Справжній полковний

Чуючи як люди всерйоз починають обговорювати кандидатуру Анатолія Гриценка, як імовірного лідера Президентських перегонів, в мене виникає певний когнітивний дисонанс. Адже якщо подивитись на всю політичну і громадську діяльність "Першого непрохідного", то стає зрозумілим чому він сам себе назвав "не прохідним", але не зрозуміло чому "Першим". Такі непрохідні постійно трапляються в Українській історії: Марчук, Олійник, Тігіпко тощо. Всі вони грають на стереотипах українців щодо сильного керівника і справжнього отаману із постійним спекулюванням на мускуліності кандидата. Для мене залишається великим секретом, як людина за часи керування міністерством якого танки пускались на метолобрухт за ціною трактора, може позиціонувати себе вмілим генералом. Як людина, яка була міністром оборони України війни, вирішив не реалізовувати свої знання у військовій сфері, а продовжив спокійно ходити по ток-шоу тавруючи ганьбою всіх і вся. Де він був під час мовного Майдану? Інтерв’ю на TVI роздава. Про Майдан я взагалі мовчу, коли 18 лютого почалась зачистка Майдану всі вожді вирішили, що їх життя вартує більшого. Тож тут питання можна віднести до корпоративної етики. Хай «грицьки» гинуть, за шляхетну справу, а шляхетна людина має жити заради України...

Насправді саме це неспівпадіння образу та того що справді є, а також відсутність сильної партійної структури, та не участь його соратників у місцевих виборах і не дає пану Анатолію виграти Президентські чи Парламентські вибори. Це бачить і електорат і «спонсори». Наразі високі рейтинги Анатолія Степановича пов’язані із розпорошенням протесного електорату, який не хоче голосувати за Тимошенко та Бойко, і цей електорат буде дрейфувати між всіма опозиційними до Порошенка кандидатами, а слідом за електоратом будуть дрейфувати і спонсори. Єдине що зможе йому допомогти, та сконцентрувати на собі увагу всіх це гарна кримінальна справа від Адміністрації Президента. Чи піде на це Банкова? Велике питання.  І якщо така кримінальна права народиться, то тільки для того, щоб «потопити» Юлію Тимошенко, міністром в Уряді якої він не довго був.

Звичайно, Анатолій Степанович є досвідченим політиком, який далеко не перше десятиріччя «вариться» в українській політиці. Він розуміє систему управління державою та чітко розуміє, що Україна змогла проіснувати весь цей час тільки за рахунок консенсусу еліт, але навряд чи він зможе зруйнувати цей консенсус, що до речі таж не погано...

Втім, бажаю всім кандидатам успіхів у цих тарганячих бігах за буловою Гетьманата