Отже над нами вкотре нависла чергова "інфраструктурна програма", яка потребує грошей. А звідки їх взяти? Замкнуте коло "нема грошей бо нема кредитів, нема кредитів бо нема реформ, нема реформ бо нема грошей" є вкрай неадекватним, і пора його розривати. Темпи реформ, в тому числі над-важлива судова реформа, не повинні впливати на темпи економічних реформ та інфраструктурних проектів.
Досить чекати на заморські долари, євро, рублі (чур їх..). Пора почати правильно друкувати гривню. Для бізнесу. Вже і багато.
Отже спочатку про «Захід нам допоможе» (?).
Уряд і далі традиційно вперто молиться на МВФ та міжнародних донорів, хоча:
Консервування донорованої фінансової і бюджетної системи має підсумком:
Що ж робити? Коли потрібні гроші. Сьогодні. На мою думку тут останні тенденції на децентралізацію дуже своєчасні.
Пора віддати ініціативу в регіони, надавши їм чіткі механізми залучення коштів, конкретні робочі схеми для міськрад, ОСББ/УК, банків, підприємців.
ЯК? Через:
1. 1. Спільне інвестування - заохочення до проектів «термомодернізації з розширенням» - добудова мансардного поверху, підїзду, підвали та прибудови, і т.д.
a. Емісія паїв/акцій інвестфонду для кожного проекту, де додатково спроектована житлова площа є способом розрахунку мешканцю за термомодернізацію, та захочоченням ввійти в проект інвестору (банк, будкомпанія, покупець «віртуальної нерухомості»);
b. Місцева влада - може виступати гарантом при залученні кредитних коштів, чи навіть інвестором, викупивши паї за кошти бюджету.
2. 2. Муніципальний Револьверний фонд, що надає кредити на термомодернізацію багатоповерхівок (управляючим компаніям, ОСББ) який наповнюється через;
a. Емісію муніципальних облігацій;
b. Банківських кредитів під обмежену заставу муніципальної власності;
c. Створення муніципальних банків (у великих містах), на базі оптимізованих державних і муніципальних активів (ПФ, НБУ, Ощадбанк).
3. 3. Банками, за умов низьких кредитних ставок, довіри до держави і позичальника:
І не забуваймо, кредитні кошти для населення і бізнесу, а не через «держпрограми» – це зменшення бюджетних дефіцитів (ну і дамо друкарському станку НБУ перепочити) на:
Щодо закидів про те, що це все призведе до зростання інфляції, то я хочу спитать, а що краще, інфляція внаслідок друкарсько-субсидійної девальвації (дефіцит бюджету), чи все таки природня інфляція як об’єктивне зростання цін внаслідок високого попиту? І друге – контролювати інфляцію можна через контроль рентабельності підприємств, долучених до закупівлі товарів і послуг за кошти енергоефективного кредитування – запозичивши ті самі конкурентні механізми, які діють в сфері комерційних закупівель. Щодо інфляційно-девальваційної спіралі, то відповіддю повинен бути новий закон про підвищену відповідальність банкірів. Перетікання кредитних коштів на валютний ринок - це справа не стільки НБУ і уряду, скільки СБУ.
До чого це все? Наявність кредитного-дармового-нічийного ресурсу не мотивуватиме до обліку енергоресурсу та якісної модернізації кожним учасником процесів, все залежатиме від «мудрості рішень згори». Як наслідок «чужі» кошти як і раніше можуть мінімум наполовину осісти в корупційному переросподілі та адмініструванні по всій вертикалі. Власні, нехай і дорожчі гроші ж дають можливість спустити максимально «вниз» і персоніфікувати відповідальність за кожну витрачену копійку, деполітизувати тему газу, витягнути її «з телевізору в холодильник». Думаймо...