Україна не хоче звільнятись від газового зашморгу Росії
Україна знову починає перемовини з країною-нападником і наполегливо засовує свою голову в газовий зашморг Росії
Вся країна, наче вчора, захоплено слухала Петра Порошенко, коли він у Верховній Раді говорив, що «головною зброєю Росії проти України була зброя енергетична. До 2014 року Москва утримувала нас на своїй орбіті газової залежності.
... у зв'язку з тим, що контракт завершується в 2019 році, наші завдання за допомогою Євросоюзу добитися революційної зміни в організації транзиту. Якою? Саме щоб російський газ європейці купували на східному, а не на західному кордоні України спільно з нами. А Україна, якісні транзитні послуги надавала не Росії, а Євросоюзу.». Виступ із щорічного Звернення Президента України Петра Порошенко до Парламенту України, 07.09.2017 р.
І всі чекали, що Україна от-от вирветься з газового зашморгу. Минув рік і раптом українська влада відкидає курс тих самих «революційних змін в організації транзиту» та з незрозумілою наполегливістю, починає перемовини з Росією.
Ні Крим, ні Дебальцево, ні Іловайськ, ні десятки тисяч понівечених доль, не навчили їх, що домовлятися з країною-агресором немає сенсу.
Росія наплювала на «сусідство», «спільну історію», міжнародні норми врешті-решт. І напала на Україну. Попри те, що були домовленості на різних рівнях (сумнозвісний Будапештський меморандум) та протоколи про дружбу між «братніми» народами.
Єдині домовленості, яких Кремль чітко дотримується – це вигідних для нього. Але що вигідно для Москви – смертельно небезпечно для Києва.
І саме тоді, коли українські чиновники погодились укласти угоду про транзит газу з єдиним замовником – Росією, вони накинули зашморг на всю країну. Це газова стратегічна помилка української влади всіх часів.
Сьогодні Україна має історичний шанс виправити цю стратегічну помилку, яка призвела до військової агресії та газового полону з боку східного сусіда - звільнитись від газового зашморгу РФ.
Як можна скористатися цим історичним шансом і звільнитися з російсько-газової облоги?
Потрібно влаштувати відкритий прозорий аукціон та запросити на нього європейські компанії, що купують голубе паливо в Газпрому. А далі - запропонувати транзит за цінами, привабливішими за будь-який «потік». А на додаток – вигідні умови зберігання в українських підземних сховищах та можливість продавати додаткові обсяги газу на українському ринку.
Для цього потрібен лише незалежний Оператор ГТС.
Щоб він з’явився – необхідно відокремити Укртрансгаз від Нафтогазу. Але хтось свідомо гальмує процеси і ослаблює позицію Києва, перетворюючи її на енергетично небезпечну.
Що відбувається? Нафтогаз не може втратити Укртрансгаз, адже зникне фантастичний прибуток у 40 млрд.грн., доведеться забути про захмарні премії та зарплати, всі побачать, що «король голий» і міф про «успішне управління компанією» розвалиться.
Не марно ж Нафтогаз на кожному розі кричить, що змінювати власника Укртрансгазу до 01.01.2020 року заборонив Стокгольмський Арбітражний суд.
Проте Стокгольмський Арбітраж такого не вирішував.
Відокремити Укртрансгаз від Нафтогазу Уряд України, як власник, може за місяць. Якщо захоче. Кабінет Міністрів приймає постанову про передачу акцій Укртрансгазу від Нафтогазу будь-якому органу центральної виконавчої влади, наприклад Міністерству економічного розвитку та торгівлі. І все. Жодних витрат. Жодних змін у законах.
Створити незалежного Оператора ГТС - вимагає Третій Енергетичний пакету. Це він гарантує транзит для всіх європейських компаній- замовників транзиту через територію України та завантаження української ГТС, щонайменше, на 100-110 млрд.м3 на рік, а газосховищ на 20-25 млрд.м3 на рік.
Замість того, щоб «..якісні транзитні послуги надавати не Росії, а Євросоюзу», Україна знову починає перемовини з країною-нападником і наполегливо засовує свою голову в газовий зашморг Росії.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 137642
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20989
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9123
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8689
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7573