Волинян змусили плакати за… колаборантом

Зайшов у справах на сайт волинської обласної газети «Волинь», яка десятиліттями була центральним виданням регіону, і очам своїм не повірив. А там стоїть несамовитий крик і плач по начебто затриманому в Косово «українському журналісту Олексію Білоусу». Мовляв, сякі-такі, гади косовари, ув’язнили нашого журналіста, ще й знущаються: не дають змоги працювати і все таке інше. Про це читайте тут - http://volyn.com.ua/news/58368-v-kosovo-zatrimali-ukrayinskogo-jurnalista.html

Боже, яка жахлива ж неправда, яка велика брехня! В Косово справді їхні правоохоронці присікли роботу підпільної журналістської групи, яка протиправно, в обхід прикордонних пропускних пунктів проникла на територію цієї країни з Росії і збирала ворожу інформацію для пропагандистських виступів. Московіти виступають на стороні сербів в косоварсько-сербському конфлікту, діючи точно так, як і щодо України. Уважний читач одразу зауважить: при чому тут Росія і український журналіст? Ось у цьому й вся заковика.

Як вказується в вище поіменованому повідомлені, пан Білоус був затриманий разом із своєю російською колегою Оксаною Сазоновою. Ті, хто готував цю інформацію, мабуть, зумисне не вказали, хто є насправді ця баришня. А гаспожа Сазонова є не хто інша, як головний редактор видання рашен федерайшен «NewsFront». А це ще більш антиукраїнсько налаштоване видання, ніж телеканал «Росія-24» вкупі з усім тим пропагандистським московським мотлохом, який очолює зоологічний українофоб Дмітрій Кісєльов. Сама ж Оксана Сазонова, це, вважайте, два Кісєльових у спідниці.

А хто ж такий Олексій Білоус, та ще й з українським паспортом?

По-перше, це ніякий не журналіст, а заробітчанин з фотокамерою. Їде за завданням московітів туди, куди йому вказують, подає знімки такого спрямування, які замовляють хазяї. Не українець, а стовідсотковий колаборант, злобний українофоб, одне слово, гидкий виплід наших «землячків», яких жорстоко засуджував ще наш національний батько Тарас Григорович Шевченко. Одне слово, поганець, який торгує батьківщиною і всяко співпрацює з нашими ворогами.

Мені дуже прикро, що таку жахливу муйню в упаковці боротьби за свободу слова своїм читачам підсунула обласна газета «Волинь», котру багато літ знав, як цілком пристойне, солідне видання. В ній трудилося ряд толкових журналістів, моїх близьких побратимів. Десь же ж хтось, і, напевне, не випадково вицарапав, притягнув на її сторінки цю скриту ворожу для нас інформацію, влаштувавши на цілий людський регіон крокодилячі сльози, крик і ґвалт по ідіотах, яких насправді точно треба судити за щоденну ворожу дезінформацію про Україну і українців, які героїчно захищають свою землю від московітів. Лише попалися на подібному злочині в інших краях. Було б краще, якби «Волинь» замість ідіотського висловлювання публічного протесту косоварам, закликала їхню владу засудити за пропагандистську війну проти розвитку демократії в Україні та світі московітських блазнів Білоуса і Сазонову до серйозних тюремних строків. Вони цього цілковито заслужили…