Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
21.12.2016 19:16

Податкові новації для бізнесу на 2017 рік

Директор Юридичної компанії "Бі ен Сі"

21 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)», який передбачає важливі для бізнесу зміни податкового законодавства.

В Україні уже стало традицією під Новий рік затверджувати головний фінансовий документ держави і встановлювати нові правила оподаткування для бізнесу. Не став винятком і цей рік.

Так, 21 грудня 2016 року Верховною Радою України було ухвалено Державний бюджет України на 2017 рік, а також прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» (далі – Закон).

Для бізнесу ця подія цікава насамперед з т.з. того, в яких умовах йому доведеться працювати у 2017 році і, відповідно, якої «соломи встигнути підстелити» у 2016 році.

На думку розробників проекту, запропоновані ними новації щодо спрощення податкової системи, а також підвищення прозорості та якості адміністрування податків сприятимуть створенню сприятливих умов для залучення інвестицій, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, що дозволить збільшити доходи як державного, так і місцевих бюджетів.
 
Законом вносяться зміни практично до всіх розділів Податкового кодексу України.
У частині адміністрування податків зміни, насамперед, спрямовані на подолання інституційних перешкод для проведення системних реформ у цій сфері. Так, Законом передбачається:

-   ліквідація податкової міліції та створення нового органу – Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом;

-   здійснення контрольно-перевірочної роботи на обласному рівні і обмеження повноважень районн их податков их інспекці й викон анням виключно сервісн их функцій;

- адміністрування всіх баз даних Мінфіном або держпідприємством при Мінфіні;
 
- запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків;

-   ведення відкритого реєстру заяв про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу на сайті ДФС;
 
- запровадження ведення єдиної бази індивідуальних податкових консультацій на веб-сайті ДФС;

- встановлення пріоритетності узагальнюючих податкових роз'яснень над індивідуальними, скасування обмежень права Мінфіну на видачу узагальнюючих податкових консультацій;

-   план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС;

-   встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по ПДВ );

-   уточнення порядку обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня, за днем отримання акту (довідки);

-   збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду.
 
У даній частині позитивним для бізнесу можуть стати новації, спрямовані на мінімізацію контактів платників податків з органами ДФС ( електронний кабінет платника податків, єдиний реєстр податкових консультацій на сайті ДФС, єдиний публічний реєстр відшкодування ПДВ тощо).

Натомість задекларована ліквідація податкової міліції і створення фінансової поліції при бажанні може бути відкладена на невизначений строк (до прийняття «окремого Закону») або ж знову ж таки виявитися черговою зміною вивісок назви «фіскально-карального» органу держави. Також викликає багато сумнівів функціональна готовність Мінфіну до передачі під його контроль ведення податкових баз даних та інформаційних ресурсів, які належать ДФС.

Цікавою для малого бізнесу, але разом з тим такою, що важко реалізується може бути норма про податкові канікули по сплаті податку на прибуток.

Так, з метою стимулювання виведення з тіні заробітної плати, що виплачується суб’єктами малого підприємництва передбачається запровадження на період до 31 грудня 2021 року податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати (з 1 січня 2017 року – 7200 грн.). Скористатись правом на податкові канікули підприємства зможуть тільки за умови відповідності критеріям:

- підприємство утворене в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

- у діючого підприємства протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у якого середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

- підприємства, які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Крім того, у частині податку на прибуток передбачається: можливість отримання нерезидентом документального підтвердження сплати податку на прибуток на території України; уточнення порядку амортизації основних засобів та нематеріальних активів; коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення; уточнення порядку розрахунку обмеження при виплаті процентів нерезидентам, які є пов'язаними особами з платником податку; зменшення мінімально допустимих строків до 2 років амортизації для основних засобів групи 4 (машини та обладнання) та ін.

У частині оподаткування ПДВ Законом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів пропонується:

- запровадження єдиного публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідного до якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів буде в автоматичному режимі перераховувати кошти, які підлягають відшкодуванню з бюджету;

-   удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ шляхом  повернення переплат платника податку виключно на рахунок в СЕА, зарахованих до бюджету з такого рахунку, а також збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів);

-  запровадження публічного Тимчасового Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 1 лютого 2016 року, та по яких станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету;

-  надання права на перенесення податкового кредиту, підтвердженого документальною перевіркою контролюючого органу, при реорганізації шляхом приєднання або злиття з іншим платником ПДВ до складу податкового кредиту правонаступника;

Щодо ПДФО змінами до Податкового кодексу України передбачено:
-   збільшення розміру добових при відрядженнях за кордон з 0,75 розміру мінімальної заробітної плати до 40 євро на день (не включаються до доходів фізичної особи);

-   розширення переліку витрат ФОП від провадження господарської діяльності;

- надання ФОП права на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів);

- надання права фізичній особі на звернення до контролюючого органу щодо отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів (на сьогодні до 1 березня року, що настає за звітним періодом);

- розширення обов'язку щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
- та ін.

У частині плати за землю встановлено, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Для спрощення процедури адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та зменшення кількості платників передбачено, що платниками рентної плати визнаються тільки первинні водокористувачі. Тобто, законодавцем виключено з платників рентної плати вторинних водокористувачів.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]