Автор
Юрист, аналітик Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення
Кнопки

Перший рік добровільного об'єднання громад: судова практика

 
05.04.2016 15:21

Минув рік як набрав чинності Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який дав офіційний старт укрупненню громад в Україні. 

Відповідно до цього Закону, об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст має відбуватися на добровільній основі, а для формування спроможних громад має бути затверджений Перспективний план, який повинен стати путівником для громад у процесі об’єднання.

Новий для країни процес об’єднання громад зачіпає інтереси багатьох сторін – представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, мешканців. Тому відбувається він непросто. І закономірно, що за цей період встигла скластися судова практика щодо вирішення спорів та розбіжностей позицій суб’єктів, які залучені до процесу об’єднання.

Аналіз судових рішень в цій сфері дозволяє глибше виявити проблеми, з’ясувати їхні причини і визначити, як ці проблеми слід вирішувати.

Дослідження судової практики здійснене на основі даних Єдиного державного реєстру судових рішень[1]. Проаналізовано понад 30 судових рішень за період з 5 березня 2015 року до 16 березня 2016 року.

Аналіз причинзвернень до судів дозволяє виділити два основні приводи:

1.     Порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад.

2.     Порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

 

1. Проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання громад

З цього приводу була найбільша кількість позовів, з якими, як правило, зверталися члени територіальної громади, депутати місцевих рад. У більшості випадків суди відмовляли у задоволенні таких позовів, оскільки місцеві ради надавали копії протоколів проведених громадських обговорень, що ставало основним доказом. Однак, станом на березень 2016 року є і задоволені позови, а також порушена кримінальна справа щодо підроблення сільським головою протоколів загальних зборів. Серед задоволених судами є такі позовні вимоги:

O   Визнано протиправними дії місцевої ради, що пов’язані з неналежним розглядом пропозиції сільського голови щодо об’єднання територіальних громад.

O   Скасовано рішення сільської ради «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад».

O    
Скасовано рішення сільської ради «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Так, в одному із сіл Київської області у процесі добровільного об’єднання громад сільська рада не провела передбачених процедурою громадських обговорень. Відтак, суд визнав протиправними дії сільської ради, пов’язані з розглядом пропозиції сільського голови щодо об’єднання територіальних громад в Тарасівську сільську об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області. Суд визнав незаконним і скасував рішення сільської ради «Про виконання Закону України «Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад»[2].

У зв’язку з цим сільська рада, рішення якої було скасоване, подала апеляційну скаргу, яку Київський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2015 року – без змін[3].

У Хмельницькій області міськрайонний суд скасував рішення Ружичанської сільської ради «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад» за таких причин: судом достовірно установлено, що ніякого обговорення про схвалення проекту рішення «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у будь-яких формах (зборів громадян, громадських слухань, консультацій чи інших форм обговорень) не відбулось. Висловлення позицій громадян щодо ініціювання об’єднання відбулось у формі збору їхніх підписів, до чого суд віднісся критично, оскільки, за його висновком, «не всі громадяни, в тому числі і позивач, висловили свою думку з приводу такого об’єднання»[4].

До речі, остання мотивація суду викликає запитання, оскільки навіть при публічному обговоренні немає гарантії, що усі його учасники висловлюють свою думку.

Вінницький апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Ружичанської сільської ради, а постанову міськрайонного суду – без змін[5].

У Донецькій області Краматорський міський суд визнав нечинним рішення Краматорської міської ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад в Краматорську територіальну громаду з адміністративним центром у м. Краматорську».

Таке рішення було прийняте на основі того, що відповідачем та іншими суб’єктами не приймалося рішення про затвердження «Порядку проведення громадського обговорення пропозицій щодо добровільного об’єднання територіальних громад», що, на думку суду, суперечить нормам ст. 5 Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». За висновком суду, «громадські обговорення щодо цього питання не проводилися в жодній з передбачених Законом форм, що є грубим порушенням процедури добровільного об’єднання»[6].

Дане рішення суду є, на нашу думку, спірним. У Законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не передбачено, що місцева рада в обов’язковому порядку приймає рішення про затвердження такого Порядку проведення громадського обговорення. У цій справі суд вирішив, що оскільки, Порядок не затверджений, то громадські обговорення не проводилися. Хоча у тексті судового рішення зазначені дати проведених громадських слухань. Рішення суду апеляційної інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень на час проведення дослідження не розміщене.

А от у Львівській області навіть відкрите кримінальне провадження за заявою депутата сільської ради Миколаївського району Львівської області за скаргою мешканців щодо вчинення підроблення сільським головою та секретарем сільської ради протоколу загальних зборів щодо добровільного об'єднання територіальних громад[7]. Наразі, рішення суду по даній кримінальній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ще не розміщене.

 

2. Розробка та затвердження Перспективного плану формування  територій громад області

До суду з цього приводу зверталися сільські голови, депутати місцевих рад та члени територіальної громади. В основному, у позивних вимогах позивачі просили скасувати рішення обласної ради «Про схвалення Перспективного плану формування територій громад області» у частині, що стосується їхнього населеного пункту.

Але серед проаналізованих судових рішень жодним не було задоволено позовні вимоги, оскільки, за висновками суду, об’єднання територіальних громад є добровільним, і воно не обов’язково має здійснюватись відповідно до Перспективного плану, який має рекомендаційний, необов’язковий характер.

До прикладу,звернення до суду були викликані такими обставинами:

·         Об’єднання сіл не відповідає нормам ст. 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», оскільки між зазначеними в Плані сільськими радами відсутня спільна межа. Крім того, до прийняття відповідного рішення не проведено публічного громадського обговорення з членами громади названих сільських рад[8].

·         Відповідно до Перспективного плану формування територіальних громад області, внаслідок об'єднання має бути створено територіальну громаду в межах цілого району, яка включатиме в себе 105 населених пунктів, у тому числі, одне місто обласного значення, одне селище та 103 села. Населення об'єднаної громади становитиме близько 85 тисяч чоловік.

Оскаржуване рішення, яким пропонується утворити таку територіальну громаду, прийняте з порушенням Європейської хартії місцевого самоврядування та ряду принципів добровільного об'єднання, передбачених статтею 2 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», зокрема, принципів законності, добровільності, економічної ефективності, прозорості та відкритості.

Порушення принципу добровільності полягає у неврахуванні думки територіальної громади, яка згідна на добровільне об'єднання лише з частиною громад району. Пропозиції позивача враховані не були, представники громади в робочу групу з підготовки перспективного плану не включені, на засідання постійних комісій облради з розгляду цього питання вони не запрошувались, внаслідок чого було порушено принцип прозорості та відкритості добровільного об'єднання.

Включення до об'єднаної територіальної громади 61 населеного пункту, які розташовані на відстані від 20 кілометрів і більше від пропонованого центру громади, не сприятиме соціально-економічному розвитку громади і не зможе забезпечити якісне та доступне надання публічних послуг. А відтак від прийнятого рішення не буде позитивного економічного і соціального ефекту.

Тобто, схвалений облрадою Перспективний план формування територій громад області не відповідає принципам формування спроможних територіальних громад, передбачених урядовою Методикою.

Цікавим є також позов cільського голови Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області до Полтавської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення Полтавської обласної ради від 18.06.2015 «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Полтавської області».

Позивач зазначив, що оспорюваним рішенням передбачено утворення Гирявоісковецької об’єднаної громади шляхом об’єднання Гирявоісковецької та Білогорільської сільських рад Лохвицького району Полтавської області. Позивач звертав увагу на те, що таке об’єднання не відповідає приписам пп. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», оскільки між зазначеними сільськими радами відсутня спільна межа. Крім того, до прийняття відповідного рішення не проведено публічне громадське обговорення з територіальними громадами названих сільських рад. Суд погодився з доводами позивача про невідповідність Перспективного плану у спірній частині вимогам Закону.

Разом із тим, наведена обставина не була визнана судом у якості достатньої підстави для скасування спірного рішення з огляду на рекомендаційний, необов’язковий характер Перспективного плану [9].

У цій справі позивачеві варто було клопотати перед судом, щоб обласна державна адміністрація в спірній частині переглянула та внесла зміни до Перспективного плану формування територій області відповідно до законодавства України.

Отже, з аналізу судових рішень можна виокремити такі основні проблеми, з якими позивачі звертаються до суду:

- відсутність проведення або неналежне проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад;

- відсутність належного правового забезпечення проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад;

- формування Перспективних планів не відповідно до законодавства.

- недостатній рівень комунікації та погане залучення обласними державними адміністраціями членів територіальних громад, депутатів місцевих рад, сільських, селищних голів до процесу розроблення Перспективного плану.

 

Ці проблеми можна і треба попереджувати на майбутнє. Для цього пропонується:

По-перше. Верховній Раді України слід законодавчо закріпити правове урегулювання процедури проведення загальних зборів та конференцій членів територіальних громад за місцем проживання, враховуючи, що відповідний законопроект зареєстрований у Секретаріаті ВРУ за № 2467 і має найближчим часом розглядатися у першому читанні. Адже не можна гарантувати якісне врахування думки мешканців під час проведення громадських обговорень щодо добровільного об’єднання громад за відсутності унормованих процедур таких обговорень.

По-друге. Місцеві ради, які мають на меті здійснювати об’єднання, можуть затверджувати Положення про громадські обговорення з урахуванням вимог, передбачених Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад». А під час процедури добровільного об’єднання територіальних громад належним чином інформувати усіх зацікавлених про проведення громадських обговорень.

По-третє. Станом на березень 2016 року й надалі існує необхідність внесення змін до Перспективних планів. Тому обласним державним адміністраціям спільно із офісами реформ та неурядовими організаціями слід активізувати цей процес і максимальною мірою враховувати думку членів територіальних громад.

По-четверте. Проаналізовані судові справи свідчать про часту відсутність традиції у місцевих рад та державних адміністрацій обговорювати із жителями важливі питання, що стосуються життєдіяльності громад. Тому коли згідно вимогам законодавства ці обговорення доводиться проводити, це робиться із низькою якістю та ефективністю. Та й самі жителі не завжди охоче беруть участь у таких обговореннях, оскільки мають сумніви, що можуть дійсно вплинути на рішення. Тому у цій сфері місцевим органам державної влади, органам місцевого самоврядування, офісам реформ, неурядовим організаціям необхідно проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу.

По-п’яте. Сільським, селищним, міським головам, профільним неурядовим організаціям, членам громад у разі порушень законодавства у сфері добровільного об’єднання територіальних громад слід звертатись до обласної державної адміністрації. Якщо вона належно не реагує, слід звертатись із скаргою у профільне міністерство – Мінрегіон або оскаржувати таку діяльність у судовому порядку. В останньому випадку необхідно зібрати доказову базу і, чітко висвітливши проблему, сформувати позовні вимоги.

Аналіз судових рішень у сфері добровільного об’єднання громад показав також, що в деяких випадках висновки суддів базуються на спірних і суперечливих аргументах, що можна віднести на недосконале місцями законодавство, а також на відсутність належної суддівської практики при розгляді цієї категорії справ.



[1] Єдиний державний реєстр судових рішень (далі – Реєстр) автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/

[2] Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2015 року у справі №369/7201/15-а

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47489799

[3] Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі №369/7201/15-а

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49654129

[4] Постанова Хмельницького міськрайонного суду від 01 грудня 2015 року у справі №686/16653/15-а

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55560519

[5] Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №686/16653/15-а

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55311652

[6] Постанова Краматорського міського суду Донецької області від 22 грудня 2015 року у справі №234/11735/15-а

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54904109

[7] Ухвала Миколаївського районного суду Львівської області від 23 вересня 2015 року у справі №447/2301/15-к

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56324202

[8] Постанова Полтавськ ого окружн ого адміністративн ого суд у від 05 листопада 2015 року у справі №816/2655/15

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53404430

[9] Постанова Полтавськ ого окружн ого адміністративн ого суд у від 05 листопада 2015 року у справі №816/2655/15

[ Електронний ресурс ] . – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53404430

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес Бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь жкг жкх закон законодательство законопроект зарплата земля импорт инвестиции инвестиции в экономику интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера киев Київ китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы росія россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк