Київрада підтримує Днр*

Київрада продовжує дерибанити землі комунальної власності

* ДнР – ПрАТ «Дніпровський ринок» або (в залежності від контексту) територія ринку на вулиці Попудренка (біля метро «Дарниця»).

За повідомленням прес-служби КМР « Сьогодні (12 липня – В.К.) на пленарному засіданні Київської міської ради депутати передали земельні ділянки ПАТ “Дніпровський ринок” для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу на вул. Попудренка,5 у Дніпровському районі.

В оренду на 15 років ПАТ «Дніпровський ринок» надаються земельні ділянки площами 0,008 га, 0,346 га, 0,12 га та 0,07 га із земель комунальної власності ».

Одночасно було зроблено посилання на слова депутата КМР Андрія Страннікова: «Вся документація підготовлена відповідно до вимог чинного земельного законодавства. За численними зверненнями місцевих мешканців ринок там надзвичайно потрібний. Також хочу зазначити, що всі депутати Дніпровського району підтримують функціонування цього ринку. По-перше, орендна плата становить орієнтовно 2,5 мільйони гривень, і це те, що місто може мати сьогодні. Також ми матимемо змогу якісно покращити стан об'єкту і привести його до ладу». Щоправда сам депутат, коментуючи новину в ФБ, зазначив, що « половину з того, що подано в цій цитаті, я взагалі не говорив ».

На момент написання цього текст самого рішення КМР щодо надання земельних ділянок ДнР оприлюднено не було. Втім маю достатньо інформації і без нього.

Отже, йдеться про чотири земельні ділянки загальною площею 0,544 га, розташовані за загальною адресою вул. Попудренка, 5. Принципово нічого поганого в передачі земельних ділянок в оренду не бачу. Для орендаря – це певна стабільність і розуміння того, що до закінчення терміну оренду можна працювати спокійно. Для міста – це істотне поповнення бюджету. Й тому рішення Київради можна було б підтримати, але…

1. Самозахоплення.

Частину території ДнР зайняло самовільно, в тому числі першу за розміром (з відведених) частково та другу повністю (кадастрові №№8000000000:66:106:012 та 8000000000:66:106:030 відповідно). За самовільно зайняття земельної ділянки у нас, як відомо, передбачена відповідальність: адміністративна (штраф до 100 НМДГ – ст.53¹ КУпАП) або кримінальна (покарання – до 2 років позбавлення волі – ч.ч.1, 2 ст.197¹ КК України). Крім того самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню (ст.212 ЗК України), а завдані таким зайняттям збитки мають бути відшкодовані державі (гл.24 ЗК України).

Але жодної відповідальності за правопорушення посадові особи ДнР не понесли. Формально вони прикривалися наявністю дозволу на розробку проекту землеустрою, отриманого ще в 2009 році. Проте з відведенням землі в ДнР не поспішали, чи то розраховуючи довгий час уникати додаткових витрат (адже орендна плата значно більше земельного податку, який вони нібито платили), чи розуміли, що законним способом отримати земельні ділянки буде неможливо. Так чи інакше, але реальний поштовх процедурі був даний лише після виникнення певних конфліктів з сусідами.

2. Екологія

Частина території (та сама, самовільно зайнята) ДнР відноситься до зелених зон. І не просто до зелених зон, а до території парку. Щоправда природний зелений колір там можна побачити хіба що на лотках торговців. Захоплену територію ДнР давно заасфальтував та заставив торгівельними об’єктами. При цьому навіть не сплатив (станом на 10.02.16 р.) відновну вартість зелених насаджень, яку нарахували ще в 2012 році. Вочевидь економічна криза не дозволила ДнР зібрати за 4 роки трохи більше 18 тисяч гривень.

З цього приводу слід зауважити й інше. Після останніх місцевих виборів Київрада прийняла чимало рішень про надання певним територіям статусу скверів. В цьому ж випадку вона не тільки не захищає існуючий парк, а навпаки вносить зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва, які й дозволяють віддати ДнР територію парку.

3. Без конкуренції

Як відомо (ч.1 ст.134 ЗК України) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (в тому числі право оренди) підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). В даному ж випадку ні про які торги Київрада не згадувала. Чому? Формально скористалися виключенням із загального правила, передбаченим частиною 2 статті 134 ЗК України, а саме наявністю на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд). І такі об’єкти ДнР у власності має. Але що це за об’єкти і звідки вони взялися?

Переважна їх більшість – це те, що в народі за звичкою (попри зміну офіційної термінології) називають МАФами – торгівельні ряди з секційних блоків ролетного типу, складські приміщення з метало профілю, кілька рядів металевих контейнерів. Фактично все це – тимчасові (читай некапітальні) споруди, які не є об’єктами нерухомості. А юридично цей комплекс нежитлових будівель загальною площею понад 1700 м², розташованих за адресою вул. Попудренка, 5 (літери А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,К,Л,М,С,Н,П,Р) зареєстровані як нерухомість ще в БТІ (до 2013 року саме БТІ реєструвала права власності на нерухоме майно).

В зв’язку з цим цікаво, що містобудівні умови та обмеження на будівництво цієї «нерухомості» департаментом містобудування КМДА не видавалися, дозвільна документація на будівництво також не оформлялася. Хто, коли і на якій підставі «побудував» (а фактично перетворив на нерухомість існуючі МАФи) ці об’єкти з’ясувати допоки не вдалося. ДнР придбало їх за договорами купівлі-продажу в 2007-2012 роках у АТ «Шлях», ТОВ «Європейське агентство міграційної безпеки», ТОВ «Нивки» та ТОВ «Евеко груп». Не маю сумніву, що ретельна робота з даними ЄДР дозволить виявити афілійованість названих юридичних осіб. Втім і самі договори доволі цікаві. Скажімо об’єкт під літерою «А», придбаний 22.02.07 р., проданий 03.05.12 р. і знову куплений через 3 тижні, дивним чином встиг «вирости» з 217,70 м² до 261,50 м2.

Саме перетворення МАФів на нерухомість як мінімум частково (на жаль маю копії не всіх документів, але переконаний, що ця схема використовувалася й для інших об’єктів ДнР) відбувалася за рішеннями судів. Не вдаючись до докладного аналізу наявних судових рішень можу заявити про їхню неправосудність. Скажімо, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі №2/2604/3089/2012 за ТОВ «Евеко груп» визнано право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою вул. Попудренка, 5 літера «С» загальною площею 180,8 м². В мотивувальній частині рішення цей самий об’єкт названий будинком, який «складається з сорока восьми приміщень по 3,7 кв.м». При цьому земельна ділянка під «приміщення» не надавалася, «Проектно-дозвільні документи, дозвіл на будівництво в БТІ не подано». Кому як не судді (Чех Н.А.) знати, що це ознаки самочинного будівництва (ч.1 ст.376 ЦК України). І та ж сама стаття передбачає, що «Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього» (ч.2). Щоправда частина 3 названої статті передбачає можливість визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва судом, але виключно «за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно». Суд про ці норми не згадав взагалі. Натомість послався на частину 5 статті 376 ЦК України «На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб». Але ж ТОВ «Евеко груп» не було користувачем цієї ділянки!

Рішення суду ніхто не оскаржив і воно набрало законної сили. Але зміни в нього внести таки довелося, оскільки через кілька місяців позивач помітив «помилку» - замість літери «С» треба було писати «С1». І суд виправляє «описку»! Хоча як раз описки і не було – суд записав в резолютивній частині рішення саме те, що просив позивач. Реальна ж проблема була в тому, що на той момент за ДнР вже був зареєстрований об’єкт під літерою «С» але з іншою площею – 13,6 м². Відмовлятися від нього мабуть не хотілося, тож найпростіше було дописати одиничку до літери. Що й зробили в БТІ м. Києва. Порушивши при цьому правила, встановлені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна.

4. Продовження будівництва.

ДнР зареєструвала в департаменті ДАБІ декларації на початок виконання будівельних робіт з реконструкції об’єктів під літерами «А», «Н», «П», «Р». З якою метою? Можна допустити й виникнення реальної потреби в такій реконструкції. А можливо йдеться про те, щоб створити на місці відповідного об’єкту новий – реально капітальний, на який будуть оформлені новенькі («чисті») документи, завдяки чому його реальна ціна може значно зрости (побачивши сумнівну історію нерухомості потенційні покупці або відмовляються від угоди, або «збивають» ціну).

5. Розташування «нерухомості».

Як і більшість (на жаль) підприємців столиці ДнР розміщував свої МАФи так, як йому було зручно. Після сумнівного перетворення тимчасових споруд в капітальні вони, звісно, залишилися на тих самих місцях. В тому числі на червоних лініях та комунікаціях, що є очевидним правопорушенням.

Втім, нещодавно зміни в розташуванні відбулися. Після того як міський благоустрій спробував демонтувати незаконні (без лапок!) МАФи. Демонтаж провалився. На захист інтересів ДнР вийшли торгівці з ринку. До речі, хтось пустив чутку, що демонтаж збираються робити аби забрати територію у ринку і віддати під забудову іншим особам. Автора чуток ми, звичайно, не встановимо. Але слідуючи логіці давніх римлян, спитаємо: Cui prodest (кому вигідно)? Відповідь очевидна.

Але після невдалої спроби демонтажу ДнР все ж таки посунув ряд своїх об’єктів, прибравши їх з червоної лінії та місця прокладення комунікацій. Отже, виявилося що ця нерухомість цілком рухома, а значить і підстав для надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах не було. Інша трактовка теж неприємна для ДнР: якщо все ж таки визнати дані об’єкти нерухомістю, то їх переміщення суть будівельні роботи, які проведені без відповідних документів, що дають дозвіл на їх здійснення.

6. Чи знали що робили?

Спочатку попереднє резюме. Київрада надала без проведення земельних торгів самовільно зайняту земельну ділянку зі знищеною зеленою зоною та самочинно збудованими об’єктами.

Але можливо депутати не знали що роблять? Знали! Не буду тут згадувати про звернення в контролюючі органи, які (звернення) не мали реального результата. Але мені особисто з цього приводу вдалося поспілкуватися з двома столичними депутатами. Зокрема з Олексієм Новиковим. Людиною, яка нібито дбає про інтереси району (сам живе у Дніпровському районі), розбирається в проблематиці (« Спеціалізуюся на розробці та затвердженні проектно-технічної документації » - зазначено в його автобіографії), та ще й є секретарем п остійної комісії Київради з питань екологічної політики , яка погоджувала надання земельних ділянок ДнР. На жаль, спілкуючись з нами шановний депутат напевно забув, що він вже поставив свій підпис під позитивною (для ДнР) резолюцією, і обіцяв розібратися та допомогти. Результат зрозумілий.

Знали про це й в управлінні правового забезпечення діяльності Київської міської ради, яка підготувало неприємний (для ДнР) правовий висновок від 05.05.16 р. №08/230-890 до проекту рішення Київської міської ради «Про передачу земельних ділянок приватному акціонерному товариству «Дніпровський ринок» для обслуговування та експлуатації ринкового комплексу на вул. Попудренка, 5 у Дніпровському районі м. Києва».

Були ознайомлені з цим висновком і депутати – члени профільної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. І навіть голосували з цього приводу. Але пропозиція заступника голови комісії депутата Харченка О.В. (« Повернути вищезазначений проект рішення з матеріалами кадастрової справи Щ-1082 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на доопрацювання з урахуванням зауважень, викладених у правовому висновку управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 05,05,2016 №08/230-890 ») не набрала необхідної кількості голосів.

Я цілком допускаю, що про наведені нюанси не знала значна кількість депутатів в сесійній залі на Хрещатику. Але це не знімає з них відповідальності за незаконне рішення. Чому ви голосуєте не думаючи, не вивчивши відповідні матеріали? Чому ви допускаєте маніпулювання вашим волевиявленням (в тому числі й при голосуванні за пропозиції з голосу)?

Якщо ж бути зовсім відвертим, то від цієї справи просто тхне корупцією та неправомірною вигодою. Мені вже називали суму, яка була сплачена за позитивний висновок екологічної комісії. Але я її не повторюватиму, оскільки київські депутати хабарів не беруть. Правда ж?