блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.08.2015 11:05

Підвищення рівня законності в Україні

Олександр Климчук Керуючий партнер "Климчук та Партнери"

Проблема підвищення рівня законності в Україні особливо звертає на себе увагу в ті моменти, коли незалежні міжнародні організації публікують свої дослідження про наявність або відсутність корупційних схем в різних країнах, про дотримання в них законів, про

Проблема підвищення рівня законності в  Україні особливо звертає на себе увагу в ті моменти, коли незалежні міжнародні організації публікують свої дослідження про наявність або відсутність корупційних схем в різних країнах, про дотримання в них законів, про прозорість інститутів влади та обмеження їхніх повноважень, а також про громадянське та кримінальне правосуддя.

Цифри говорять самі за себе. Так, в Індексі верховенства закону в 2015 році, який щороку надає міжнародна неурядова організація World Justice Project, Україна посідає 70-те місце серед 102 розглянутих держав. А в Індексі сприйняття корупції, який на основі статистичних даних та результатів опитувань формує міжнародна неурядова організація Transparency International, у 2014 році Україна посіла 142 місце поруч з Угандою, Бангладешем та Гвінеєю. Лідерами ж подібних рейтингів із року в рік стають такі країни як Данія, Німеччина, Швеція, Норвегія.

Якщо розглядати виключно текстову складову законів України, то така різниця між нашою країною та провідними європейськими державами може здивувати, адже українські закони написані непогано, а деякі з них – навіть дуже добре. Але по факту результати міжнародних правових рейтингів більше засмучують, ніж дивують. Тому що, як би ідеально не був написаний той чи інший закон, корупція нівелює всі ідеї, які в них закладені. А Україна і зараз входить до складу найбільш корумпованих держав світу, оскільки в ключових галузях державної діяльності нашої країни можна говорити не про верховенство Закону, а про верховенство грошей та зв’язків.

Корупційні схеми завжди напряму пов’язані з ще одним показником – прозорістю діяльності інститутів влади. В нашому випадку – її відсутність. Українці регулярно спостерігають за тим, як чиновники різних рівнів демонструють такий спосіб життя, який просто неможливо забезпечити, проживаючи на свою заробітну плату. Показовими були випадки, коли деякі прокурори не тільки будували величезні родові маєтки, а й витрачали колосальні кошти на розробку фамільних гербів. У провідних європейських державах такі дії одразу призвели б до обґрунтованих перевірок з боку поліції, інтересу громадських організацій та ЗМІ.

Наприклад, у Данії відповідно до Конституційного регламенту, кожен член Фолькетингу (парламенту) може отримати інформацію про будь-якого міністра. Якщо чиновника запідозрили у корупції або в лобіюванні чиїхось інтересів, на засіданні парламенту він надає повний звіт про свою діяльність. Крім цього, ці дані неодмінно мають бути оприлюднені. По всім фактам, які викладені у медійних джерелах, поліція має право провести необхідне розслідування – незалежно від того, наскільки високий пост обіймає підозрюваний чиновник. Важливо, що в Данії немає особливих законів з боротьби з корупцією. Просто всі дотримуються того, що написано у Кримінальному кодексі.

Таким чином, можливість моніторингу діяльності, доходів чиновників та їхніх найближчих родичів, розміщення цих даних на загальнодоступних джерелах, а також адекватна реакція з боку правоохоронних органів на отриману інформацію, допоможуть Україні покращити показники одразу у двох напрямках – боротьба з корупційними схемами та прозорість діяльності чиновників.

Як практикуючий адвокат не можу обійти стороною кримінальне судочинство, від незалежності та справедливості якого напряму залежить захист основних прав людини.

Однією з найважливіших змін у Кримінально-процесуальному кодексі України, прийнятих у листопаді 2012 року, стало рішення, що суд бере до уваги тільки ті показання, які були надані безпосередньо під час засідання. Для людей, які рідко стикаються з КПК, ця поправка може здатися незначною, але адвокати та їхні підзахисні точно знають, що саме це формулювання дало можливість позбавитись від «вибивання» показань під час слідства.

До 2012 року я та мої колеги стикалися з тим, що практично кожному другому підозрюваному наносили тілесні пошкодження під час спроб «вибити» з нього інформацію, необхідну для слідства. Довести що-небудь на суді за цими випадками було практично неможливо – все, що цікавило представників правосуддя, стосувалось формальних аспектів проблеми: чи були подані заяви про побої до прокуратури і чи була отримана відповідь. За час багаторічної практики написання подібних заяв по факту нанесення тілесних ушкоджень допомогли полегшити ситуацію лише одиницям моїх підзахисних. Це відбулось виключно завдяки оперативному реагуванню на побої, та швидкому отриманню відповідних документів про них від СІЗО та медичних установ. У тих же випадках, коли не було вчасно проведено медичний огляд, прокурори приносили до суду стандартну відписку про відсутність порушень з боку правоохоронних органів, що дозволяло вважати справу закритою. Вказане питання, до речі, неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Існує дуже багато рішень, де були встановленні факти побоїв з боку правоохоронних органів.

На основі цього прикладу стає зрозуміло, що ситуація з кримінальним судочинством в Україні вкрай неоднозначна. З точки зору наших реалій, ми спостерігаємо прогрес – людей, які знаходяться під слідством, більше не б’ють, щоб отримати потрібні показання. А от з позиції світового досвіду, пишатися особливо немає чим, оскільки у європейських державах, на які орієнтується вся світова громада, подібні норми навіть не обговорюються. Це даність.

Відрізняє України від держав-лідерів і відсутність контролю за діяльністю судів.  Наприклад, у Данії, Швеції, Франції, Німеччині існує інститут присяжних – шеффенів. На відміну від класичного розумінню суду присяжних, де основним завданням присяжних є встановлення винності або невинності особи, в суді шеффенів присяжні розглядають справи разом з професійними суддями, маючи з ними майже рівні процесуальні права.

У нашій країні склад з двох професійних суддів та трьох присяжних можливий тільки при розгляданні правопорушень, за які Закон передбачає довічне ув’язнення. В той же час європейський досвід підказує, що залучати присяжних на рівні з професійними суддями оптимально при розгляді злочинів, за скоєння яких передбачено більше п’яти років позбавлення волі. Такий підхід не тільки робить більш прозорим процес судочинства, але й значно економить державні кошти, які витрачаються на підтримку класичного суду присяжних.

Опираючись на вищесказане, формується висновок, що головне в законодавстві України – це його виконання. Кожним з нас. У всіх сферах життя. Звісно, завжди буде, що корегувати і що вдосконалювати. Життя не стоїть на місці. Однак дотримання уже прийнятих законів допоможе нам просунутися вперед у всіх міжнародних правових індексах не на один десяток пунктів вперед. Як добитися того, щоб перед Законом всі дійсно були рівні? Світовий досвід нам у допомогу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.