Затяжна реформа системи державної допомоги суб’єктам господарювання

Як відомо, 16 вересня 2014 р. відбулася дуже важлива подія для нашої країни – ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС (далі – Угода). Положеннями ст. 262 – 267 цього документу стосовно будування системи та контролю державної допомоги, Україна зобов’язалась привести національне законодавство у відповідність з нормами Регламентів і Директив ЄС. Зараз перед законодавцями постала важлива задача – розробити ефективний нормативний базис для регулювання специфічних відносин, що поєднують у собі з одного боку інтереси суб’єктів господарювання, а з іншого – обов’язок держави дотримуватись правил ринкової конкуренції.

1 липня 2014 р. вже було прийнято в цілому Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”. Даний нормативно-правовий акт встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції. Він спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері державної допомоги . Однак, в повній мірі Закон набуде чинності лише 2 серпня 2017 р. окрім ч. 2 ст. 6, ч. 1 та п. 6 – 10 ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 14. Тобто ключові та важливі для врегулювання аспекти залишаються поза увагою ще на 2 роки, зокрема прийняття рішення Антимонопольним комітетом України про припинення та повернення незаконної державної допомоги, збирання та проведення аналізу інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, вимагання від надавачів та отримувачів державної допомоги, їх посадових осіб інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для прийняття рішень тощо.

Водночас, ч. 2 ст. 14 набуває чинності одразу з моменту опублікування нормативного акту. Зокрема вказана норма встановлює, що порядок повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, встановлюється Кабінетом Міністрів Україні. Проте на сьогоднішній день такий порядок ще не визначено.

Враховуючи існуючу фінансово-економічну ситуацію країни, вкрай важливим є питання скорішого запровадження можливих правових регуляторів, а також застосування європейських правил державної допомоги. Адже наразі ми маємо чималі масштаби надання допомоги (близько 132,5 млрд грн всього, із них, наприклад, Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” щорічно отримує 29,8 млрд грн під державні гарантії), більша частина яких з економічної точки зору є неефективною. Нераціональне використання бюджетних коштів є взагалі неприпустимим.

У зв’язку з цим до тих пір, коли Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” набуде чинності, є доцільним підготувати зміни до чинного Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Зокрема, необхідно посилити положення нормативного акту в частині складових державної політики у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму, а саме закріпити положення про те, що будь-яка державна допомога суб’єктам господарювання, яка спотворює конкурентне середовище, є забороненою, а також встановити перелік винятків, згідно яких вона є допустимою.

Дана пропозиція дозволить на підставі ст. 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції” суб’єктам господарювання (конкурентам) звертатись з позовом до суду у випадку надання без належних підстав допомоги, яка суттєво зміцнила позиції бенефіціара по відношенню до конкурентів.