Корпоративно соціальна відповідальність та сталий розвиток під час війни

Все більш актуальною та неминучою стає тема ESG-звітів та тема відповідальних організацій, що використовують підхід відповідального лідерства. Без підходу відповідального лідерства звіти ESG стають інструментом грінвошингу, оскільки найчастіше в «документах на багато сторінок» розбираються не найгостріші для компанії питання, а та діяльність на благо довкілля та суспільства, яка несе найменшу кількість ресурсних витрат для компанії та відповідає її PR-цілям. Подібні звіти скрупульозно створюються протягом тривалого часу, щоб посилити авторитет і викликати прихильність акціонерів та інших зацікавлених сторін, в той час як реальні проблеми сьогодення залишаються поза увагою. Тут постає питання — Хто, як не гіганти промисловості та лідери ринку повинні реагувати на злободенні критичні ситуації, що виникають тут і зараз? Чи сприйняття корпорацій можливе лише як неповоротких істот, позбавлених будь-якої мобільності і з цим потрібно просто змиритися? Чи може сучасна компанія бути гнучкою, оперативно включати до своїх річних планів реакцію на критичні ситуації, що виникають у регіоні її впливу?

Гуманітарні та екологічні кризові ситуації під час війни в Україні

Сьогодні в Україні відбуваються активні бойові дії, вони призвели до очевидного розшарування населення, військові відстоюють свободу і незалежність українців, а громадянське населення, що залишилося на території країни, зіткнулося з питаннями безробіття та інфляції. Компанії теж стикаються зі своїми труднощами, але все ж вони мають великі фінансові та людські ресурси. Хоча кошти, що виділяються компаніями на підтримку як військових, так і цивільних, можна вважати інвестиціями для підприємств у своє майбутнє, у можливість продовжувати свою діяльність на території незалежної країни.

По мірі зростання впливу компаній на суспільство та розширення влади інвесторів, корпоративне управління стало предметом суспільної уваги, і не дарма, адже думки про те, як слід управляти корпораціями значно різняться, у тому числі й у питанні, як розподіляти увагу у питаннях соціальної відповідальності. Якщо зазвичай компанії заздалегідь формують список або портрет бенефіціарів, яким можуть надавати допомогу, то за умов війни, нові групи потребуючих виникають стихійно і непередбачувано. Найбільш оперативно на подібні виклики реагує суспільство, проводячи збори коштів, речей першої необхідності, надаючи послуги транспортування та евакуації. У великих компаніях більше коштів та можливостей для допомоги під час надзвичайних ситуацій, але менше гнучкості, яка б дозволила швидко відреагувати на проблему. З чим це може бути пов'язано?

Правильна взаємодія в системі може сама вирішити проблеми, що виникли в полі цієї системи, де авторитетність і відповідальність компаній відіграє ключову роль.

● ESG-підхід

Компанії вирішують питання безпосередньо пов'язані з їх діяльністю (вирішення проблем, створених самою компанією). Наприклад, харчова компанія, великий виробник безалкогольних напоїв, яка не береться допомагати незахищеній групі дітей з фізичними вадами, оскільки вирішення проблем та питань із пластиком займає пріоритетну позицію. 

● Ринковий підхід

Якщо корпорація керується лише примноженням прибутку, соціальні групи не можуть розраховувати на підтримку таких організацій. 

● Державне регулювання

Компанія, яка не вважає, що вона має брати участь у вирішенні питань соціуму та екології до того часу, поки держава не виявлятиме таких вимог на законодавчому рівні. За такого підходу незахищені групи населення знову програють в увазі та допомозі. 

● Дотримання кодексу корпоративної відповідальності

За наявності етичного кодексу, який регулює моральну відповідальність всередині компанії, зацікавлені сторони мають більше шансів на отримання підтримки від компанії. Це можливо за умови, якщо подібний кодекс допускає гнучкість і можливість включення до річного плану соціальної та екологічної активності компанії допомогу групам людей або тварин, які стали жертвами руйнівних дій природного, техногенного або військового характеру, що відбуваються зараз в Україні. На жаль, цей підхід зводиться не стільки до дотримання загальнолюдських цінностей, а скоріше до внутрішнього статуту та законів всередині компанії, а також він упирається в ієрархію осіб, уповноважених на прийняття рішень. 

● Підхід зацікавлених осіб

Корпорації, що йдуть у ногу з часом, згодом мають зобов'язання не лише перед акціонерами, а й перед іншими зацікавленими сторонами, до яких можуть входити як незахищені соціальні групи, так і природа — як мовчазна «зацікавлена сторона». Основною перепоною в такому підході може бути відхилення від цілей акціонерів, які бажають бачити результати фінансових показників тут і зараз, відмовляючись грати в довгу, та підтримувати тих, хто в майбутньому може стати опорою для компанії.

Коли країна в стані війни виклики в навколишньому середовищі і соціумі постійно змінюються, ті, що сьогодні мають першорядну важливість, завтра можуть змінитися невідкладними. Стратегія компаній має бути так сформульована, щоб керівництво організацій могло оперативно реагувати на нові проблеми, при цьому зберігаючи вміння балансувати та об'єктивно визначати важливість та пріоритетність, спрямовуючи свої ресурси на вирішення ситуації, щоб надалі мати підтримку або навіть банальну можливість продовжувати свою ж діяльність у країні.

Соціальна діяльність компаній має бути побудована так, щоб це сприяло оперативній участі компанією в усуненні проблем та покращенні життя місцевого населення чи спільноти в регіоні, де розташована організація. Також, така діяльність буде більш об'ємною та масштабною, якщо вона буде підтримана на державному рівні, а багато в чому це може взагалі полегшити долю держави, усунувши її необхідність залучення у вирішення проблем локального характеру.