Оскаржувати накази про перевірку потрібно

Знаковою в цьому контексті є постанова Верховного Суду України від 27.01.2015р. в справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки, якою було закріплено ряд важливих висновків. У  вказаній постанові ВСУ визначив:

1) право платника податків оскаржити наказ та дії щодо проведення перевірки після її проведення (позивач оскаржив наказ про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки вже після її проведення);

2) неприпустимість порушення податковим органом процедури призначення та проведення перевірки, незважаючи на вид перевірки, зокрема необхідності повідомлення про перевірку та ознайомлення платника з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення;

3) що порушення податковою вимог щодо призначення та проведення податкової перевірки, приводить до визнання її незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Справа в тому, що ще зовсім недавно суди керувались іншою позицією (зокрема це були рішення ВСУ від 24.12.2010р. в справі за позовом Foods and Goods , де перевірка була проведена з трьома процесуальними порушеннями – 1) не розписались в журналі, 2) не повідомили завчасно, 3) перевірка проводилась частіше ніж 1 раз на рік, але суд зробив висновок, що ці процесуальні порушення не можуть бути підставою для скасування рішення податкової про перевірку. Крім того особливо наголошувалось, що оскільки платник допустив податківців до перевірки, хоча мав право не пустити, то надалі можливе оскарження тільки її наслідків. Далі цю позицію підтримували в багатьох рішеннях ВАСУ. І, відверто кажучи, в юридичних колах це викликало подив, оскільки якщо перевірка є незаконною, який вплив на її законність має допуск до її проведення? Крім того, не кожен з платників податків міг наважатись на оскарження наказу і при цьому не допустити податківців до перевірки бо всі розуміли наслідки таких дій. Психологічний пресинг - це як мінімум, а можна було отримати і адміністративний арешт активів. Поряд з тим, як можна наприклад не допустити до невиїзної позапланової перевірки? До речі, тепер ВСУ також підкреслив право платника податків бути присутнім під час невиїзної документальної перевірки.

Отже ми бачимо, що оскаржувати накази про проведення перевірок можна і потрібно.

Тому, якщо прийшли податківці:

1)      вивчити підстави, які мать бути зазначені в наказі і відповідати таким, що передбачені в ст.78.1. ПК України. При цьому, звертаємо увагу на п.78.2 де вказано, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1., 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

2)      Також звертаємо увагу на ст. 78.4. згідно якої право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про її проведення;

3)      Звісно перевіряємо документи перевіряючих (крім наказу – направлення та посвідчення), просимо розписатись в журналі.

4) знаходимо процесуальні порушення і біжимо в суд з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Говорячи про перевірки не можу не згадати позапланові перевірки, які проводяться, зокрема, з підстав, передбачених п.78.1.11 ст.78.1 ПК України – тобто за постановою суду, слідчого чи органу, який органу, що проводить ОРД. Випадки таких почастішали останнім часом. В зв’язку з цим цікавою є позиція викладена в постанові від 27.01.15р. в справі №21-494а14, де ВСУ вказав, що системний та буквальний аналіз норм ПК України, зокрема ст.78, 86.9, 58.4. дозволяє зробити висновок, що матеріали документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами (амністія, вік, смерть тощо).

І мушу сказати, що зараз вже є рішення судів, які скасовують накази про призначення перевірок навіть після їх проведення. Ну і це практично гарантує перемогу в наступному спорі з податковою щодо скасування податкового-повідомлення рішення, що були винесені в результаті цієї перевірки, оскільки, як вже зазначалось вище, незаконно проведена перевірка (а вона стає такою після скасування наказу) не породжує жодних правових наслідків.