|
|
|||||||||||||
АвторКнопки |
Politics 2.0, або що буде після Шустера24.04.2009 01:36
 Ніхто не сперечатиметься, що з 2004 року в Україні суттєво змінився політичний дискурс.Приголомшені невиданою досі свободою слова, журналісти й політикум рвонулися до розпачливого глядача з відрами інформаційних посилів, ідеологічних переконань та пікантних подробиць. Як уособлення цієї тенденції в квітні 2005 з’явилася «Свобода слова» на ICTV, яку нам привіз з Росії біохімік Савік Шустер. І з тих пір пішло-поїхало… П’ятничні вечори вже п’ятий рік поспіль закінчуються пізно вночі черговими політичними розборками. І вже п’ятий рік поспіль політики й досі не можуть спинитись у словесних зляганнях – ніхто не сперечатиметься, що «Свободи» стали головною політичною ареною українського політикуму. Перефразовуючи класика, можна сказати: якщо тебе нема на якійсь із «свобод слова» – тебе немає в політиці взагалі. Але вся екстраординарність ситуації полягає в тому, що політичний дискурс політики направляють не на суспільство, а один до одного. А нібито звернення до аудиторії використовуються виключно для підсилення ефекту: мовляв, дивись, аудиторія мене підтримує! – і не більше. Політики звикли робити політику не публічно - тому публічність їм потрібна лише для підсилення своїх позицій і впливовості. Аналогічними процесами відрізняються попередня епоха Інтернету від сьогоднішньої web 2.0. Раніше панували часи односторонньо направленої комунікації: ти писав щось на сайті, хтось то читав, ти мав умовний рейтинг – але ти не мав зворотного зв’язку зі сприймачем своєї інформації – і тому не знав що йому потрібно. Відповідно до того, як змінюється Інтернет-мережа, змінюються й принципи суспільних комунікацій (і навпаки). Медіа (у сенсі посередників) перестали нести однонаправлену інформацію, джерело інформації зацікавлене не тільки в інформуванні, а й у зворотному зв’язку. Українські політики не можуть не звертати на це увагу, але використовувати новітні принципи комунікування по-своєму, не розуміючи їхньої суті. Шановний пане Яценюку, завалати собою увесь Інтернет – не означає бути почутим і зрозумілим!.. Але поява соціальних медіа з часом мусить змінити й українську політику. Тому майбутнє - за політиками, які використовуватимуть принципи сучасного Інтернету – коли їх цікавитиме, в першу чергу, не те як красиво себе подати, а що ж насправді відповідає їм народ.
просмотров: 70
|
Популярные теги
PR адвокат Азаров Банки банкротство бизнес будущее украины Васильев власть выборы деньги доходы закон инвестиции Интернет Ирина Бережная Ірина Бережна карьера Киев коррупция кризис маркетинг налоги Налоговый кодекс НБУ недвижимость общество персонал политика право Президент психология успеха работа реклама Рекрутинг реформы Россия суд Тимошенко УКБС Украина україна экономика экономика украины Янукович
Авторы
|
|||||||||||
|
|||||||||||||
|
© Информационное агентство ЛIГАБiзнесIнформ, 2007-2012
© Информационно-аналитический центр "ЛІГА", 1991-2012 Все права на материалы, размещенные на портале ЛІГА.net, охраняются в соответствии с законодательством Украины. 
|
|||||||||||||
RSS
Комментарии:
особисто про себе-ця свобода в думках і телеефірах вже не дивує.а правдозахисник Доренко с рекламою Кучми,на виборах 1998,-показав ступінь реальної ціни викриваючих слів.
А взагалі дуже креативний опус, як і все у Владіка Каськова.