Податок на виведений капітал...Чи потрібен він українському бізнесу?

Ні для кого з нас, хто працює в сфері сучасного податкового права, не є новиною той факт, що бізнес категорично не задоволений діючою системою оподаткування. Вважає її надто складною та необгрунтовано “дорогою”, оскільки часто з бізнесу фактично “вимиваються” кошти, які сам бізнес бажає вклати в свій розвиток, модернізацію, розширення виробництва, створення нових робочих місць та розширення ринків збуту для своєї продукції.

Натомість бізнес змушений платити великі податки! Досить часто суми податків, які нараховані настільки великі що доводиться закривати бізнес. За рахунок того що в бізнесу фактично забирають кошти, які повинні витрачатись на модернізацію виробництва, а бізнес залишається без коштів на модернізацію виробництва, підприємці змушені звертатись до банківських установ за отриманням кредиту під великі відсотки..., що фактично робить його ще менш конкурентним.

Особисто я, завжди говорила про те, що мінімізація та ухилення від сплати податків (не плутати з оптимізаціює) в Україні знизиться лише тоді, коли керівнику підприємства буде економічно невигідно мінімізувати та/або ухилятись від сплати податків.

В той час коли з кожним роком у нас з ’ являються “нові” платежі до бюджету , та кожного року під новий рік ВРУ приймає чергові зміни до Податкового кодексу України... мотивуючи все це “держаною необхідністю та тяжким економічним становищем  країні” бізнес починає шукати щляхи для виживання. Як наслідок, це призводить до чергового витка конфлітку між державою та бізнесом.

Саме тому багато хто з представників бізнесу, і громадськості, почали говорити про податок на виведени капітал як альтернатива податку на прибутку!!! На думку авторів цієї ініціативи це дозволить бізнесу отримати додаткові кошти на власний розвиток, а державний бюджет від такого нововведення не лише не втратить а навіть виграє, оскільки відбудеться оздоровлення економіки, в тому числі й завдяки наступним факторам: 

- відстрочки сплати податку до моменту виведення коштів з бізнесу (залежить виключно від рішення платника);

- збільшенню обігових коштів та можливість їх «інвестувати» на розширення виробництва (поповнення власного капіталу), як наслідок збільшення рівня бізнес активності. 

Виведений капітал – це грошові кошти, які виводяться з обороту підпрємств на користь засновників (або третіх осіб), у вигляді дівідендів, в иплата процентів, комісій (інших подібних платежів), платежі на користь пов’язаних осіб – нерезидентів тощо.  

Податок на виведений капітал – це фактично альтернатива податку на прибуток.., але о податкуванню підлягають лише кошти, які виводяться з бізнесу. На сьогодні ініціатори такого законопроекту пропонують врахувати той факт, що якщо кошти виводяться шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати. Якщо кошти виводяться в іншій спосіб, то застосовується ставка 20%.

Поки дивіденди не розподіляються, то відсутнє і саме оподаткування. Якщо дивіденди виплачуються, то податок сплачується. Однак в існуючий моделі податку на прибуток платник податку, який виплачує дивіденди в сумі, що перевищує об’єкт оподаткування, сплачує авансові внески з суми перевищення. Авансові внески можуть бути використані лише у зменшення податку на прибуток, тобто коли об’єкт стане позитивним.

Такі визначення як «витрати», «доходи», «від’ємне значення» не використовуються для цілей ПнВК, їх не треба підтверджувати чи перевіряти. Підстав та механізмів створити проблеми для платника податку на виведений капітал у контролюючих органів практично не буде. Операції між платниками податку не є об’єктом контролю. Перевірятися можуть лише операції з неплатниками (фізичні особи, нерезиденти, юридичні особи неплатники цього податку, неприбуткові організації).

Аби стати платником податку на виведений капітал потрібно зареєструватись в реєстрі такого платників податку на виведений капітал, що говорить про те що юридичні особи можуть самостійно обирати як вони бажають платити податки.

Звичайно, запровадження такого виду податку тягне за собою і додатковий вид звітності. Що на перший погляд не є позитивним моментом, оскільки на сьогодні підприємтсва і так потерпають від кількості звітів та кількості документів первинної бухгалтерії. Але тут слід врахувати той факт, що така декларацію підприємтсво буде подавати лише на в тому випадку, якщо така операція відбулась. Кількість декларацій дійсно може збільшитись, але декларація буде простіша за існуючу, а отже і зменшиться час для її опрацювання та імовірність помилки. В декларації зазначається операція та сума. В формі 1ДФ додатково буде наведена інформація про фізичних осіб, які отримали кошти, що були обкладені податком на виведений капітал, та не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Слід зазначити, що податок на виведений капітал не має меті повної відміни податку на прибуток. Податок на виведений капітал це лише один з різновидів податку і далеко не всі юридичні особи зможуть його затосовувати. Наприклад юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування не зможуть використовувати так систему оподаткування; благодійні та громадські організації, ОСББ також не зможуть скористатись податком на виведений капітал.

P.S. Ініціатори законопроекту та й бізнес спільнота, яка підтримує таке нововведення сподівались що «податок на виведений капітал» запрацює в Україні з 2017 року… Проте вже сьогодні зрозуміло, що в 2017 рік ми зайдемо без підтримки цієї ініціативи!