Ініціатива прозорості добувних галузей: що це означає для України?

Ініціатива прозорості добувних галузей: що це означає для України?

16 червня 2015 року Верховною Радою було ухвалено Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, яким нафтогазові компанії та державні органи зобов’язано звітувати про сплачені чи отримані загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також господарську діяльність, пов’язану із видобуванням корисних копалин. А вже в грудні цього року, хоча й із затримкою на два місяці, але все ж таки було оприлюднено перший звіт ІПВГ (далі – Звіт), з текстом якого кожен бажаючий може ознайомитись за посиланням.

Це конкретний приклад можливості швидких змін, які створюють передумови для нового суспільного договору між державою, бізнесом та суспільством на основі вибудування нових рівнів прозорості та довіри у відносинах один із одним.

Джерело малюнку: https://eiti.org/files/document/EITI_Factsheet_EN.pdf

Закон направлено на реалізацію підтриманої Україною Ініціативи прозорості видобувних галузей (далі – ІПВГ або Ініціатива) – незалежного і добровільного міжнародного стандарту для забезпечення прозорості видобування, який впроваджується у 49 країнах світу. Ці країни в межах ІПВГ готують щорічні звіти із узагальненою інформацією, наданою видобувними компаніями та державою.

Тепер такі звіти Україна буде готувати та оприлюднювати щорічно до жовтня місяця.

Що це означає для України в довгостроковій перспективі?

По-перше, за результатами підготовки Звіту ІПВГ ми отримуємо дані у міжнародному форматі. Відкриті дані є ефективним інструментом, який покликаний посилювати прозорість та підзвітність уряду та бізнесу перед громадськістю.

Дані Звіту є об’єктивними, підготовленими незалежною аудиторською компанією (в Україні незалежним адміністратором з підготовки Звіту виступила міжнародна компанія Earnst & Young ) під контролем багатосторонньої групи зацікавлених осіб, в яку входять представники громадськості, бізнесу, центральних органів виконавчої влади. А це означає, що такими даними буде важко маніпулювати будь-кому: чи то політикам, чи то представникам бізнесу.

Відкритість інформації у видобувній сфері є важливим кроком на шляху до встановлення єдиних правил гри для всіх учасників та забезпеченні довіри суспільства до цієї сфери. Тепер стане очевидним чи є справедливою плата всіх учасників ринку.

По-друге, така ініціатива є важливою для управлінців, оскільки допомагає приймати ключові державні рішення. Так, розуміючи реальні обсяги видобування та фінансовий тягар, який покладається на такі компанії у вигляді рентних та інших платежів, можна об'єктивно оцінити  стан та перспективи розвитку галузі. Наприклад, потребу змінити фіскальний режим тієї чи іншої галузі дуже просто можна виявити, якщо оперувати правильними даними.

Крім того, співставлення цифр, отриманих від компаній та держави, дає можливість виявляти розбіжності у таких даних і з'ясовувати причини. На практиці уряди деяких країн за допомогою цього інструменту виявляють та усувають тіньові схеми у видобувному секторі (наприклад, виявлений за допомогою Звіту  EITI випадок несплати до державного бюджету Ліберії податку у сумі 100 000 $ компанією AmLib). Отже, Звіт може братися на озброєння управлінцями, як такий, що може пролити світло на темні сторони видобувної сфери.

По-третє, запровадження ІПВГ є позитивним сигналом для інвесторів. Це означає, що компанії працюють за світовими стандартами і готові до прозорих і чесних схем співпраці. Оперуючи об’єктивними даними, інвестори зможуть зробити правильну оцінку своїх ризиків.

Я системно пропагую необхідність чесного розподілу доходів на користь місцевих громад. Тому, інформація у Звіті набуде особливої актуальності для доведення Парламенту необхідність ще однієї важливої законодавчої ініціативи, яка має на меті спрямовувати 5% від рентних платежів за видобування нафти та газу до місцевих бюджетів. Якщо громада буде розуміти, що від платежів, сплачених видобувними компаніями, залежить їх можливість інвестувати у розвиток свого регіону, збудувати нові школи, дитячі садки, відремонтувати дороги, то і співраця із компаніями на місцях, значно підвищиться. Хто здійснює роботи з видобування природного газу у нашому районі? Скільки коштів та кому вони сплачують? Яким чином це позначиться на житті нашої громади? Ці та інші питання матимуть важливе значення для становлення та розвитку відповідальних громад, сприяння діалогу між населенням, державою та видобувними компаніями.

Але, як годиться, на шляху всіх реформ виникають бар’єри: окрім затримки з наданням інформації з боку Державної фіскальної служби України (що взагалі поставило під сумнів можливість прозвітувати цього року), з 120 нафтогазових компаній, які здійснюють свою діяльність на території України, тільки 38 надало повну відповідь, а решта надали часткову відповідь або відмовили у наданні відповіді. При цьому 40 компаній повністю проігнорували запит, а 31 компанію не вдалося знайти за місцем їхньої офіційної юридичної і поштової адреси.

Яким чином змусити всі сторони розкривати дані про свою діяльність? Чи доцільно в такому випадку запроваджувати на додаток до прямої вимоги закону про звітування, ще й відповідальність за її невиконання? Особисто я виступаю проти застосування санкцій в таких випадках і є прибічником позитивного стимулювання. Звичайно з часом компанії впевняться в тому що долучення до ІПВГ є беззаперечним плюсом для їх репутації і будуть приймати участь абсолютно добровільно. Але на початковому етапі можливо доцільно розглянути варіант запровадження певних заохочуючих механізмів, наприклад, встановити, що подання інформації для Звіту ІПВГ, є перевагою при прийнятті рішень про обрання переможця у аукціоні  на отримання спеціальних дозволів на надра або підставою для спрощення окремих дозвільних процедур тощо.

Звітування у рамках Ініціативи є суспільним договором між усіма стейкхолдерами галузі, це означає, що всі сторони цієї угоди повинні бути готовими брати на себе спільні зобов’язання та добровільно долучатимуться до підготовки звітності, відповідати за достовірність даних, належне їх надання. Але в той же час сторони повинні мати гарантії того, що їх дані будуть використовутись належним чином. Звичайно, наразі за виконанням Ініціативи уважно слідкують представники Світового банку, міжнародна спільнота, громадські активісти. Однак відповідальність за реалізацію цього важливого проекту покладається саме на стейкхолдерів, які повинні оцінити переваги Ініціативи та усвідомити її важливість для України. Необхідно запобігати будь-яким маніпулюванням даними Звіту чи то з боку державних органів чи то засобів масової інформації тощо. Саме це стане передумовою укріплення довіри до звітування в рамках ІПВГ та держави в цілому з боку видобувних компаній та сприятиме популяризації цієї та подібних ініціатив, спрямованих на посилення прозорості економіки України.

Короткий огляд основних результатів Звіту ІПВГ України за 2013 рік: