Замість обмежити себе, уряд "долає" боргову кризу новими податками

Новий діловий сезон ознаменований планами уряду істотно підвищити окремі держмита, зокрема, при реєстрації права власності, оформленні паспортів та завіренні копій документів. Також йдеться про окремий податок з продажу валюти й навіть про її примусовий обмін на гривні при отриманні переказу з-за кордону. Крім того, з 1 вересня розрахунки готівкою при нотарільно-засвідчуваній купівлі вже обмежені максимальною сумою в 150 тисяч гривень. Це збільшить податкові надходження ціною масової оплати банківських комісій з кишені пересічного українця. Черговий сплеск фіскального тиску пояснюється спробами влади пережити боргову кризу. Ще в липні міжнародне агентство Fitch погіршило прогноз рейтингів України зі «стабільного» до «негативного», в очікуванні непосильних виплат країни за зовнішнім боргом. Цього року Україна має віддати лише за кредитом МВФ більше 5,8 мільярдів доларів. А взагалі валовий зовнішній борг України від початку 2013 року збільшився на 1,2 мільярди, й на початок квітня становив 136,3 мільярдів доларів. Профінансувати такі виплати проблематично. Через занепад економіки бюджет отримує все менше коштів: дефіцит державного бюджету за сім місяців 2013 року сягнув 30 мільярдів гривень, що майже удвічі вище, ніж за такий самий період минулого року. В такій ситуації не дивує і зниження ВВП в II кварталі 2013 року на 1,3% до аналогічного періоду 2012 року. З цих цифр видно, що вже запроваджені цьогоріч податкові новації мали негативний ефект. Йдеться про вибивання податків «авансом», обов’язкове подання звітності через реєстратори розрахункових операцій (РРО) і сумнозвісний утилізаційний збір при купівлі автомобілів, запровадження якого загострило зовнішньо-торгівельні стосунки України, спровокувало ажіотажний попит на іномарки, проте чомусь не запобігло падінню вітчизняного автовиробництва на 46%. Чергові, осінні податкові наміри влади матимуть не менш руйнівні й соціально-несправедливі наслідки. Визискуючи з малого та середнього бізнесу все до останньої нитки, влада добирається й до гаманців простих українців. Але, поки Віктор Янукович не закріпачив громадян офіційно, вони дедалі більше ховатимуть свої гроші в тіньову економіку. Так, якщо сплати збільшених держмит українцям не уникнути, то ухилення від пропонованих поборів з валюти буде масовим. Громадяни понесуть свої долари та євро нелегальним міняйлам. Ціна такої «тінізації» – не лише обвал бюджету, а й потенційно тисячі пограбованих у процесі вуличного обміну. «Обмінні» податки найбільше вдарять по трудових мігрантах, валютні перекази й «передачі» яких є основним інвестиційним джерелом України. Вони ж будуть і перші, хто сховається «в тінь» за допомогою тіньових каналів переказу. Навіть без пропонованих урядом податків, банківські перекази з-за кордону в першому кварталі 2013 року вже впали на 20% до показників минулого року. Витискаючи з українців безготівкові розрахунки, Нацбанк задовольняє потреби виснаженої банківської системи у коштах та посилює контроль за витратами громадян. Банкіри поліпшуватимуть своє фінансове становище за рахунок конвертації готівкових доларових заощаджень при купівлі-продажу, а також завдяки комісійним при зарахуванні та знятті грошей (близько 2% від суми). От лише чи всі громадяни погодяться на таке фінансове рабство? Чи не вигідніше багатьом з них уникати формальних угод купівлі-продажу взагалі? Найсумніше, що, на фоні такої драконівської, антипідприємницької політики, ігнорується головний шлях подолання бюджетної кризи – скорочення державних витрат. Все літо не вщухали скандали навколо чергових, дедалі обурливіших тендерних закупівель. Так, апарату Ради національної безпеки і оборони України придбали штори (!) за 128 тис грн. Інколи влада «напружується», і обґрунтовує висмоктування бюджетних коштів гучними «проектами». Так, уряд уже виділив 76 мільйонів гривень на відновлення згорілої Вуглегірської ТЕС, хоча станція ще до аварії визнавалася збитковою. Щоб вирішити проблему теплозабезпечення мешканців Світлодарська, зовсім не обов'язково відбудовувати збиткову ТЕС. Загальна вартість цього відновлення перевищить 40 мільярдів гривень. Експерти стверджують, що аналогічних витрат було б достатньо на зведення новітнього, значно ефективнішого, енергогенеруючого об'єкта. І це лише один з десятка прикладів «біло-блакитних» мегапроектів. Цікаво: чи передбачені в майбутньому урядовому законопроекті про секвестр бюджету-2013 хоча б символічні скорочення витрат на чиновників та «нацпроекти»? Таким чином, режим керує економікою «не приходячи до тями». Неспроможний припинити розкрадання й створити умови для бізнесу, він інстинктивно реагує на затягування бюджетно-боргового «зашморгу» черговими «пожежними» податками. Але уже найближчим часом все це може дати зворотній ефект: спричинити критичне загострення соціальної напруги.