СБУ просить (!) Кабмін зменшити крадіжки на держзакупівлях

Влада фактично визнає, що більша частина бюджету розкрадається на фоні близької фінансової катастрофи. Якщо чиновники не спроможні зупинитися в цьому «покращенні» – маємо осмикувати їх негайно і на кожному кроці. Конкретними правовими заходами.

Як і вся небайдужа громадськість, я очікував реакції влади на публікацію «Дзеркала тижня» про масштаби розкрадань в держзакупівлях. Йдеться, нагадаю, про те, що Служба безпеки України ще в квітні оцінила втрати від корупції у цій сфері в 15% доходів держбюджету (35-52 мільярди гривень), або 50-75% бюджетних асигнувань. Для припинення зловживань СБУ зажадала від прем’єра Азарова ініціювати низку змін в законодавство. За даними газети, жодна з держструктур тоді не заперечила ні жахливих оцінок спецслужби, ні доцільності її пропозицій. Навпаки, кілька міністерств нібито відзвітувалися пану Азарову про початок роботи над втіленням вимог СБУ.

Реакції нема. Влада фактично не змигнула оком у відповідь на страшні звинувачення, характерні хіба що для країн Африки. Вже не журналісти чи опозиційні депутати, а таємна поліція президента поставила питання: чиновники рубають гілку, на якій ми сидимо всією країною. Розкрадання 15% доходів бюджету в умовах, коли його дефіцит уже сягнув 18 мільярдів гривень – це майже гарантований дефолт задовго до виборів-2015!

Загрозу катастрофи виявлено два з половиною місяці тому. Але відтоді президент, уряд, та й сама СБУ, займаються чим завгодно, окрім закривання цієї торпедної пробоїни у фінансовій системі. Жодному міністру, керівнику держкорпорації не оголошено про звільнення, чи про підозру в злочині через тендерні махінації. Нібито схвалені владою зміни законодавства давно внесені до сесійної зали опозицією. Проте так і не розглянуті. Натомість за час, що минув від тривожного листа СБУ, журналісти щотижня виявляли тендерні «міжсобойчики» чиновників на десятки мільйонів гривень.

Результати: спад виробництва на 5% від початку року, недофінансування соціальних витрат й фактична конфіскація коштів місцевих громад. Балансуючи знекровлений тендерним злодійством держбюджет, уряд незаконно «запозичує» мільярди з рахунків місцевих бюджетів у Держказначействі. По одному лише бюджету міста Стрия на Львівщині нині заблоковано 4,5 мільйони гривень. Це затримка 498-ми(!) платежів одного маленького міста за п’ять місяців року.

Вважаю таку політику влади хворобливою безсоромністю, суїцидальною безвідповідальністю. Тому я з колегами-опозиціонерами роблю практичні кроки, аби «санувати» цю патологію й ізолювати від неї якомога більшу частину економіки.

По-перше, я негайно скеровую до уряду та правоохоронних органів депутатські звернення, щоб з’ясувати: які конкретні правові рішення ухвалені на сьогоднішній день за результатами вищезгаданого квітневого листа СБУ? Нагадаю, що сама по собі публікація ЗМІ про цей лист, не кажучи вже про його бюрократичні наслідки, може й повинна бути підставою для кримінального розслідування. Про всі відповіді влади (а відписками я не задовольнюсь) інформуватиму журналістів і громадськість. Сподіваюсь, разом досягнемо реальних юридичних результатів.

По-друге, ми внесли до Верховної Ради кілька ініціатив, спрямованих на децентралізацію адміністрування та витрачання бюджетних коштів. Найголовніше: я підтримую ініціативу опозиційних депутатів стосовно переведення рахунків місцевих громад із непрозорого монопольного казначейства до уповноважених комерційних банків. Чиновництво відчайдушно опирається, тому я переконуюсь у необхідності цієї реформи.

Крім того, зареєстровано законопроект №2515а, який передбачає передання автодоріг місцевого значення в управління обл- і райдержадміністрацій. Залишати регіональну дорожню мережу в розпорядженні вертикалі «Укравтодору» – небезпечно й аморально. Ця супермонополія не лише ненависна мільйонам водіїв, а й постійно фігурує в багатьох тендерних розслідуваннях. Проект також містить норми про обов’язкову закупівлю дорожніх робіт на конкурсі та про встановлення мінімального гарантійного терміну на ці роботи в 5 років.

Окремим проектом змін до Бюджетного кодексу (№2514а) пропонується більш прозорий розподіл дорожніх коштів. Передбачені субвенції обласним та районним бюджетам на утримання доріг місцевого значення. При цьому вперше визначаються конкретні частки надходжень від окремих податків, за рахунок яких фінансуються ці субвенції, та справедливі критерії розрахунку субвенцій окремим бюджетам. Впровадження цих норм обмежить «апетити» Державного управління справами, Кабміну та інших здискредитованих тендерами центральних органів.

Влада не спроможна або не зацікавлена контролювати тендерних злодіїв.  Боротьба з бюджетно-тендерним божевіллям має розпочатися «з низів». Це перший і далеко не вирішальний етап лікування.