Кнопки

Прощення боргу банком. Коли можна спати спокійно?

 
19.01.2018 16:22

Як ми вже писали у своїх попередніх статтях – банківська система України на сьогоднішній день переживає не найкращі часи. Саме тому Банки погоджуються (не часто, але такі випадки трапляються) на вирішення питання про погашення заборгованості в позасудовому порядку.

В такому випадку Банк, оцінивши розмір заборгованості, пропонує одним платежем сплатити певну суму від даної заборгованості, а щодо тієї частини, що залишилась – здійснюється списання, а точніше анулювання (прощення) боргу. Досить часто виникають ситуації, коли до нас звертаються клієнти з довідкою про анулювання боргу і з запитаннями «що це означає?». І лише від нас дізнаються, що вони повинні сплатити податок за прощений борг.

При анулюванні (прощенні) боргу, Банк повинен повідомити боржника про те, що його борг анульовано, суму, яка анулюється, а також про те, що боржник зобов’язаний сплатити податок на дохід, а також військовий збір за здійснення такого анулювання, оскільки прощення боргу розцінюється Державною фіскальною службою як додаткове благо.

А тепер детальніше про написане вище.

Оподаткуванню підлягають всі види доходів фізичної особи, визначені статтею 164 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що були нею отримані в звітному періоді. Одним із таких доходів є, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як зазначено вище, оподаткуванню підлягає саме основна сума боргу. Досить часто Банки надають довідку про прощення боргу, проте в ній не зазначають що саме анулюється – основна сума, відсотки, штрафні санкції, тощо.

В судовій практиці зустрічаються справи, в яких Банк зобов’язують надати розрахунок суми заборгованості, а також вказати на те, яку саме частину боргу було прощено. Досить часто Банки не надають такої інформації, оскільки в них вже введено тимчасову адміністрацію і віднайти такі документи – неможливо або ж вони просто не хочуть їх показати.

Для прикладу, знайшли рішення суду у справі 817/306/17 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В даному рішенні суд, задовольняючи позовні вимоги, виходить з того, що банком не було подано документів, які б містили інформацію про те, яка саме частина боргу підлягала списанню. Суд зазначає, що «на думку суду, повідомлення про анулювання боргу не може бути достатньою підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного (анульованого) боргу, оскільки, як встановлено під час судового розгляду справи, вказана сума може включати проценти, та, крім того, пеню, штрафи, комісію, які не включаються до об'єкта оподаткування». В той же час вимоги суду Банком не були виконані (не було надано докази про списання саме основного тіла кредиту: копію кредитного договору у формі овердрафту, копію додаткової угоди, копію рішення про прощення (анулювання) заборгованості та копії документів, на підставі яких кредитором прийнято це рішення, повідомлення боржника про анулювання боргу з інформацією, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо та попередження про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, письмові пояснення з приводу складу анульованої (прощеної) частини заборгованості (з розбивкою на тіло кредиту, проценти за користування, пеня, інші платежі).

Так само було вирішено спір і Вищим адміністративним судом (справа №826/17786/15). У справі про скасування податкового повідомлення – рішення мова теж йшла про оподаткування не основної суми заборгованості, а анулювання пені. В той же час, прощення відбувалось у період, коли ПК України не містив у собі положення про анулювання саме тіла кредиту, в результату чого, апеляційним судом було помилково скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято рішення про те, що податкове повідомлення – рішення є законим та обґрунтованим. В той же час, ВАСУ не погодився з думкою апеляційного суду та залишив в силі рішення першої інстанції. При цьому колегія суддів дійшла висновку, що «неустойка (пеня), яка нараховується банком за несвоєчасне виконання  боржником грошового зобов'язання, є засобом забезпечення виконання такого зобов'язання, вона боржнику не виплачується, тобто не збільшує показники фінансового та/або майнового стану боржника, а отже, не є його доходом».

Такої ж думки і ВАСУ у справі №818/303/16 – «законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходом платника податків. Тому, база оподаткування повинна бути визначена тільки з суми, прощеної (анульованої банком), яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування процентів».

Також хочемо звернути увагу на те, що кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника про те, що сума боргу, що була анульована Банком підлягає оподаткуванню. ПК України визначає три можливі варіанти здійснення такого повідомлення:

-       шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

-       шляхом укладення відповідного договору;

-       шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Окрім цього, Банк у власній податковій звітності повинен показати, що було здійснено прощення боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

У випадку ж, коли Банк не повідомить особу про те, що вона повинна самостійно сплатити податок за таке додаткове благо як прощений кредит - Банк зобов’язаний самостійно сплатити податки за боржника.

Тобто, у випадках, коли надходять даного роду податкові повідомлення – рішення, потрібно обов’язково звертати увагу на те, що саме містить у собі довідка про анулювання (прощення) боргу: на підставі чого здійснюється анулювання; яка саме частина боргу підпадає під анулювання; коли саме було здійснено анулювання; чи здійснено анулювання у встановлений трирічний строк позовної давності. Окрім цього, завжди потрібно звертати увагу на дотримання процедури проведення самої перевірки фіскальними органами. Так, у справі №821/1594/17, суд вказує на правильність обрахунків суми заборгованостей по сплаті податків, проте звертає увагу на те, що було порушено саму процедуру проведення перевірки – особа не була вчасно попереджена про проведення перевірки, їй  не було вручено копії наказу про проведення перевірки. Саме тому суд дійшов наступного висновку: «Наказ про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки направлено особі після початку проведення перевірки, що спростовує твердження представника відповідача про додержання податковим органом порядку проведення перевірки. Таким чином порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки нівелює її результати».

Особливості валютних кредитів. У випадку анулювання валютного боргу з 1 січня 2015 року – не вважається додатковим благом сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Тобто, якщо особа взяла кредит в іноземній валюті до 1 січня 2014 року, а прощення такого боргу відбувалось вже після 1 січня 2015 року, то переводячи суму боргу, з якого буде сплачуватись податок на дохід та військовий збір, після анулювання боргу банком у національну валюту – потрібно застосовувати офіційний курс НБУ станом на 1 січня 2014 року, а саме 7,99300 грн. за 1 дол. США. При цьому, виходячи із положень самого ПК України (п.8 пр.1 р. ХХ Перехідних положень), чітко видно, що для застосування даних положень, законодавець вказує на необхідність переведення боргу у національну валюту та необхідність прощення Банком саме різниці, шо утворилась в результаті девальвації гривні.

Проте не всі суди звертають на це увагу. Так, наприклад, рішення апеляційної інстанції у справі №821/1166/17 від 11 грудня 2017 року про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Суть справи полягає в наступному: між Банком та клієнтом у 2006 році було укладено валютний кредитний договір. У 2016 році між сторонами було вирішено питання про анулювання (прощення) боргу. Переведення боргу у національну валюту не було. Борг було прощено в іноземній валюті – доларах США. Платник податку (клієнт, якому було здійснено прощення боргу) порахував оподатковуваний дохід, виходячи із курсу НБУ, станом на 1 січня 2014 року, тобто по 7,99300 грн. за 1 дол. США. в той же час, Державною фіскальною службою було надіслано податкове повідомлення – рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку, оскільки інспектор вважає, що потрібно було здійснювати розрахунок по курсу НБУ, станом на день прощення боргу, а саме по 26,0618 грн за 1 долар США. З рішенням інспектора Державної фіскальної служби погодився суд першої інстанції. В своєму рішенні він вказує на те, що основною підставою для застосування даного пункту ПК України є зміна валюти зобов’язання до прощення боргу, а також прощення банком не самого тіла кредиту, а саме суми, що є різницею між сумою боргу, що виникла через зростання курсу іноземної валюти. Проте з рішення суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції. Останній, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказує на те, що у валютному кредиті, для обчислення розміру податкових зобов’язань має застосовуватись ставка НБУ, станом на 1 січня 2014 року. При цьому, суд не вказує на необхідність переведення іноземної валюти в національну та прощення Банком саме різниці, що виникла.

В даному випадку, з рішенням суду апеляційної інстанції важко погодитись, але такі рішення є і залишати їх поза увагою – теж не варто.  

Аналізуючи судову практику, ми часто стикались з позовними заявами про припинення зобов’язання або ж про визнання недійсним/удаваним правочину на підставі якого здійснено прощення (анулювання) боргу. Можемо однозначно зробити висновок, що такого роду позовні заяви не підлягають задоволенню. Я думаю, що кожен практикуючий юрист знає як важко визнати недійсним правочин. Саме тому краще оскаржувати вже податкове повідомлення – рішення, оскільки тут можливі варіанти для вирішення спору на користь клієнта.

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna IT PR Prozorro адвокат Адвокат Морозов адвокатура Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП верховна рада верховная рада вибори війна влада власть война выборы газ Газпром геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты держава децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата земля импорт инвестиции инвестиции в экономику интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера киев Київ китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование Общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политики политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк