Проблеми примусової реалізації корпоративних прав

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 10 Закону України “Про виконавче провадження”, одним із заходів примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на корпоративні права боржника.

Частина перша статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” пояснює, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Отже, ми можемо чітко стверджувати, що законодавство України дозволяє здійснювати примусову реалізацію корпоративних прав для задоволення інтересів стягувачів у виконавчому провадженні.

На сьогодні реалізація арештованого майна у виконавчому провадженні здійснюється шляхом проведення електронних торгів Державним підприємством “СЕТАМ” відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Міністерством юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (надалі — Порядок). Можемо впевнено заявити, що за умови дотримання виконавцем встановлених законодавством норм, спрямованих на підготовку до проведення електронних торгів, жодних проблем під час реалізації корпоративних прав не виникне.

Найцікавіші моменти виникають вже під час оформлення переможцем права власності на корпоративні права, тобто проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Здавалося б, що складного? Порядком чітко вказано, що акт про проведені електронні торги, який видається у разі повного розрахунку переможцем електронних торгів, є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно. Однак не все так просто.

Так, згідно практики цивільного законодавства, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” пунктом восьмим частини другої статті 9 передбачає внесення відомостей про учасників юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, без проведення державної реєстрації змін відомостей про учасників юридичної особи у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі переможець електронних торгів не зможе брати участь у здійсненні керівництвом юридичною особою та реалізовувати інші правомочності учасника такої юридичної особи.

Враховуючи, що на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, надалі потрібно брати до уваги саме його положення. Названим законом чітко передбачено вичерпний перелік документів, які необхідно подати державному реєстратору для державної реєстрації змін відомостей про учасників юридичної особи.

Так, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;

3) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

5) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

6) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

Як бачимо, акт про проведенні електронні торги не є підставою для проведення реєстраційної дії. Всі ж вищевказані документи повинні бути підписані усіма учасниками юридичної особи, що по суті унеможливлює самостійне набуття права власності на корпоративні права.

Хтось одразу може зауважити, що в такому випадку є можливість для звернення в суд, зокрема з вимогою вимогою про визнання права власності на корпоративні права або зобов'язання реєстратора провести відповідну реєстраційну дію. Але і тут є дуже важливі “але”.

Так, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” чітко передбачив вичерпний перелік рішень суду, які можуть бути підставою для проведення реєстраційної дії. Дивно, але рішення про визнання права власності на корпоративні права не є такою підставою. Водночас, не можна зобов'язати державного реєстратора вчинити ту чи іншу дію, поки він нічого не порушив, а відмовивши провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу через відсутність усіх передбачених документів документів останній діятиме згідно закону.

Єдиним виходом із цієї ситуації може стати сприяння іншими учасниками у підготовці усіх необхідних документів. Однак, якщо учасники нерезиденти, або учасник корпоративні права якого було реалізовано володіє більше 50% розміру статутного капіталу юридичної особи, або просто учасники відмовляються це робити, завдання стає практично не можливим.

Таким чином, без сприяння інших учасників юридичної особи, провести державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі переможець електронних торгів на сьогодні не може.

Виходом із цієї ситуації можуть стати зміни до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, якими було б передбачено спеціальну процедуру проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу у зв'язку із примусовою реалізацією частки у статутному капіталі, через обов'язок державного реєстратора зареєструвати право власності на відповідні корпоративні права на підставі Акту державного виконавця про проведені електронні торги і Протоколу організатора торгів, та зобов'язання учасників юридичної особи привести статутні документи у відповідність до інформації реєстру.