За що насправді судять Путіна у Лондоні

Даремне ви, панове, не звернули пильної уваги на пост мого блогу від 26 січня ц.р., озаглавлений «Дещиця плутонію у справі проти льотчиці Савченко». Я там написав, що наступного дня (27 сіяня) відкривається другий фронт (звісно ж, після України) громадськості світу проти маніяка Владіміра Путіна. Стартував він у Лондонському суді розглядом справи про замовне вбивство Кремлем колишнього російського шпигуна Олександра Литвиненка.

Мені впало в око, що українські ЗМІ цьому процесу практично не надають ніякого значення. Згадують лишень вряди-годи. А даремне. Просто така дрібна суть наших засобів масової комунікації, в яких, на жаль, практично немає журналістів-аналітиків, які б уміли проглядати вперед, передбачати події, вираховувати майбутні інформаційні шторми. Яким, власне, й є процес над Темзою. А всього лише бездумно пливуть за течією. Співають тільки про те, що бачать.

Мабуть, ніхто з них й не задумувався серйозно над тим, чому оточення Путіна знищило колишнього працівника ФСБ, власне, за що. Застосувавши для цього такий безжалісний вид отрути як військовий полоній. А за те, щоб ви знали, що О. Литвиненко передав західним спецслужбам, зокрема, і свідчення про те, що його колишній шеф – давній і закоренілий… педофіл.

Смертний вирок російському шпигуну був винесений у Кремлі не стільки за здачу секретів держави і спецслужби, а за розкриття задавненого анамнезу страшної болячки лідера.

До речі, вчора там, у Лондонському суді про це уже говорилося. А ще має з’явитися сотні нових свідчень. Адже передбачається, що процес триватиме десять тижнів. Кожного з них, протягом трьох днів у тижні, справа слухатиметься під присягою у процесі. Частина свідків буде приводити свої аргументи, знаходячись у секретній кімнаті, позначена певними кодами. Англійська феміда не може дати повну гарантію життя людям, які виступлять у процесі під своїми іменами. Позаяк плутонію в Росії багато…