Автор
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Кнопки

Зміни, що чекають судову систему у 2018 році

 
12.01.2018 21:07

Ви знаєте, яке прокляття в Китаї вважається найстрашнішим? Щоб ти жив в епоху змін! За версією деяких вчених, саме так звучало максимально злісне побажання Конфуція. І, між іншим, наразі це наша з вами перспектива – жити в епоху змін. Саме з цим можна пов’язати найскладніше та найменш приємне у реорганізації українських судів. Спробуємо розібратися, як воно буде O Чи так вже й страшно жити в епоху змін, як обіцяв китайський філософ?

Поки вся країна святкує, я розповім вам про те, які новели принесе 2018 рік судовій системі (щоб ви знали, до чого варто морально готуватися:)), та дам відповідь на ключове питання: а чого очікувати від цих змін пересічним українцям? Чи простіше стане судитися? І чи стане правосуддя доступнішим?

  Нотки позитиву

Беззаперечний плюс – це заплановане збільшення кількості суддів, але лише у тому випадку, якщо ця норма не буде декларативною, а буде реалізованою на практиці. Наразі розгляд деяких справ серйозно затягується через те, що в країні нестача суддів. З чим це пов’язано? З масовою зневагою до професії. Ні, я не стверджую, що 100% суддівського корпусу – це “святі” люди. Це такі ж люди, як і всі. Серед нас є хороші, взірцеві та ті, чиї дії дійсно справедливо заслуговують суспільного осуду. Але останніх – меншість!  А методи залякування, тиску на суддів та їхні родини, проведення спланованих інформаційних кампаній – масові. Які наслідки? Судді йдуть. Рівень доступу до правосуддя зменшується. Страждають звичайні українці, справи яких довго й нудно лежать на канцелярських полицях. Тому прогноз щодо збільшення кількості суддів можемо сміливо вважати моментом позитивним.

  Про речі неоднозначні 

Чи на часі реформування та перебудова системи судів? Питання філософське. Я не зовсім розумію, для чого потрібно ламати адекватно функціонуючу систему й вигадувати велосипед.

Тепер конкретно. Що відбудеться? По факту буде ліквідовано місцеві суди та замість них буде створено окружні суди. Також буде створено окружні суди на базі ліквідованих міськрайонних судів. Тобто фактично відбудеться об’єднання судів. На базі 2–3 районних судів будуть створюватись окружні, де працюватимуть, як правило, 9–12 суддів. У містах-мільйонниках цифри будуть іншими. Прибічники таких змін аргументують свою позицію тим, що вони ліквідують суди, у яких наразі працює по три судді, один з яких може хворіти, другий бути у декреті, а третій не виконує свою роботу, бо у нього закінчились повноваження. Висновок – за таких умов у певному конкретному районі просто відсутнє правосуддя. Якщо ж суд буде більшим, тобто кількість служителів Феміди у суді буде більшою, тоді такої ситуації можна буде уникнути. І ось тут момент не зовсім зрозумілий. Як буде система функціонувати на практиці? Особливо у період перехідний.

Наразі нас запевняють, що нашим громадянам їздити у сусідні райони не доведеться. Тобто у перехідний період районні суди по факту буде збережено. І територіально, і за внутрішньою структурою. Лише юридично вони будуть об’єднані. Чи не є тоді зміни виключно декларативними? Чи не зміниться лише назва суду за таких умов? Між іншим, наразі запланова реорганізація і тих судів, особливо у Києві, де кількість суддів за штатом цілком відповідає озвученим параметрам. Для чого? Знову таки питання риторичне. Чи вдасться таким чином наблизити суди та правосуддя до людей, покаже час. Я наразі однозначно відповісти не готовий. Адже така реорганізація викликає більше запитань, аніж дає відповідей.

Між іншим, чіткий механізм відбору та добору суддів до таких “нових” судів теж наразі відсутній. Вказано, що судді можуть бути переведеними, а також плануються конкурси, в яких зможуть взяти участь адвокати та науковці. Наступний блок змін у даному контексті – ліквідація 27 господарських судів та створення на їх базі окружних господарських судів.

Також буде ліквідовано апеляційні господарські суди та утворено замість них апеляційні господарські суди в апеляційних округах. Паралельно зазначу, що наразі ніхто не розуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судів новим, оскільки цей момент не прописаний ані в кодексах, ані в законах.

Чи не чекає судову систему за таких неоднозначних умов…. колапс? І розпочатися він може на етапі проведення конкурсів.

  Вища кваліфікаційна комісія суддів України і її надзавдання

Ні для кого не секрет, що 2017 рік для ВККС був роком випробувань. Весь апарат працював у посиленому напруженому режимі. Пов’язано це було у першу чергу з некласичним відбором суддів до оновленого Верховного Суду. Також відбувалися процедури, пов’язані з переведенням та командируванням суддів до інших судів, адже кадровий голод у судах – одна з найактуальніших проблем року минулого.

У 2018 році реформи підготували для ВККС ще більше навантаження. Комісії, ймовірно, доведеться провести в стислі терміни конкурс до Вищого антикорупційного суду і другу частину конкурсу до Верховного Суду, паралельно надати рекомендації більш ніж для 6 тисяч суддів реорганізованих і ліквідованих судів в рамках так званого процесу укрупнення судів. І нехай ця процедура швидше технічна, аніж інтелектуально затратна та результативно виправдана, все ж на неї доведеться витратити багато часу.

Також необхідно завершити конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, іспити та співбесіди з кандидатами в цей суд ще не відбулися.

Нагадаю, що у 2017 році комісія у строки проведення процедур, м’яко кажучи, не зовсім вписувалася. Процедури, на які планувалося витратити декілька тижнів, на практиці займали декілька місяців роботи. А чого ж тоді очікувати у 2018-му, коли кількість завдань збільшилася фактично у три рази? Думаю, що відповідь на питання очевидна.

Практика європейців

З іншого боку, укрупнення судів – це європейська практика. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Будемо сподіватися, що Україні теж вдасться пройти цей шлях відносно безболісно та вийти на європейські стандарти правосуддя. Але ще раз наголошу, що робити це потрібно послідовними й продуманими кроками, а не просто ламати функціонуючу систему.

  Платити більше

Наступні зміни, що чекають на українців у році прийдешньому, – це плата за правосуддя, тобто сплата судового збору. Її збільшено. Особливо різко виросла платня за подання позову юридичною особою щодо суперечок майнового характеру. Наразі за такий позов доведеться сплатити 1,5% вартості позову (але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму). Тобто від 1 700 гривень до 595 000 гривень.

Усі інші зміни детально прописано у Законі України “Про судовий збір”. Наполегливо раджу ознайомитися з новими ставками перед тим, як вирішувати звернутися до суду. Раптом після ознайомлення у вас з’явиться бажання вирішити конфліктну ситуацію самостійно:).

Інтернет і дружба

Ну і про приємне)

Якщо Ви з технікою “на ти” та можете самостійно подати позов до суду в електронній формі, у вас є можливість зекономити та заплатити на 20% менше. Якщо ж бажаєте зекономити ще більше – вирішуйте конфліктну ситуацію до прийняття рішення судом. Тоді ви залишитеся у виграші ще на 50% вартості позову.

Підбиваючи підсумки, зазначу, що другий етап судової реформи для мене лишається дуже неоднозначним. Я розумію, що зміни необхідні. Але вони мають бути продуманими до деталей. Адже наразі  ключовий острах - зламати адекватно функціонуючу систему й викликати хаос у сфері правосуддя. І від цього страждатимуть у першу чергу наші громадяни.  Наразі продуманої до деталей нової системи я не спостерігаю. Але щиро вірю у позитивні зміни в майбутньому. Сподіваюся, ми зможемо вчасно побачити недоліки, оперативно їх усунути та продовжувати реформування відповідально. В даному контексті мені на думку спадає ще один вислів – коли вітер дме в інший бік, варто розправляти вітрила. Тому пропоную розправляти, друзі! Зміни – це не лише труднощі, але й можливості.

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna IT PR ProZorro адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада верховная рада вибори війна влада власть война выборы газ Газпром геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля импорт инвестиции инвестиции в экономику интернет Ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція Кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование Общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко Парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политики политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія Россия Руслан Сольвар рынки свобода сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк