План бліцкриг у Москві вже двічі підписувався і відмінявся...

         Найбільше довіряю одній людині в Україні – Дмитрові Тимчуку, керівникові групи «Інформаційний опір». Колишньому військовому журналістові, нині – фронтовому аналітику, дані якого завше опираються на найсвіжіші відомості, отримані з різноманітних не офіційних, як правило, джерел. Але перевірені, об’єктивні і точні.

         Врізалися в пам'ять його слова про те, що 17 липня ц.р. Московщина була найближче до агресивного, віроломного вторгнення в Україну. «Колись ми дізнаємось всі деталі цієї авантюри, і чому вона не звершилися, що помішало йьому» - були його слова.

         А вчора, 20 серпня,  слухав на єдиному опозиційному московському телеканалі «Дождь» інтерв’ю Ксенії Собчак з словоблудом і політичним баламутом Володимиром Жириновським. Що не слово – бреше, як собака на висівки, і ніколи не кається.

         Але все одно цікаве, знаєте, заняття спостерігати за цим шизофреником і каламутником. Оскільки при певній фільтрації тієї словесної полови можна й назбирати певну кількість зерен, бо вертиться він при дворі ліліПутіна. Та й мила пані ведуча теж не подарунок – за словом до сусідньої кімнати не виходить.

         Ось, до прикладу, він, зриваючись на фальцет кричить: «Усіх революціонерів потрібно вішати. Від Стєнькі Разіна і Пугачова до Навального. Вмертвляти на Поклонній горі. Щоб висіли і всі бачили…»

-Володимире Вольфовичу, - спокійно каже ведуча. – Ви щойно закликали до того, щоб на Поклонній горі повішати опозиціонера Олексія Навального. Ви підтверджуєте це?

-Я такого не казав, - зривається на крик Жириновський. – Я не закликав вішати Навального. Я мав на увазі, що коли ми прийдемо до влади, то ми почнемо судити і вішати тих, хто виступатиме проти законної влади…

Чекай, коли він прийде до влади, і чи прийде взагалі.

Одне слово, таке ось психокіно на весь вечора. Але в цій каламуті для себе особисто я впіймав одну важливу інформаційну щуку.

-Я щасливий з того, - каже Жириновський, - що до моїх побажань у Кремлі іноді  прислухаються. Ось 25 березня, виступаючи на одному з брифінгів, я сказав, що найбільшим подарунком до свого дня народження побажав би, аби Росія ввела війська в Україну і розтоптала всю фашистську мразь, хунту, відновила кордони російської імперії, з яких відступили колись більшовики. Вони це вчинили протиправно, і ми маємо право повернути собі ці території.  І ось днями дізнаюся, що наступ на цю недокраїну намічалося здійснити в ніч на 25 квітня. Тобто, в день мого народження. Планувалося ввести танки і десантні війська на весь схід і південь України, аж по Одесу. В останню мить щось зірвалося. Чому саме – не знаю… Але подарунок для мене все одно гарний…

Що тут  скажеш, шизофреніки забавляються по своєму – по ординськи. І опорні сигнали в цій їхній грі, звичайно ж, драконівські. Вони мислять категоріями – убити, розтоптати, захопити, знищити, загарбати, привласнити. Це і є, власне, головна суть їхнього пришелепуватого «руського міра», який ненависний усьому решті світу. Для нас же важливо ще й знати, що Московщина вже, як мінімум, двічі нинішнього року (25 квітня і 17 липня) була за півкроку від прямого масованого вторгнення на територію України. Від загарбання нашої території. Третя спроба може й не зірватися. Для цього й відбуваються ці дивні маневри з сіллю і водою впродовж наших кордонів.

Добре відомо одне: ніколи москаль не полишить своєї забаганки – топтати українську землю, перетворити український народ у наймитів. Тому будьмо готові завжди дати достойну відповідь загарбнику. Так уже неймовірно нам повезло на сусіда…

Отже, 

перше вторгнення московітів до України планувалося на 25 квітня, друге на 17 липня ц.р. А третє? Запитаймо астрологів... Вони  ж попереджають: надзвичано складними, вирішальними будуть листопад, а особливо грудень цього року. Хоча не виключається, що цієї пори батальйони повернуться з виконання АТО і проведуть розбірки з торгашами і спекулянатми, які осбіли нині всі поверхи влади на Печерську...