За що О. Барна атакував А. Яценюка?

         Знаєте, а моєму приятелю професору мікробіології принизливий джинґ  перед парламентом з прем’єром на руках трохи навіженого чистильника депутатських фізіономій, непередбачуваного Олега Барни,  вельми сподобався. Він разів зо три телефонував мені, буквально кричав у трубку, спостерігаючи за безкоштовним концертом віртуозів від політики, виступ яких транслювали, то на одному, то на іншому телеканалі:

-Ти ж поглянь-подивися, як Яценюк за трибуну мертво тримається. У нього залізна хватка за золотоустівське місце. Той його підхопив за притомне місце в штанах, мовби того довгоногого циркуля до сесійної зали цуприкує, а цей буцімто прикрутився до чільного поста – не одірвеш. Ти ж озирни, і букет квітів з рук не випускає. Жодна жарина з нього не обтрусилася. Яценюк просто геній борсатись у помийній калюжі, і робити вигляд, що буцімто сидить на коні…

Коли ці всі вікопомні події відбувалися у Верховній Раді, я якраз з захопленням знайомився з рецензією на останню книжку нашого живого класика вітчизняного гумору Олега Федоровича Чорногуза, озаглавлену «Рабів на бал не запрошують». Вийшла друком нещодавно. І прочитав якраз слова про те, як письменник свого часу подорожуючи Донбасом, завітав до робітничого гуртожитку.

«На ліжку біле простирадло. А на ньому чорні чоботи. Неначе щойно з терикону. Під склом десять заповідей. Будівника комунізму. Чоботи лежать проти тих десяти заповідей. Підошвами дивляться. На історичні скрижалі. Я ж - на чоботи. Чоботи на мене. Вітаюся. Чоботи, як сьогодні Донбас, мене не чують.

…Після третього разу подіяло. Чоботи заговорили:

-Пішов на…»

Розумію, ой, як же ж я близько сприймаю роз’ярений душевний стан пана Барни, котрий рішуче йшов до трибуни, готуючи атаку на сороміцькі місця осоружного промовця. Прем’єрські чоботи Яценюка теж оглухли до народу, як ті далекі шахтарські кірзаки колись до О. Чорногуза, послали всіх нас вельми далеко. Циркуль втретє з парламентської трибуни скручує українцям крупну й смачну фігу, без програм, без звітів уряду про зроблене, намагаючись, в чергове на дурника проскочити в  головні будівничі дикого капіталізму в Україні. При цьому відверто дахуючи головні корупційні процеси держави, й далі невтомно проводячи, розсаджуючи своїх людей на ключові посади.

Поки всі ви на кухнях активно захищаєте «постраждалого» А. Яценюка від неадекватного О. Барни, він тим часом, як заявив нинішньої ночі на одному з телеканалів Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, вчинив іще один акт відвертого порятунку себе і своїх поплічників від контролю за нечесними доходами. Вчора, 11 грудня ц.р., як відомо, Кабмін України ухвалив розпорядження щодо призначення на посаду членів Національного агентства з питань запобігання корупції кандидатів, відібраних конкурсною комісією. НАЗК, підкреслю, має превентивну функцію, зокрема щодо перевірки декларацій всіх державних службовців і стилю їх життя, розкриття будь-якої інформації, яка надходить від засобів масової інформації, від громадських організацій з приводу фактів корупції чи зловживання з боку вищих посадових осіб .

Ви ж, сподіваюся, розумієте, що це за особливий підрозділ у структурах влади!? Призначено троє з п’яти керівників агентства і воно фактично приступає до роботи. Серед цих обранців названо і прізвище Наталі Миколаївни Корчак. Ця жінка, за твердженням В. Шабуніна, має безпосереднє відношення до підготовки й захисту кандидатської роботи пана Яценюка. Себто, продовжується тонка і ганебна робота прем’єра на обставляння влади «своїми людьми», які мають рятувати в критичні ситуації.

Безпардонності ж діяти нахабно і віроломно А. Яценюку, як бачимо, вистачає. Тим паче, що йому вдалося навішати локшини на вуха посланцю Вашингтонського обкому Джо Байдену про якісь «величезні успіхи» його другого уряду в реформуванні економіки, в той час, коли народ доведено до краю межі життя. Віце-президент США з борта свого літака, який брав курс за океан пальчиком застеріг П. Порошенка і голову Верховної Ради від можливості переобрати коаліцією прем’єр-міністра. Наказав: тримайтеся втрьох…

Отож надія лише на таких, як О. Барна та В. Парасюк. Ці все одно винесуть і А. Яценюка з Грушевського, штахетинами розгонять його парламентську зграю, котра як зіницю ока охороняє свого вождя корупції у владі Циркуля. Хай би там що казали про це наші нові «старші брати»…