Економічний зиск від викривачів корупції

Фонд Інновацій та Розвитку (IDF), експерти якого є співавторами законопроекту про викривачів корупції, уже працюють над тим, щоб закон не залишився лише на папері, а реально запрацював і став потужною рушійною силою в антикорупційній боротьбі.  

13 вересня депутати ухвалили в першому читанні та за основу проєкт закону про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції”, співавторами якого є експерти Фонду Інновацій та розвитку  Україна, який я очолюю. 

Законопроект щодо викривачів корупції розроблявся на виконання однієї з передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського в рамках діяльності Національної ради з питань антикорупційної політики та в межах ідеології, запропонованої Офісом президента України.

Нині законопроєкт готується до другого читання і незабаром буде винесений на голосування до сесійної зали. Сумнівів у тому, буде чи не буде ухвалений законопроект, не виникає, здається, ні в кого. Звісно, що буде! 

Полювання на корупціонерів

З 1 січня 2020 року, коли стануть чинними зміни до законодавства щодо викривачів корупції, мотивоване полювання на топ-корупіонерів буде відкрито! Викривачі корупції отримають право на винагороду та належний захист.

Варто зауважити, якщо йдеться про винагороду, то лише за топ-корупцію. 

Так, право на винагороду отримуватиме викривач, який повідомить про корупційні злочини, грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір винагороди має визначати суд у межах 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину. При цьому розмір винагороди не може перевищувати  3-х тисяч мінімальних заробітних плат.

Наголошую, що важливою новелою цього законопроекту є те, що навіть якщо викривач повідомить про корупційний злочин, який не дотягує до розміру предмета злочину або завдані державі збитки, і він не претендуватме на винагороду, то він все одно матиме належні йому права.

Права викривача виникають безпосередньо з моменту повідомлення про корупційне правопорушення і включають:

- право на безоплатну правову допомогу, 

- відшкодування витрат на адвоката та судовий збір, - психологічну допомогу, 

- забезпечення безпеки собі та близьким особам, - конфіденційність та анонімність з відповідальністю за їх порушення, 

- інформацію про результати розгляду повідомлення,

- інші права.

Не треба вважати, що викривачі корупції, повідомляючи про факти корупційних злочинів, займатимуться заробітчанством. Це краще розцінювати з позиції економічної доцільності. Бо, скажімо, якщо викривач корупції отримав за своє повідомлення 1 000 000 гривень, значить до держави було повернуто 10 000 000 корупційних грошей. Крім того я б наголосила ще й на тому, що винагороду для самих викривачів корупції варто розцінювати не як заробіток, а як компенсацію за можливі трудові чи психологічні утиски тощо. Саме тому викривачі корупції не лише ефективний інструмент боротьби з корупцією, але й ефективний наповнювач бюджету через припинення корупційних схем.

У Європі давно навчились рахувати гроші 

Днями було офіційно ухвалено нові правила щодо захисту викривачів, які викривають зловживання у різних галузях. Йдеться про зловживання в системах держзамовлень, фінпослуг, боротьби з відмиванням грошей, безпеки товарів та транспорту, ядерної безпеки, системи охорони здоров’я та захисту прав споживачів та особистої інформації.

Нові правила передбачають створення безпечних каналів інформації, гарантують високий рівень захисту інформаторам від утисків, зобов’язують національну владу (країн ЄС) адекватно інформувати громадян, а також проводити тренування зі службовцями, яким чином поводитися з викривачами. 

Незабаром вони будуть офіційно підписані та опубліковані, після чого держави-члени ЄС матимуть два роки для перенесення нових норм у своє національне законодавство.

Європейці дбають про викривачів, бо давно навчилися рахувати гроші. Так, згідно з дослідженням Європейської комісії, яке було проведено у 2017 році, до запровадження достатнього правового захисту викривачів економіка ЄС могла втрачати від 5,8 млрд до 9,6 млрд євро щороку лише у системі державних закупівель.