Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
01.03.2016 17:24

Наповнення бюджету чи дійсна необхідність?

Провідний юрист PLP Law Group, керівник практики ІВ

Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.

Всі сфери бізнесу України, на жаль, переживають не найкращі часи. Держава не є виключенням з цього переліку. Проте тільки держава може завдяки затвердженню нормативно-правових актів збільшити надходження до державного бюджету та наповнити пусті кишені.

Перший дзвіночок таких законів пролунав із затвердженням змін до Закону України «Про судовий збір». Згідно з ухваленим парламентом проектом з 01 вересня 2015 року ставки судового збору за подання позовних заяв збільшилися майже у п’ять разів. Такі положення важко не назвати дискримінаційними та такими, що обмежують права простих громадян на вільний доступ до правосуддя. Складно розглядати такі зміни як того хочуть законотворці, що прикриваються голосними фразами, типу: «Ці кошти підуть на утримання судової системи та покрашення якості роботи судів». Виглядає це як звичайна спроба за рахунок громадян збільшити надходження до казни.

Проте не тільки закони отримали вектор направлений на наповнення резервів, а й у підтримку ним судова практика змінила напрям. Наочно це можна угледіти на прикладі розгляду судами кредитних спорів.

Так у період з 2012 року суди керувалися Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: «Згідно якої у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами в яких є як юридичні, так і фізичні особи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий».

Це все означає, що особа могла в межах однієї судової справи в судах загальної юрисдикції звернутися за солідарним стягненням заборгованості з боржника юридичної особи та з поручителів-фізиків, сплативши за все це задоволення один судової збір.

Проте 01 липня 2015 року своєю Постановою Верховний Суд України у справі № 6-745ц15 визначив, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об’єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об’єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Виходить, що зараз стягнення заборгованості з юрика та фізика в межах однієї справи неможливе. Потрібно подавати окремий позов до юридичної особи в господарський суд та окрему позовну заяву до поручителів фізиків. Звичайно ж за кожен позов сплачується свій судовий збір. Арифметика дуже проста, два судових збори краще, ніж один.

Можливо суди перших інстанцій і не звернули б уваги на цю Постанову, громадськість в свою чергу, як це дуже часто буває, очікувала на появу іншої контр постанови. Але повторно свою позицію з цього питання Верховний суд України закріпив у Постанові від 03 лютого 2016 року по справі  № 6-1599цс15 . Суд підкреслив, що все ж таки в порядку цивільного судочинства, в одній справі, не можуть розглядатися справи щодо стягнення заборгованості з юридичної особи (боржника) та фізичних осіб (поручителів).

Можливо чорні мантії такою судовою практикою точно хотіли внести визначеність щодо підсудності та порядку розгляду такої категорії справ, проте як завжди в цифрах це все виглядає як спланована, замовлена зверху політика.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]