Проблематика ухилення від сплати податків

Пишуть, що ДФС внесли зміни в свої Методичні рекомендації щодо взаємодії органів ДФС при організації, проведення та реалізації перевірок платників податків, зокрема в частині порушення кримінальних справ по факту ухилення від сплати податків (ст.212 КК України). Зокрема, тепер кримінальну справу зможуть порушити тільки після закінчення судового оскарження результатів перевірки і при наявності доказів щодо зазначеного злочину. Звісно, слід ще прочитати самі зміни бо поки ні на сайті ДФС, ні Мінфіну я їх не знайшов, але якщо це так - дуже добре.

Нагадаю, що до цього часу кримінальна справа за вищевказаною статтею порушувалась "автоматом" на 10 день після припинення адміністративного оскарження (тобто оскарження по лінії самої ДФС, яке в 99% нічого не давало), якщо сума нарахованих в результаті перевірки податкових зобов'язань перевищувала 689 тис. грн. (на даний час 27,5 тис. доларів, що зовсім небагато, як для бізнесу). Судове оскарження в рахунок не бралось. Причому, згодом ці два процеси йшли самостійно один від одного - слідство собі розслідувало, отримувало доступ до речей і документів, проводило на підприємстві обшуки (маскі шоу), викликало на допит керівництво, працівників і т.п. методами морально тиснуло, а підприємство в суді оскаржувало результати перевірки. Більше того, виграш в суді не означав закриття кримінальної справи. Хоча здавалося б: в суді довели незаконність вимог податкової, скасували податкове повідомлення-рішення, встановили, що збитків державі не завдано, але - ні, у слідства своя правда. Всі чудово знали, особливо Бенджамін Франклін, що треба було зробити, щоб закрити кримінальну справу.

Так от, згідно з офіційною статистикою ГПУ за 2015 рік було порушено 1665 кримінальних проваджень по ст.212 КК України (ухилення від сплати податків). З них, тільки в 142 справах були вручені повідомлення про підозру, і з цих всього лиш 50 були з обвинувальними актами спрямовані до суду, а 1025 проваджень було закрито. Про що говорить ця статистика? Що цей метод був лише засобом тиску на підприємців. І тому дуже добре, якщо цей прес приберуть. Але цього не достатньо, треба вносити зміни в КК, оскільки саме по собі визначення "ухилення від сплати податків" - є неконкретним, розмитим і неоднозначне в трактуванні, що й надалі провокуватиме зловживання.

В чому ж невизначеність "ухилення від сплати податків"?

ст.212 КК України:

умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

2. Ті самі діяння , вчинені….

3. Діяння передбачені ч.1 або ч.2

Тобто, оці діяння, без конкретизації в чому вони полягають і що може розцінюватись як діянням, призводить до вільного трактування слідчим будь чого, що призвело до ненадходження коштів до бюджету. Як наслідок:, якщо в результаті будь-якої перевірки було донараховано податкові зобов'язання, що в сумі перевищують необхідний поріг - порушувалась кримінальна справи. По суті, будь який податковий спір (якщо перевищував потрібну суму) розцінювався як злочин.

А як у інших?

А) Російська Федерація: Статья 199. Уклонение от уплаты налогов и (или) сборов с организации

1. Уклонение от уплаты налогов и (или) сборов с организации путемнепредставления налоговой декларации или иных документов, представление которых в соответствии с законодательством Российской Федерации о налогах и сборах является обязательным, либо путем включения в налоговую декларацию или такие документы заведомо ложных сведений, совершенное в крупном размере, -

Б) Республіка Білорусь: Статья 243. Уклонение от уплаты сумм налогов, сборов

1. Уклонение от уплаты сумм налогов, сборов путем сокрытия, умышленного занижения налоговой базы либо путем уклонения от представления налоговой декларации (расчета) или внесения в нее заведомо ложных сведений, повлекшее причинение ущерба в крупном размере, –

Що називається, відчуйте різницю. Чітко вказано, яким шляхом вчиняється ухилення, що дозволяє чітко зрозуміти межу, яку платнику податків переступати не можна.

Виправити цю ситуацію мав законопроект 3448, яким передбачалось в КК України визначити, що, під фактичним ненадходженням до бюджетів чи державних цільових фондів коштів розуміється несплата узгоджених грошових зобов’язань у встановлені законом строки. Це мало хоч трохи внести визначеність в положення ст.212 КК України, що ж таке є ухилення, але не судилося. Даний законопроект з листопада 2015 року припадає пилюкою у ВРУ.

Разом з тим, навіть вже внесення змін в Методичні рекомендації ДФС - є маленькою перемогою, з чим я бізнес і вітаю.

N.B.

“… Не підлягає сумніву законне право платника податків знижувати розмір належних до сплати податків, або навіть уникати їх способом, який дозволений Законом ... Кожен має право вести свій бізнес таким чином, який знижує до мінімуму його податкові платежі; ніхто не зобов'язаний планувати свої доходи і витрати для максимальної зручності Міністерства фінансів; для громадян не існує ніякого патріотичного обов'язку збільшувати свої податкові платежі…”

( Рішення у справі Gregory vs. Helvering, Верховний Суд США, 1935р.)