Дешевий газ для населення? Або "пересісти з кокса на гєрич"

У моєму розумінні остаточний результат вдалої реформи повинен передбачати:

-          Єдиний тариф усім кінцевим споживачам. Не субсидувати ані «схеми», ані  проїд.. Споживання за рахунок творців робочих місць і бюджету;

-          Жодних компенсацій, субсидій для пів-України. Кредити замість субсидій.  Довгострокові-безвідсоткові. C тимул населенню, галузі, суміжному бізнесу, ринку капіталів;

-          Стимулюючі тарифи як населенню, так і постачальникам енергоносіїв , ЖКГ – змусити просувати населенню енергоефективність, а не споживання;

-          Механізми і ресурси бізнесу і місцевому самоврядуванню - перевести проблему з політичної в комерційну, з державного рівня на місцевий і побутовий;

-          Контроль енергобалансу і абонентів - споживання, виробництва, видобутку, платежів. Система, відкрита тех-моніторингу, фін-аудиту, громадського контролю;

-          Санкції: за саботаж ринку – банкрутство. за "обнал" – грати;

-          Перехідний соц-період – для мінімізації неплатежів та падіння купівельної спроможності (пів-населення україни), споживання, ВВП вцілому;

-          Соціальні ініціативи – виключно плануванням фіскального переросподілу ринкової вартості газу та акціонерного доходу держави з видобутку. Чао популізм.

КУПА ПРОБЛЕМ! ? Які однак менше напружують, якщо ставитись до необхідності підвищення енергоефективності 80% житлового фонду не як до непосильних витрат, зусиль і боргової ями, а як до трильйонного ринку із сотнями нових виробництв, десятками тисяч робочих місць, сотнями мільярдів податків (до 35-40% від проектів термомодернізації повертається в бюджет) . Не там гроші поки шукали, так скажімо. Тимпаче за падіння на 40%-70 споживання після термомодернізації, пл юс лібералізація ринку (мінус 31,5 млрд. грн. на дотування Нафтогазу лише в 2015 році) вкупі матимемо заощадження до половини витрат на енергоносії. Умовно кажучи – підняли ціни вдвічі-втричі – витрати залишились ті самі, адже споживаємо вдвічі-втричі менше. 

Отже ПЕРЕВАГИ «ЄВРОПЕЙСЬКОЇ» ЦІНИ НА ГАЗ на сьогодні

1.      СПРАВЖНЯ МОТИВАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ І ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

і посилення конкуренції замість корупції і «схем»

-          Держава змушена зменшувати енергоємність виробництва, житлового фонду;

-          Для бізнесу оптимізація витрат, модернізація стане єдиним шляхом підвищити прибуток. За саботаж реформ карати банкрутством і перепродажем (в т.ч. списані борги Ахметову і іншим в 2011р. відновити, наростити частку держави);

-          Населення: почнеться ера «економії гігакалорій» - лічильники, вікна, утеплення. Механізми є (управління спільним майном, енергосервіс, кредити), залишилось їх донести, мотивувати, подолати недовіру до влади, банків);

-          Конкуренція від невеликих компаній - вчепляться в надприбутки ринку і високий попит (малі котельні, теплова санація, альтернативна енергетика)

-Шанс державі просіяти "присоски до родовищ" не лише через моніторинг, аудит - але і маючи як порівняти інвестиційний потенціал різних гравців, які безумовно прийдуть на вигідний і прозорий ринок;

-          Під таку концепцію вже можна і кредити брати, і гроші друкувати.

  2.      ФІНАНСОВИЙ РЕСУРС

Зростання капіталізації і ліквідності – з’являться на енергоринку живі гроші для подолання неплатежів і запуску модернізації, зміцніє Бюджет

-          Бюджет – приріст дохідної частини (рента, ПДВ, «детінізація» потоків, дохід видобуваних держпідприємств), якими і перекриває неплатежі населення;

-          Ринок термомодернізації, до 400 млрд. податків, в т.ч. на допомогу населенню;

-          Населення - платитиме за ефективно спожите  плюс адресну допомогу держави до подолання (енергоефективністю) розриву платоспроможності;

-          Виручка теплогенеруючим компаніям закриває тему їх рентабельності;

-          Нафтогаз, як держпідприємство не накопичуватиме збитки (держави, наші з вами). Віддасть борги уряду, уряд НацБанку. Резерв вуглеводнів;

-          НБУ забуде за «спалювання» золотовалютних резервів на газовий популізм, знизить ризики девальвації, відновить резерви, віру в гривню;

-           Видобування –  реінвестування прибутку в  модернізацію, нові родовища. 

  3.      ЕНЕРГЕТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

 Теза «у нас власного газу достатньо для продажу його населенню за низькими цінами» (бл 15 млрд куб/м  газу на рік) не клеїться потребою із ще до.10 млрд. куб/м. для теплогенерації, державним, комунальним споживачам, на технічний газі. А ще є промисловість (ще 15 млрд. куб/м.).

Тож якщо ми згідні випрошувати газ/кредити – можна далі обдирати бурильників, тобто зараз - державу-ж. Та щоб злізти із Газпромівської голки – крім зменшення споживання треба збільшувати і видобуток вдвічі.

Як? Держава тут не помічник, сама субсидується газовиками. Єдиним джерелом фінансування видобутку є прибуток, який сьогодні – частково в тіні і в чужих руках. І зміна правил дає стимул не виводити прибуток, а реінвестовувати. Тоді можна вже й тягатись із Європою та МВФом за «контроль над  трубою».

А далі перспектива України як експортера газу (вже зараз є контракти продажу в Європу), де бонуси – і валютна виручка, і ринкові важелі на «чутливе місце» Росії.

  4.      ВДАЛИЙ МОМЕНТ ДЛЯ БОЛІСНИХ ЗМІН

-          Падіння цін на енергоносії на міжнародних ринках. Рік можливостей...

-          Закачка газу восени 2014р. дає менші витрати в 2015р. Гірше – позаду...

-          Девальвація зменшує борг Нафтогазу (хоч за рахунок НБУ). Баба з воза ...

-          Реформи та інструменти від громадськості, шанс ефективного господарства (енергобаланс, енергосервіс). Зараз або ніколи...

-          Шанс на цільову допомогу "$ донорів". Нащо їм «вічна проблема»?

---

Тому ціну на газ піднімати треба, до ринкової. Наскільки? Падіння цін на європейський газ може перевести це питання в площину «скільки з ринкової ціни зняти податків і доходу з видобування, щоб і галузь не обділити, і на субсидії зібрати». А якщо замість субсидій – переважну масу населення кредитувати (нехай безвідсотково, з девальваційними ризиками), тимаче що населення в нас – найдисциплінована категорія споживачів – і питання дефіциту коштів відпадає, що дає ресурс під термомодернізацію.

Але НЕ без впровадження робочих і прозорих механізмів, які запустять термомодернізацію і дозволять отримати вигоди від такого кроку всім сторонам. І населенню, і бюджету, і гравцям на енергоринках, і малому-середньому бізнесу. Без привілеїв і "державних програм", неефективних та корупційних. Щоб не вийшло, що «хотіли як краще, а вийшло... ...Газовий майдан 2016».

Механізми є, «історії успіху» із термомодернізації, пошуку коштів, експериментів із моніторингу енергоресурсів - є. Пора масштабовувати.