Україна не хоче звільнятись від газового зашморгу Росії
Україна знову починає перемовини з країною-нападником і наполегливо засовує свою голову в газовий зашморг Росії
Вся країна, наче вчора, захоплено слухала Петра Порошенко, коли він у Верховній Раді говорив, що «головною зброєю Росії проти України була зброя енергетична. До 2014 року Москва утримувала нас на своїй орбіті газової залежності.
... у зв'язку з тим, що контракт завершується в 2019 році, наші завдання за допомогою Євросоюзу добитися революційної зміни в організації транзиту. Якою? Саме щоб російський газ європейці купували на східному, а не на західному кордоні України спільно з нами. А Україна, якісні транзитні послуги надавала не Росії, а Євросоюзу.». Виступ із щорічного Звернення Президента України Петра Порошенко до Парламенту України, 07.09.2017 р.
І всі чекали, що Україна от-от вирветься з газового зашморгу. Минув рік і раптом українська влада відкидає курс тих самих «революційних змін в організації транзиту» та з незрозумілою наполегливістю, починає перемовини з Росією.
Ні Крим, ні Дебальцево, ні Іловайськ, ні десятки тисяч понівечених доль, не навчили їх, що домовлятися з країною-агресором немає сенсу.
Росія наплювала на «сусідство», «спільну історію», міжнародні норми врешті-решт. І напала на Україну. Попри те, що були домовленості на різних рівнях (сумнозвісний Будапештський меморандум) та протоколи про дружбу між «братніми» народами.
Єдині домовленості, яких Кремль чітко дотримується – це вигідних для нього. Але що вигідно для Москви – смертельно небезпечно для Києва.
І саме тоді, коли українські чиновники погодились укласти угоду про транзит газу з єдиним замовником – Росією, вони накинули зашморг на всю країну. Це газова стратегічна помилка української влади всіх часів.
Сьогодні Україна має історичний шанс виправити цю стратегічну помилку, яка призвела до військової агресії та газового полону з боку східного сусіда - звільнитись від газового зашморгу РФ.
Як можна скористатися цим історичним шансом і звільнитися з російсько-газової облоги?
Потрібно влаштувати відкритий прозорий аукціон та запросити на нього європейські компанії, що купують голубе паливо в Газпрому. А далі - запропонувати транзит за цінами, привабливішими за будь-який «потік». А на додаток – вигідні умови зберігання в українських підземних сховищах та можливість продавати додаткові обсяги газу на українському ринку.
Для цього потрібен лише незалежний Оператор ГТС.
Щоб він з’явився – необхідно відокремити Укртрансгаз від Нафтогазу. Але хтось свідомо гальмує процеси і ослаблює позицію Києва, перетворюючи її на енергетично небезпечну.
Що відбувається? Нафтогаз не може втратити Укртрансгаз, адже зникне фантастичний прибуток у 40 млрд.грн., доведеться забути про захмарні премії та зарплати, всі побачать, що «король голий» і міф про «успішне управління компанією» розвалиться.
Не марно ж Нафтогаз на кожному розі кричить, що змінювати власника Укртрансгазу до 01.01.2020 року заборонив Стокгольмський Арбітражний суд.
Проте Стокгольмський Арбітраж такого не вирішував.
Відокремити Укртрансгаз від Нафтогазу Уряд України, як власник, може за місяць. Якщо захоче. Кабінет Міністрів приймає постанову про передачу акцій Укртрансгазу від Нафтогазу будь-якому органу центральної виконавчої влади, наприклад Міністерству економічного розвитку та торгівлі. І все. Жодних витрат. Жодних змін у законах.
Створити незалежного Оператора ГТС - вимагає Третій Енергетичний пакету. Це він гарантує транзит для всіх європейських компаній- замовників транзиту через територію України та завантаження української ГТС, щонайменше, на 100-110 млрд.м3 на рік, а газосховищ на 20-25 млрд.м3 на рік.
Замість того, щоб «..якісні транзитні послуги надавати не Росії, а Євросоюзу», Україна знову починає перемовини з країною-нападником і наполегливо засовує свою голову в газовий зашморг Росії.
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 303
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 110
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 106
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 10759
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 9452
-
На Львівщині відібрали землю в орендарів, які провалили будівництво "зеленої" енергетики
Бізнес 8279
-
Комплект військ для командирів. Навіщо українській армії корпуси та як вони змінять оборону
6883
-
Марина Порошенко звернулась до суду для поділу майна з Петром Порошенком
Бізнес 6471