Зміни, що чекають судову систему у 2018 році
Ви знаєте, яке прокляття в Китаї вважається найстрашнішим? Щоб ти жив в епоху змін! За версією деяких вчених, саме так звучало максимально злісне побажання Конфуція. І, між іншим, наразі це наша з вами перспектива – жити в епоху змін. Саме з цим можна пов’
Ви знаєте, яке прокляття в Китаї вважаєтьсянайстрашнішим? Щоб ти жив в епоху змін! За версією деяких вчених, саме такзвучало максимально злісне побажання Конфуція. І, між іншим, наразі це наша звами перспектива – жити в епоху змін. Саме з цим можна пов’язатинайскладніше та найменш приємне у реорганізації українських судів. Спробуєморозібратися, як воно буде O Чи так вже й страшно жити в епоху змін, якобіцяв китайський філософ?
Поки всякраїна святкує, я розповім вам про те, які новели принесе 2018 рік судовійсистемі (щоб ви знали, до чого варто морально готуватися:)), та дам відповідьна ключове питання: а чого очікувати від цих змін пересічним українцям? Чипростіше стане судитися? І чи стане правосуддя доступнішим?
Беззаперечнийплюс – це заплановане збільшення кількості суддів, але лише у тому випадку,якщо ця норма не буде декларативною, а буде реалізованою на практиці. Наразірозгляд деяких справ серйозно затягується через те, що в країні нестача суддів.З чим це пов’язано? З масовою зневагою до професії. Ні, я не стверджую, що 100%суддівського корпусу – це “святі” люди. Це такі ж люди, як і всі. Серед нас єхороші, взірцеві та ті, чиї дії дійсно справедливо заслуговують суспільногоосуду. Але останніх – меншість! А методизалякування, тиску на суддів та їхні родини, проведення спланованихінформаційних кампаній – масові. Які наслідки? Судді йдуть. Рівень доступу доправосуддя зменшується. Страждають звичайні українці, справи яких довго й нуднолежать на канцелярських полицях. Тому прогноз щодо збільшення кількості суддівможемо сміливо вважати моментом позитивним.
Чи на часіреформування та перебудова системи судів? Питання філософське. Я не зовсім розумію,для чого потрібно ламати адекватно функціонуючу систему й вигадувати велосипед.
Теперконкретно. Що відбудеться? По факту буде ліквідовано місцеві суди та замістьних буде створено окружні суди. Також буде створено окружні суди на базіліквідованих міськрайонних судів. Тобто фактично відбудеться об’єднання судів.На базі 2–3 районних судів будуть створюватись окружні, де працюватимуть, якправило, 9–12 суддів. У містах-мільйонниках цифри будуть іншими. Прибічникитаких змін аргументують свою позицію тим, що вони ліквідують суди, у якихнаразі працює по три судді, один з яких може хворіти, другий бути у декреті, атретій не виконує свою роботу, бо у нього закінчились повноваження. Висновок –за таких умов у певному конкретному районі просто відсутнє правосуддя. Якщо жсуд буде більшим, тобто кількість служителів Феміди у суді буде більшою, тодітакої ситуації можна буде уникнути. І ось тут момент не зовсім зрозумілий. Якбуде система функціонувати на практиці? Особливо у період перехідний.
Наразі насзапевняють, що нашим громадянам їздити у сусідні райони не доведеться. Тобто уперехідний період районні суди по факту буде збережено. І територіально, і завнутрішньою структурою. Лише юридично вони будуть об’єднані. Чи не є тоді змінивиключно декларативними? Чи не зміниться лише назва суду за таких умов? Міжіншим, наразі запланова реорганізація і тих судів, особливо у Києві, декількість суддів за штатом цілком відповідає озвученим параметрам. Для чого?Знову таки питання риторичне. Чи вдасться таким чином наблизити суди таправосуддя до людей, покаже час. Я наразі однозначно відповісти не готовий.Адже така реорганізація викликає більше запитань, аніж дає відповідей.
Між іншим,чіткий механізм відбору та добору суддів до таких “нових” судів теж наразівідсутній. Вказано, що судді можуть бути переведеними, а також плануютьсяконкурси, в яких зможуть взяти участь адвокати та науковці. Наступний блок зміну даному контексті – ліквідація 27 господарських судів та створення на їх базіокружних господарських судів.
Також буделіквідовано апеляційні господарські суди та утворено замість них апеляційнігосподарські суди в апеляційних округах. Паралельно зазначу, що наразі ніхто нерозуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судівновим, оскільки цей момент не прописаний ані в кодексах, ані в законах.
Чи не чекаєсудову систему за таких неоднозначних умов…. колапс? І розпочатися він може наетапі проведення конкурсів.
Ні для когоне секрет, що 2017 рік для ВККС був роком випробувань. Весь апарат працював упосиленому напруженому режимі. Пов’язано це було у першу чергу з некласичнимвідбором суддів до оновленого Верховного Суду. Також відбувалися процедури,пов’язані з переведенням та командируванням суддів до інших судів, аджекадровий голод у судах – одна з найактуальніших проблем року минулого.
У 2018 роціреформи підготували для ВККС ще більше навантаження. Комісії, ймовірно,доведеться провести в стислі терміни конкурс до Вищого антикорупційного суду ідругу частину конкурсу до Верховного Суду, паралельно надати рекомендації більшніж для 6 тисяч суддів реорганізованих і ліквідованих судів в рамках такзваного процесу укрупнення судів. І нехай ця процедура швидше технічна, аніжінтелектуально затратна та результативно виправдана, все ж на неї доведетьсявитратити багато часу.
Такожнеобхідно завершити конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності,іспити та співбесіди з кандидатами в цей суд ще не відбулися.
Нагадаю, щоу 2017 році комісія у строки проведення процедур, м’яко кажучи, не зовсімвписувалася. Процедури, на які планувалося витратити декілька тижнів, напрактиці займали декілька місяців роботи. А чого ж тоді очікувати у 2018-му,коли кількість завдань збільшилася фактично у три рази? Думаю, що відповідь напитання очевидна.
Практика європейців
З іншого боку, укрупнення судів – це європейськапрактика. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Будемосподіватися, що Україні теж вдасться пройти цей шлях відносно безболісно тавийти на європейські стандарти правосуддя. Але ще раз наголошу, що робити цепотрібно послідовними й продуманими кроками, а не просто ламати функціонуючусистему.
Наступнізміни, що чекають на українців у році прийдешньому, – це плата за правосуддя,тобто сплата судового збору. Її збільшено. Особливо різко виросла платня заподання позову юридичною особою щодо суперечок майнового характеру. Наразі затакий позов доведеться сплатити 1,5% вартості позову (але не менше 1 і не більше350 розмірів прожиткового мінімуму). Тобто від 1 700 гривень до 595 000гривень.
Усі іншізміни детально прописано у Законі України “Про судовий збір”. Наполегливо раджуознайомитися з новими ставками перед тим, як вирішувати звернутися до суду. Раптомпісля ознайомлення у вас з’явиться бажання вирішити конфліктну ситуаціюсамостійно:).
Інтернет і дружба
Ну і проприємне)
Якщо Ви зтехнікою “на ти” та можете самостійно подати позов до суду в електронній формі,у вас є можливість зекономити та заплатити на 20% менше. Якщо ж бажаєтезекономити ще більше – вирішуйте конфліктну ситуацію до прийняття рішеннясудом. Тоді ви залишитеся у виграші ще на 50% вартості позову.
Підбиваючипідсумки, зазначу, що другий етап судової реформи для мене лишається дуженеоднозначним. Я розумію, що зміни необхідні. Але вони мають бути продуманимидо деталей. Адже наразі ключовий острах- зламати адекватно функціонуючу систему й викликати хаос у сфері правосуддя. Івід цього страждатимуть у першу чергу наші громадяни. Наразі продуманої до деталей нової системи яне спостерігаю. Але щиро вірю у позитивні зміни в майбутньому. Сподіваюся, мизможемо вчасно побачити недоліки, оперативно їх усунути та продовжуватиреформування відповідально. В даному контексті мені на думку спадає ще одинвислів – коли вітер дме в інший бік, варто розправляти вітрила. Тому пропонуюрозправляти, друзі! Зміни – це не лише труднощі, але й можливості.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський вчора о 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов вчора о 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський вчора о 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Форензик-2026: три кейси, які показують, як власники бізнесу втрачають гроші 151
- Книговидання-2026: між глобальними трендами і локальним виживанням 98
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 85
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 84
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 82
-
FT: Росія почала продавати окремі партії нафти в Індію за $22-25 за барель
Бізнес 6095
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 3678
-
Швейцарська компанія Schwihag планує перенести частину виробництва в Україну
Бізнес 3565
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2504
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 2219
