блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.12.2017 15:15

Перспективи та ризики для бізнесу у 2018 році

Олександр Гарагонич Директор Юридичної компанії "Бі ен Сі"

До чого готуватися бізнесу у 2018 році, які можливості відкриваються перед ним та які ризики і небезпеки на нього чекають? Які стартові умови для бізнесу у 2018 році сформував законодавець?


Попри гучні декларації можновладців щодо реформ, спрямованих на покращення бізнес-клімату, у 2017 році так і не було вжито радикальних заходів по боротьбі з корупцією, зниженню податкового та адміністративного тиску на бізнес, забезпеченню захисту прав та інтересів інвесторів та вирішенню інших життєво важливих для економіки України питань. Відтак, перед кожним бізнесменом постає питання, до чого готуватися йому у 2018 році, які можливості відкриваються перед ним та які ризики і небезпеки на нього чекають. У зв’язку з цим, спробуємо окреслити, які ж стартові умови для бізнесу у 2018 році сформував законодавець.  

Податки

Ще у 2014 році уряд пафосно обіцяв проведення податкової реформи в Україні, однак до цього часу так своїх обіцянок і не виконав. Державну фіскальну службу України (далі – ДФС) не реформовано, адміністрування податків не відповідає викликам часу, система відшкодування ПДВ неефективна і т.д.

Очевидно, можновладці забули, що сплата податків – не одностороння дія, а взаємодія між платниками та державою. Корумпована податкова служба не стимулює платників податків виконувати свій обов'язок перед державою і навпаки. Відтак не варто дивуватися, що значна частина вітчизняного бізнесу знаходиться в тіні. Результат – держава продовжує недоотримувати доходи через те, що у бюджет не сплачуються податки та митні збори.

Не квапиться з податковою реформою і парламент. Традиційно під Новий рік парламентарі затвердили головний фінансовий документ держави і зміни до правил оподаткування бізнесу. Так, 7 грудня 2017 року Верховна Рада України  прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

З т.з. бізнесу на увагу заслуговує насамперед спроба законодавця вирішити проблему, пов’язану з  блокуванням податкових накладних при сплаті ПДВ. Жертвами безпідставного блокування податкових накладних у 2017 році стала значна кількість добросовісних платників податків, оборотні кошти яких внаслідок цього «заморожувалися».

Для унеможливлення безпідставного блокування ПДВ-накладних передбачено:

1)   зупинення з 1 січня 2018 року режиму блокування податкових накладних на 2 місяці.

Для цього виключено п. 74.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) забезпечувалося проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

У свою чергу розробку критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, передано Кабінету Міністрів України (раніше це входило до компетенції Мінфіну). 

З огляду на це, протягом перших двох місяців 2018 року Кабмін зобов’язаний визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних, а також забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом .

2)   з 2 січня 2018 року реєстрація заблокованих податкових накладних відновиться у звичайному режимі крім:

податкових накладних , за якими станом на 01.12.2017 р. не подані пояснення і документи;

податкових накладних , за якими прийнято рішення про відмову в реєстрації і станом на 01.12.2017 р. не розпочато процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

податкових накладних , реєстрацію яких зупинено з 01.12.2017 р. до набрання чинності цим Законом та за якими платником податку подані пояснення і копії документів, реєструються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податков их накладн их , реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

На жаль, підстав для оптимізму в плані зміни ситуації в сфері оподаткування на краще наразі не так багато. Наступний рік є передвиборним, а тому марно сподіватися, що владі вдасться узгодити популістсько-соціальне роздування державних витрат з ефективним реформуванням податкової системи України. У зв’язку з цим, не важко спрогнозувати, що у 2018 році першочерговим завданням ДФС буде пошук джерел наповнення бюджету. Серед основних інструментів, які можуть використовуватися для виконання цього завдання, експерти виділяють:

-  продовження практики блокування податкових накладних;

-  відтермінування запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток;

-  звуження сфери застосування єдиного податку;

-  поширення обов’язку по застосуванню касових апаратів на всіх підприємців;

-  донарахування митної вартості;

-  збільшення платежів по ПДФО та ЄСВ внаслідок збільшення розміру мінімальної заробітної плати;

-  збільшення кількості податкових перевірок тощо.  

Бухоблік по-європейськи

З 1 січня 2018 року українські підприємства повинні вести бухоблік і складати фінансову звітність з урахуванням європейських правил.  Такий обов’язок на господарські організації покладається у зв’язку з набуттям з Нового року чинності Законом № 2164-VIII від 5 жовтня 2017 року, яким вносяться істотні зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, передбачено введення у вжиток нової термінології, запровадження нової класифікації підприємств відповідно до положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС , удосконалення порядку подання та оприлюднення фінансової звітності та ін.  

 «Розумний» мораторій на перевірки бізнесу

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував, що Кабінет міністрів України планує в 2018 році ввести «розумний» мораторій на перевірки бізнесу.  Цей «розумний» мораторій за його словами покликаний зберегти високий рівень безпеки і не дозволити тиснути на бізнес.

Чи означають такі заяви очільника уряду реальне зменшення тиску на бізнес?

Чинний на сьогодні Закон України «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року, яким було введено мораторій на планові перевірки малого та середнього бізнесу, з 1 січня 2018 року втрачає чинність.

Крім того, слід мати на увазі, що дія цього Закону і раніше не поширювалася на такі органи, як Державна фіскальна служба, Державна фінансова інспекція, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет.

Тому, варто констатувати, що особливих перепон для перевірок бізнесу у 2018 році не залишається.

Тим часом, контролюючі органи уже почали підготовку до забезпечення «високого рівня безпеки бізнесу»

Так, 16 листопада 2017 року наказом Державної регуляторної служби України № 139 було затверджено План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік (далі – План).

Внесення підприємства до Плану є підставою для проведення комплексної планової перевірки.

При цьому, згідно із абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до Державної регуляторної служби України. У такому разі перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Тобто, якщо на Вашому підприємстві заплановано комплексну планову перевірку (за участю кількох контролюючих органів), Ви маєте право на відмову від проведення комплексної перевірки і можете наполягати на проведенні планових перевірок окремими контролюючими органами.

З інформацією про включення підприємства до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік можна ознайомитися за посиланням https://ias.brdo.com.ua/.

22 грудня 2017 року на офіційному сайті Державної фіскальної служби України також було опубліковано  План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

З інформацією про включення суб’єкта господарювання до Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, місяць початку запланованої перевірки, а також – чи буде вона проведена одночасно з питань державної митної справи або з Державною аудиторською службою,  можна ознайомитися за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html .

Аналогічна інформація про планові перевірки оприлюднюється на офіційних сайтах й інших контролюючих органів.

Тому можемо констатувати, що у 2018 році контролюючими органами, які вже зайняли позицію «на старт», бізнесу буде приділятися значно більше уваги ніж останніми роками.  

Нові правила, за якими судитиметься вітчизняний бізнес

З 15 грудня 2017 року набрали чинності передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року масштабні зміни до процесуального законодавства. Тому у 2018 році бізнесу при зверненні для захисту своїх інтересів доведеться керуватися ГПК, КАСУ та ЦПК, які були викладені у новій редакції.

У певній мірі ускладнює захист суб’єктами господарювання своїх прав та інтересів у судах і поетапне запровадження адвокатської монополії. Якщо раніше підприємство у суді, зазвичай, представляв штатний юрисконсульт, то з 2018 року в апеляційній та касаційній судових інстанціях доведеться залучати адвокатів.

Захищати свої права та інтереси у 2018 році бізнесу буде не тільки складніше, але й дорожче. Так, Законом №2147-VIII внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», згідно з якими:

- збільшено максимальну ставку судового збору за подання заяви майнового характеру – з 150 до 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- розширено перелік документів та дії, за які справляється судовий збір, а саме, доповнено заявою про видачу судового наказу (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та заявою про скасування судового наказу (0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- збільшено ставку судового збору за подання апеляційної скарги - з 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- збільшено ставку судового збору за подання касаційної скарги - з 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.  

Корпоративний сектор

Значні надії у корпоративному секторі економіки у 2017 році покладалися на законопроект №4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Однак Верховна Рада України відправила 25 травня 2017 року проект Закону на доопрацювання. Відтак, більш як півмільйона ТОВ і ТДВ розпочинатимуть Новий рік у рамках звичного для них корпоративного законодавства.

Натомість для акціонерних товариства (далі – АТ) законодавцем приготовано ряд сюрпризів.

Так, з 1 січня 2018 року до всіх публічних АТ, а також АТ, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належить державі, а також АТ, 50 і більше відсотків акцій яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100%, починають застосовуватися вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» (далі – Закону про АТ), згідно з якими:

- АТ зобов'язане пройти процедуру включення акцій до біржового реєстру та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі в Україні (ст. 24 Закону про АТ)

- у разі непроведення річних зборів АТ до 30.04.2018 року повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних зборів товариства (ст. 53 Закону про АТ).

- наглядова рада АТ має включати щонайменше двох незалежних директорів (ст. 53 Закону про АТ).

- мінімальна кількість членів наглядової ради АТ не може бути меншою ніж 5 осіб (ст. 53 Закону про АТ).

- у АТ обов'язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. Зазначені комітети складаються виключно або переважно із членів наглядової ради АТ, які є незалежними директорами, і очолюються ними (ст. 56 Закону про АТ).

- наглядова рада ПАТ приймає рішення з питань, що належать до компетенції комітету з питань аудиту і комітету з винагород, виключно на підставі і в межах пропозицій відповідного комітету. Якщо наглядова рада відхилила пропозицію комітету, вона зазначає мотиви свого рішення і передає його комітету для повторного розгляду (ст. 56 Закону про АТ).

Крім того, 7 грудня 2017 року набуло чинності  Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів і включення таких емітентів в перелік емітентів, що мають ознаки фіктивності, затверджене рішенням НКЦПФР від 30 травня 2017 роки № 393. Таким чином, у 2018 році, якщо емітент відповідатиме хоч би трьом ознакам, НКЦПФР може включити його в список емітентів, що мають ознаки фіктивності. Відносно емітентів з ознаками фіктивності, НКЦПФР виносить рішення про призупинення обігу цінних паперів, окрім операцій, пов'язаних з викупом цінних паперів, спадкоємництвом і правонаступництвом, а також з угодами, які здійснюються на виконання рішення суду, що набрало законної сили. Це рішення діє доки емітент не усуне ознаки фіктивності.  

Ринок землі

Не зважаючи на те, що земельна реформа є важливою умовою програми співпраці України і Міжнародного валютного фонду, Верховна  Рада України 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2019 року. Тому Новий Рік вітчизняний аграрний бізнес уже традиційно зустрічатиме під гаслом «душу і землю не продамо».

Напевно, що у 2018 році МВФ тиснутиме на Кабмін при обговоренні умов надання наступних траншів. Однак, не факт, що це дасть реальний результат. Адже з наближенням українського суспільства до виборів імовірність проведення земельної реформи в Україні знижуватиметься.  

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.