блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
20.05.2017 16:27

Ризик ведення господарських операцій з офшорною територією

Николай Пушинский Юрист, учредитель Юридической компании «RP LAW COMPANY»

Господарські операції з резидентом офшорної території мають ряд переваг, зокрема, основна перевага — оптимізація податкового навантаження на підприємство. Одним із простих прикладів зменшення податкового навантаження на підприємство шляхом здійснення госп

Ризик ведення господарських операцій з офшорною територією

Господарські операції з резидентом офшорної території мають ряд переваг, зокрема, основна перевага — оптимізація податкового навантаження на підприємство.

Одним із простих прикладів зменшення податкового навантаження на підприємство шляхом здійснення господарських правовідносин з офшором є експорт товару, Постачальником якого виступає резидент України, Покупцем — резидент офшорної території (наприклад, Беліз, Каймани, Кіпр, Маршалові острови), Вантажоотримувачем - контрагент Постачальника (наприклад, Ізраїль, США, Венесуела).

Товар від Постачальника продається Покупцю за заниженою ціною. Ціна продажу товару від офшорної компнії кінцевому покупцю (Вантажоотримувач) уже буде на рівні світових цін. При цьому Товар з України напряму йде кінцевому покупцю і на територію офшорної території не потрапляє. В офшорній території прибуток компанії не оподатковуються, там він і осідає. Офшорні території інформацію про своїх резидентах не видають, інформація про засновників таких компнаій також закрита. З огляду на це співпраця з офшорною територією дозволяє оптимізувати податкові витрати підприємства.

Однак, безумовно, робота з офшором має значний ризик і, щоб не зазнати негативних наслідків, потрібно раціонально працювати з офшором.

Ризики роботи з офшором:

1. Відповідно до пункту 39.2.1. Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 ПКУ ;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт “в” вказаної статті ПКУ відносить до контрольованих операцій господасрькі операції з резидентами країн, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів. До цього переліку входять ряд країн, частина яких є офшшорними територіями, а частина — країни, що не є офшороми, но які відповідють таким критеріям:

1. держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;

2. держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;

    1. держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, при господарських операціях з офшорною територією підприємство в Україні зобовязане подавати звіт про контрольовані операції. Господарська оперція з офшором є контрольованою. Контролюючий орган перевіряє контрольовану операцію і досить часто вказукє на те, що ціна продажу товару в офшор є заниженою і контролюючий орган здійснить донарахування податків і застосує штрафні санкції до підприємства.

2. Відповідно до статті 15 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення” ф інансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону; зарахування або переказ коштів у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій у зазначеній державі.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення”суб’єкти державного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на них цим Законом обов’язків мають право звертатися із запитами до органів виконавчої влади, державних реєстраторів, правоохоронних органів, юридичних осіб.

Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані протягом десяти робочих днів надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідних суб’єктів строк надання інформації може бути продовжений суб’єктом державного фінансового моніторингу, але не більше ніж до 20 робочих днів.

Так, субєкти господарювання, які ведуть діяльність із офшорними територіями обовязково підпадають під фінансовий моніторинг і відповідно до законодавства в резидента України можуть запрошувати будь-які документи, що повязані з господарською операцією з офшором і не тільки (документи по іншим господарським операціям).

    1. Продаж товару за заниженою ціною. При продажі товару по контрольованим операціям і при подачі звіту по контрольованим українське підприємство повинне доводити рентабельність продажу товару за відповідними цінами.

Відповідно до положень ПКУ під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки”, зокрема, але не виключно:

а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;

г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;

е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).

У 2017 році класичні офшори відходять на задній план, оскільки, як ми вже вказували, операції з офшором:

  1. є контрольованими операціями,
  2. підпадають під фінансовий моніторинг.
  3. контролюються ціни продажу і високий ризик донарахування податків та застосування штрафних санкцій.

Станом на сьогодні є ряд країн, які не входять до списку офшорних територій, не входять до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПКУ, ймовірно не ввійдуть до списку нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (списку ще немає). Відповідно господарські операції з контрагентами (резидентами) таких країн не є контрольованими та не підлягають фінансовому моніторингу. До таких територій, зокрема, належать, Шотландія, Ірландія, Уельс, Англія.

З огляду на вказане робота з такими територіями буде більш безпечнішою ніж з резидентами офшорних територій. Однак, слід памятати, що у будь-якому випадку не слід зловживати в аспекті регулювання цін товару, що продається, послуг, що постачаються. Такі ціни, звичайно, можна занижувати, но не значним чином.

При роботі з офшорними територіями варто виходити із принципу розумностіобсягу операцій з таким офшором. Якщо, наприклад, компанія поставляє товар в неофшорні території, а частина продажу товарів в офшорні території буде 10-20% загальної поставки, то ризик регативних наслідків для такого підприємства — незначний.

Однак, якщо, допустимо, рівень таких операцій буде 30-90% загального обсягу поставок, то підприємство рано чи пізно “впаде” в око контролюючим органам, службі фінансового моніторингу чи іншим органам. Тут варто памятати про банк, оскільки саме він, як субєкт фінансового моніторингу першим дізнається про ваші операції з офшорною територією. Різні банки до вказаного питання ставляться по різному і тому при відпрацюванні схеми роботи із офшором потрібно отримувати необхідну інформацію банку. Саме від банку всі державні органи отримують інформацію про господарські операції з офшорними територіями, цінами на товар та іншу інформацію.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.