Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.09.2015 13:58

Реаліті шоу "Патруль" - проблема приватності в діяльності поліції

Адвокат, партнер ЮК "Перітус Консалтинг"

Проблема дотримання права на повагу до приватного та сімейного життя в діяльності національної поліції на прикладі реаліті-шоу "Патруль"

Одним із найбільш важливих завдань на шляху України до європейського співтовариства є проведення відповідних реформ тих сфер суспільного життя, які стосуються забезпечення дотримання та гарантування прав людини.

Безумовно, одним з таких завдань є реформа правоохоронної та судової системи, зокрема реформа органів внутрішніх справ, що на сьогоднішній день знайшла своє виявлення у прийнятті Закону України «Про національну поліцію».

Не дивлячись на певні недоліки закону щодо дотримання прав людини, загалом закон сповнений рішучості дотримання таких прав національною поліцією, впроваджує фундаментальні європейські цінності верховенства права, гуманізму та лібералізму.

Великим кроком вперед слід вважати введення в новому законі поряд із колишнім норм, що гарантують дотримання прав людини та визначають основоположні принципи діяльності національної поліції в цьому напрямку.

Зокрема, таким є норма, закріплена у ст.6 Закону України «Про національну поліцію», яка передбачає, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В той же час даний принцип повинен застосовуватись із врахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

В світлі цієї законодавчої новели щодо діяльності національної поліції слід звернути увагу на проблему дотримання в діяльності такої одного з фундаментальних прав Європейської конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод (далі – ЄКПЛ) як права на повагу до приватного та сімейного життя (стаття 8 ЄКПЛ).

Як зазначає ст. 8 ЄКПЛ, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Однією з можливих форм втручання держави в приватне життя є здійснення національною поліцією, фотографування чи відео-зйомки громадян з тих чи інших мотивів, що пов’язані з діяльністю поліції.

Останнім часом значної популярності набув медіа-проект Еспрессо.Тв під назвою «Патруль. Реаліті». У випусках вказаного проекту журналістами показується робота патрульної служби поліції м. Києва на конкретних прикладах виявлення та запобігання злочинів чи адміністративних правопорушень. При цьому основний акцент робиться не стільки на діях патрульних, а на конкретних особах порушників.

Найцікавішим є те, що у вказаних сюжетах демонструють не тільки тих, хто об’єктивно вчинив правопорушення, а тих в кого лише перевіряли документи з тих чи інших мотивів, або хто перебував в безпорадному стані в громадських місцях і працівники поліції надавали допомогу.

Відтак виникає питання – чи не є залучення до здійснення патрулювання журналістів і подальше демонстрування таких патрулювань на телебаченні втручанням в гарантоване ст. 8 ЄКПЛ право на повагу до приватного та сімейного життя?

Як вже зазначалось, ст. 6 Закону України «Про національну поліцію» передбачає застосування принципу дотримання прав людини з врахуванням практики ЄСПЛ. Тому задля відповіді на це запитання слід звернутись саме до такої практики.

Одним з рішень ЄСПЛ, яке найкраще дає оцінку таким фактам є рішення в справі «Тома проти Румунії» від 24 лютого 2009 року. В даній справі одним із предметів розгляду була ситуація, коли поліція запросила журналістів для здійснення фотографування та зйомки заявника, якого було затримано за підозрою у торгівлі наркотичними засобами. Наступного дня в засобах масової інформації була розміщена стаття про вказану особу з його зображенням.

            Поведінка поліції, яка запросила журналістів та дозволила їм фотографувати заявника в поліцейському відділку без його згоди з метою подальшої публікації цього зображення в засобах масової інформації, являла собою втручання в право заявника на повагу до його особистого життя.

            Держава-відповідач не змогла надати пояснень, які б виправдовували такі дії. Однак, навіть якщо припустити, що були законні підстави для такого втручання, залишається питання про законну мету таких дій.

            У зв’язку із цим ЄСПЛ прийшов до переконання, що вказана публікація та відповідні зображення заявника самі по собі не мали ніякого значення в сенсі новин. А тому питання доцільності таких публікацій з точку зору законної мети не потребують дослідження, адже сумнівно, що вони могли б бути здійсненні з метою сприяння правосуддю, як для прикладу, забезпечення явки особи до суду або унеможливлення ним вчинення інших правопорушень.

            Таким чином, ЄСПЛ визнав в даному випадку втручання в право заявника на повагу до його приватного життя, оскільки таке не мало жодної законної мети, передбаченої пунктом 2 статті 8 ЄКПЛ.

На прикладі даної позиції ЄСПЛ можна стверджувати, що така законна мета відсутня й у демонстрації «Патруль. Реаліті», оскільки така демонстрація має виключно суспільне значення й не більше того і не може переслідувати мети, передбаченої законом.

Підсумовуючи, варто зазначити, що проблема дотримання приватності у діяльності поліції потребує більшої уваги та дотримання прав людини.

Відтак виникає питання, яке за змістом є риторичним – чи можна говорити про реформування поліції за європейськими цінностями та гарантованими правами людини за такої надмірної «публічності» з демонстрацією відповідних «шоу»?

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]