювання Кредитором , алгоритм дій:

1.        Отримати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Боржника.[17]

2.        Оплатити судовий збір (5 мінімальних розмірів заробітної плати[18]).

3.        Надіслати Боржнику копії заяви і доданих до неї документів (див. наступний пункт).

4.        Підготувати та подати до суду документи щодо вимог Кредитора до Боржника (ч. 1-2, 8, 9 ст. 11 Закону):

1)        заява;

2)        рішення суду про задоволення вимог Кредитора, що набрало законної сили;

3)        копія виконавчого документа;

4)        постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог Кредитора, датована не раніше ніж за три місяці до подання заяви;

5)        докази того, що сума безспірних вимог Кредитора (або спільно з лояльними кредиторами[19]) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, не враховуючи штрафні санкції;

6)        довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника;

7)        докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави) – документи, що підтверджують вартість предмета застави;

8)        докази сплати судового збору;

9)        докази надсилання Боржнику копії заяви і доданих до неї документів;

10)    витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно Боржника.[20]

5.        Через 5 днів після прийняття судом заяви ознайомитись з ухвалою щодо розгляду заяви Кредитора. При поверненні заяви (ст. 15 Закону) / при відмові у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство (ст. 14 Закону) подати повторно або оскаржити ухвалу про повернення: вирішити, що доцільніше; можливо і подати повторно і оскаржити (допустимо подання дублікату про сплату судового збору).

6.        Прийняти участь у підготовчому засіданні / ознайомитись з ухвалою підготовчого засідання.[21] При відмові в порушенні провадження у справі про банкрутство - оскаржити ухвалу про відмову та/або подати заяву повторно (ч. 7-8 ст. 16 Закону).

7.        Після порушення провадження. У разі прийняття рішення про ініціювання додаткових заходів для збереження майна Боржника (напр., арешт на конкретне майно Боржника, заборона укладати певні правочини тощо – ч. 1 ст. 18 Закону) чи ініціювання усунення керівника – підготувати та подати до суду відповідну заяву (судовий збір не сплачується).

8.        Протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до суду додаткові грошові вимоги до Боржника (за наявності).

9.        Після призначення розпорядника майна Боржника. Здійснювати оплату розпорядника майна (авансування) за місяць виконання повноважень (допускається шляхом внесення на депозитний рахунок нотаріуса) (ч. 2 ст. 115 Закону) – до моменту створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого / переходу на іншу стадію справи про банкрутство.

 
Ініціювання третьою особою, алгоритм дій Кредитора

1.             Після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство підготувати для подання вимог Кредитора до Боржника документи[22] (ч. 1-3 ст. 23):[23]

1)             заява (вимоги до заяви – ч. 3 ст. 23 Закону);

2)             документи, які підтверджують грошові вимоги до Боржника;

3)             довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника;

4)             докази сплати судового збору (1 мінімальний розмір заробітної плати[24]).

2.             Надіслати копії документів, зазначених в п. 1, Боржнику та розпоряднику майна.

3.             Протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до суду документи, зазначені в п. 1 вище, а також докази надсилання копії заяви і доданих документів Боржнику і розпоряднику майна (в т.ч. якщо щодо заборгованості Боржника перед Кредитором порушено позовне провадження[25]).

4.             Через 5 днів після подання заяви з вимогами до Боржника перевірити чи не винесено ухвалу щодо усунення недоліків у заяві Кредитора. При необхідності – усунути недоліки.

5.             У разі повернення судом заяви: якщо заяву повернуто до спливу 30-денного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство – подати повторно та/або оскаржити ухвалу про повернення заяви, якщо після – оскаржити ухвалу про повернення заяви.

6.             Через 40  днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у разі відсутності відповіді розпорядника майна щодо визнання вимог Кредитора – надіслати запит розпоряднику майна / ознайомитися зі справою з метою з’ясування чи визнав такі вимоги розпорядник майна[26] (суд може відмовити в ознайомленні зі справою до визнання вимог Кредитора).

7.             У разі часткового чи повного відхилення розпорядником майна вимог Кредитора – підготувати заперечення (заперечення будуть розглядатися в попередньому засіданні; доцільність подання такого заперечення до попереднього засідання розглядати в кожному окремому випадку) (ч. 5 ст. 23 Закону).

8.             У разі визнання Боржником чи господарським судом вимог Кредитора – отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних Боржником та розпорядником майна;* при необхідності - подати розпоряднику майна, Боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (ч. 6 ст. 23 Закону).*

9.             Взяти участь у попередньому засіданні*[27] (при відсутності зацікавленості у справі – достатньо ознайомитися з ухвалою попереднього засідання з метою з’ясування чи визнано судом вимоги Кредитора).

10.         У разі невизнання судом вимог Кредитора – оскаржити ухвалу попереднього засідання.
ІІІ. Розпорядження майном Боржника

 

Строк процедури розпорядження майном боржника - сто п'ятнадцять календарних днів (може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або Боржника не більше ніж на два місяці).
Алгоритм дій Кредитора

 (з моменту винесення судом ухвали за результатами розгляду вимог кредиторів):

1.                  Після винесення судом ухвали за результатами розгляду вимог кредиторів за необхідності оскаржити таку ухвалу*

(ухвалу доцільно оскаржувати якщо: (а) вимоги Кредитора не визнано, (б) Кредитор вважає, що судом вимоги окремих кредиторів визнано безпідставно, (в) з метою затягування справи про банкрутство, якщо це в інтересах Кредитора).

2.                  Якщо протягом 10 днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду Кредитором не отримано повідомлення розпорядника майна про проведення зборів кредиторів – з’ясувати у розпорядника майна час, дату та місце таких зборів, отримати письмове підтвердження від розпорядника майна (розпорядник майна може навмисно здійснити дії з метою отримання Кредитором такого повідомлення з запізненням, щоб забезпечити відсутність Кредитора на загальних зборах кредиторів та не включати Кредитора до складу комітету кредиторів).*

3.                  Подати розпоряднику майна заяву про участь у санації Боржника та свої пропозиції щодо санації Боржника (план санації тощо) (ч. 10 ст. 23 Закону).*

4.                  Взяти участь у зборах кредиторів, ініціювати включення Кредитора до складу комітету кредиторів.*[28] У разі, якщо справу порушено за ініціативою Кредитора – внести до порядку денного питання щодо створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

5.                  За необхідності – розглянути питання про купівлю[29]/продаж[30] (в т.ч. з дисконтом) кредиторської заборгованості Боржника (вирішити коли доцільніше: до чи після формування комітету кредиторів). У разі купівлі кредиторської заборгованості Боржника відслідкувати внесення змін до реєстру кредиторів (складу комітету кредиторів[31][32]).

6.                  Брати участь у зборах комітету кредиторів у разі включення Кредитора до його складу.*

7.                  При наявності у Кредитора вимог, які становлять не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або третини кількості голосів кредиторів, за необхідності – ініціювати збори кредиторів шляхом подання відповідної вимоги розпоряднику майна.*

8.                  У разі прийняття рішення про ініціювання додаткових заходів для збереження майна Боржника (напр., арешт на конкретне майно Боржника, заборона укладати певні правочини тощо – ч. 1 ст. 18 Закону) чи ініціювання усунення керівника – підготувати та подати до суду відповідну заяву (судовий збір не сплачується).*

9.                  Здійснити аналіз правочинів та майнових дій Боржника,[33] які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, на предмет необхідності та можливості визнання їх недійсними або спростовання за рішенням господарського суду,[34] за доцільності - подати відповідної заяви до суду.*

10.              У разі визнання судом недійсними правочинів або майнових дій Боржника, вчинених на користь Кредитора, на підставі ст. 20 Закону, - оскаржити відповідну ухвалу.

11.              У разі ініціювання визнання недійсними правочинів з Кредитором або майнових дій Боржника, вчинених на користь Кредитора, на підставі ст. 20 Закону – проаналізувати, що вигідніше (а) повернути отримане від Боржника майно чи (б) відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії. У разі прийнятті рішення за пп. б – здійснити відчуження майна на користь добросовісного набувача.

12.              У разі визнання недійсними правочинів або майнових дій Боржника, вчинених на користь Кредитора, недійсними та якщо можливо повернути отримане від Боржника майно, рекомендовано обрати погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства.

(Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство (ч. 3 ст. 20 Закону).

13.              Взяти участь у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном.*
IV. Санація

Строк, на який вводиться процедура санації, - шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Алгоритм дій Кредитора повинен розроблятися в кожному випадку окремо, в залежності, зокрема, від цілей Кредитора, факту включення Кредитора до складу комітету кредиторів тощо.

Загальні рекомендації:

1.      В разі бажання виступити інвестором – подати заявку, у строк, встановлений в повідомленні про введення процедури санації (не може перевищувати двох місяців ч. 4 ст. 28 Закону).

2.      Якщо керуючим санацією прийнято рішення про відмову від виконання правочину, укладеного з Кредитором, на підставі ч. 10 ст. 28 Закону, - в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією подати в процедурі провадження у справі про банкрутство заяву про відшкодування збитків, які виникли через відмову від виконання договору.

3.      У разі порушення Боржником умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації з Кредитором, - подати відповідну заяву в процедурі провадження у справі про банкрутство: під час проведення процедури санації захист порушеного права, що виникло через проведення процедури санації, здійснюється в процедурі провадження у справі про банкрутство (ч. 11 ст. 28 Закону).

4.      Якщо Кредитор є забезпеченим кредитором розглянути доцільність заперечення проти погодження плану санації. В такому випадку, інші забезпечені кредитори  /  інші кредитори (якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації) можуть прийняти  одне з таких рішень:

·                про виділ забезпечених речей із майна Боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому  Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;

·                про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів).

5.      Взяти участь у підсумковому засіданні суду.*

6.      За необхідності – оскаржити ухвалу суду про введення процедури санації, призначення керуючого санацією, інші ухвали суду, дії (бездіяльність) керуючого санацією.*
V. Ліквідаційна процедура

 

Строк – не більше 12 місяців (без можливості продовження[35]).

Алгоритм дій Кредитора повинен розроблятися в кожному випадку окремо, в залежності, зокрема, від цілей Кредитора, факту включення Кредитора до складу комітету кредиторів, зацікавленості у придбанні майна Боржника[36] тощо.

Загальні рекомендації:

Протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури подати до господарського суду[37] заяву з вимогамидо Боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (ч. 1 ст. 38 Закону), незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги у позовному провадженні, попередньо оплативши судовий збір (1 мінімальний розмір заробітної плати[38]).[39]
VІ. Мирова угода

 

Мирова угода укладається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, проте у процедурі розпорядження майном боржника - лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Якщо Кредитор є забезпеченим кредитором розглянути доцільність заперечення проти схвалення мирової угоди. В такому випадку, інші забезпечені кредитори / інші кредитори (якщо всі забезпечені кредитори заперечують схвалення мирової угоди) можуть прийняти  одне з таких рішень:

·         про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому  Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;

·         про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.
Конкурсні кредитори мають право в межах справи про банкрутство подати до господарського суду заяву про визнання мирової угоди недійсною з підстав, передбачених цивільним законодавством України (частина друга статті 82 Закону). Інші особи, права і законні інтереси яких порушені або можуть бути порушені мировою угодою, мають право лише оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди (ч. 1 ст. 82 Закону).

 
Рекомендація при поданні Кредитором позовів до контрагентів

Перед поданням позову з майновими вимогами до контрагентів слід перевірити чи не порушено щодо Боржника справу про банкрутство – в такому випадку усі майнові спори з вимогами до Боржника вирішує суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 4 ст. 10 Закону).
Дії при поданні заяви щодо особи, інтереси якої відстоюються (коротко)

1.      Превентивні: погашати заборгованість на суму, що перевищує 300 мінімальних розмірів зарплат та щодо якої відкрито виконавче провадження понад три місяці (підстава для звернення з заявою про банкрутство ч. 3 ст. 10 Закону).

2.      Після подання заяви до підготовчого засідання (14 днів з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше тридцятого дня – ч. 2 ст. 12 Закону) – погасити заборгованість до суми, що менша 300 мінімальних розмірів зарплат. В такому випадку суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство (абз.4 п. 13 листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/201).

3.      При порушенні справи про банкрутство - розробити алгоритм подальших дій (в т.ч. можливо передбачити механізми затягування справи), проаналізувати дружніх кредиторів.

 

 


[1] На практиці строк може порушуватися.

[2] Для отримання контролю над діяльністю Боржника в план санації доцільно передбачити призначення керуючого санацією, порядок його призначення прописати так, що Кредитор зможе впливати на призначення (необхідно аналізувати конкретний випадок), визначити вигідні Кредитору повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.

[3] Законом не встановлено в який момент здійснюється погодження забезпеченими кредиторами – до чи під час проведення загальних зборів кредиторів.

[4] Виявлення забезпечених кредиторів рекомендується здійснювати шляхом отримання витягів з Державних реєстрів та наданих Боржником матеріалів (щодо застав, що не були внесені в реєстри).

[5] Порядок проведення зборів і прийняття на них рішень повинен бути врегульований Положенням про порядок проведення санації до порушення провадження в справі про банкрутство, яке затверджується ВГСУ (на сьогодні – відсутнє).

[6] пп. 12 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".

[7] Тут і далі щодо сплати судового збору при оскарженні ухвал: при поданні апеляційної і касаційної скарги на ухвалу господарського суду до такої скарги додаються докази сплати судового збору – 0,5  мінімальних розмірів заробітної плати (пп. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір").

[8] Щодо оскарження ухвал
Ч. 1-3 ст. 8 Закону:
Ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Законом встановлено єдиний випадок, коли ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню: якщо судом винесено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає (ч. 6 ст. 6 Закону).
Ч. 1 ст. 106 ГПК встановлено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Оскільки справа про банкрутство не передбачає винесення окремого рішення суду, ухвали у справі про банкрутство оскаржуються кожна окремо.
Нагадаємо, що ГПК також встановлено, що єдина ухвала, що підлягає оскарженню, - це ухвала, що вирішує питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 3 ст. 74-1 ГПК).

[9] Щодо оскарження ухвал як механізму затягування справи
 
Іноді в інтересах Кредитора максимально затягнути  часовий проміжок розгляду справи про банкрутство. З цією метою часто використовується оскарження ухвал.
 
З метою попередження зловживання учасниками процесу правом щодо оскарження ухвал, законодавець встановив, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 ч. ст. 106 ГПК, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги (ч. 3 ст. 106 ГПК).
 
На думку автора, з метою затягування розгляду справи навіть зазначені ухвали варто оскаржувати, оскільки на практиці зустрічаються випадки, коли всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 ГПК до суду апеляційної інстанції передається вся справа.

[10] Наприклад, шляхом отримання доступу до інформації на сайті bunkrut.gov.ua

[11] Погодження плану санації забезпеченим  кредитором обов’язкове. При цьому законодавство не встановлює наслідків порушення цієї вимоги. Відмовити в затвердженні плану досудової санації суд може лише за наявності чітко визначених абзацами 3 - 7 ч. 8 ст. 6 Закону підстав.

[12] План санації не може містити умов, які обмежують права кредиторів, що не голосували за його затвердження або не брали участь у голосуванні.

[13] Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство оскарженню не підлягає.

[14] Досудова санація може виступати етапом затягування справи про банкрутство: Боржник може фактично продовжує свою діяльність 5-10 років після порушення справи про банкрутство. Наближення дати ліквідації стимулює Боржника погашати заборгованість.

[15] План санації не обов’язково передбачає призначення керуючого санацією. Повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.

[16] План санації, зокрема, може містити такі умови:
·                відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;
·                поділ кредиторів, що беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог і наявності забезпечення цих вимог (для різних категорій кредиторів може бути встановлено різний порядок задоволення вимог);
·                задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству (наприклад, передаванням їм часток у статутному капіталі боржника, передаванням їм прав, що належать боржникові, які можуть відчужуватися, і т. п. – тобто не завжди ліквідного майна).

[17] Законом не передбачено. Така вимога міститься в п. 10 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

[18] пп. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".

[19] При поданні заяви на підставі наявності непогашеної заборгованості перед іншими особами – необхідно подати документи щодо всіх таких кредиторів.

[20] Законом не передбачено. Вимога щодо подання до суду витягу міститься в п. 10 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

[21] Підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше тридцятого дня (ч. 2 ст. 12 Закону).

[22] Припустимо не подавати, коли вартість застави повністю покриває вимоги Кредитора (ч. 2 ст. 23 Закону).

[23] Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову – ч. 3 ст. 17 Закону.

[24] пп. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".

[25] Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову – ч. 3 ст. 17 Закону.

[26] ч. 5 ст. 23 Закону: Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

[27] Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду (ч. ст. 25 Закону).

[28] Кредитор, що має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів (ч. 6 ст. 26 Закону).

[29] З метою отримання контролю в комітеті кредиторів, що дасть можливість приймати вигідні для Кредитора рішення.

[30] З метою отримання «живих» грошових коштів замість «мертвої» заборгованості Боржника.

[31] Інші кредитори можуть заперечувати проти автоматичної заміни у складі комітету кредиторів на підставі цесії. Питання законодавством не врегульоване.

[32] Для інформації. Проведення зборів кредиторів у зв'язку із зміною реєстру вимог кредиторів або обрання (переобрання) комітету кредиторів у зміненому чи новому складі не можуть бути самостійною підставою для зміни або перегляду попередньо прийнятих зборами або комітетом кредиторів рішень (ч. 10 ст. 26 Закону).

[33] Під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо – п. 16 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

[34] Підстави для визнання недійсними або спростовання див. в ч. ч. 1 ст. 20 Закону .

[35] П. 28 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

[36] Ст. 44 Закону  дозволяє ліквідатору здійснювати продаж майна без проведення аукціону (продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі).

[37] П. 29 інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

[38] пп. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".

[39] Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону (Виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника). За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи