Про письменників та їхню творчість

22.02.2008 13:31

Недавно був на якомусь, як завжди, дивному заході в жовтому корпусі університету. Там письменники зустрічалися з тими, хто теоретично повинен їх читати – студентками-філоложками і просто зацікавленими особами. Зібрали авторів видавництва «Піраміда». Прийшли письменник Валерій Шевчук, пісатєль Улян (Уляненко) з групою підтримки, видавець Василь Гудковський і аз грішний. Там ще інші люди були, це я назвав основних бійців.

Спочатку письменник Шевчук сказав, що все, крім нього - бездуховне гамно, а він - інтелектуал. Зараз пишуть книжки для читання в тролейбусах і метро, а це – погано, бо інтелекту в громадському транспорті нема. Улян почав перебивати його, суть перебивання - сам гамно. На що письменник Шевчук запитав: "Я не знаю цього чоловіка. хто він?" Далі знову трошки поговорив про свій інтелект і поцікавився, що інші знають про слово «інтелект» і його внесок у світову скарбницю інтелекту. Потім почалися репліки потенційних читачів.

Видавцю Гудковському сказали, що він - гамно, бо видав тільки дві хороші книжки - стіхи Андрія Бондаря і «Щось на кшталт шатокуа» Бойченка. "Чому припинили видавати таку хорошу інтелектуальну серію? погано продається? живете в світі чистогану, шановний видавець? продали свою галицьку душу жовтому дияволу?" На що видавець сказав: "У мене 30 чоловік працівників, за стіхи Бондаря я їх не прогодую". "А нєфіг годувать! Книга ні фіга не товар - харч духовний!"

Ну, далі взялися за мене: бездуховний цинічний кондом, який пише для заробітку і хоче заробити все бабло. Ось Дереш і Карпа - це воно, це справжнє. Мені не повірили, що старікі теж пишуть за бабло, навіть образилися: «Як можна говорити, що для талановитих людей написання книжок – це лише бізнес?» Виступив ректор університету з Кіровограду і сказав: "Письменники в Україні - гамно, бо пишуть невідомо що, замість цікавитися проблемами українського села. А в селі проблеми великі". Я запитав: "а хто мені, старому, заплатить за книгу про великі проблеми українського села? Я ж на це час потрачу, а час – це гроші, навіть в духовній Україні»" - "Ви не будуте багатим!" - сказав мені ректор університету з Кіровограда.

Нарешті, пройшлися по Жаданові: ось підписав він контракт із видавцями, і змушений писати хоч не хоч. Тобто, пише за бабло, а не від душі, для душі і на підтримку духовности. Ось якби він написав разок, а тоді - нє, як Оксана Стефанівна Забужко чи Юрій Ігорович Андрухович - тоді воно.

Коротше, якщо в нас із Жаданом та Уляном і було на кілька читачів більше, під час зустрічі ми їх втратили. Хто - очно, хто - заочно.

Ще людей обурило, що я, коли сідаю писати книжку чи взагалі – текст, старанно продумую сюжет і шукаю, хто це купить, а не виливаю в вічність потік свідомості.

Ваш бездуховний А. Кокотюха

теги: література

комментарии: 26

Простите меня любопытного и любящего цеплятся к словам, но как автор блога умудрился получить вот это:
"Нагрудний знак „За зразкову службу у внутрішніх військах МВС України”, 2002 р;"
будучи награжденным в 2002 году, автор никак не мог проходить в это время срочную службу в ВВ МВД Украины исходя из того что ему уже исполнилось 32 года (в таком возрасте в армию не берут); а исходя из иных данных любезно предоставленных автором здесь: http://blog.liga.net/user/koka/profile.aspx следует, что и службу в ОВД в любой иной форме автор не проходил (если не считать сотрудничество с Стогнием службой) ;)
Ну и честно говоря книг автора не читал, посему гамном обзывать не буду, но постараюсь прочесть, дабы сформировать свое собственное мнение ;)

Автор

Рубрики

Архив автора

Кнопки

Про письменників та їхню творчість

Комментарии:

Популярные теги

Авторы