Угорський референдум: подвійна битва за свободу

За декілька днів, 2 жовтня, в Угорщині відбудеться референдум, який не лише матиме важливі наслідки для цієї центральноєвропейської країни, але й певною мірою вплине на майбутнє всього Євросоюзу.

Предмет референдуму є точкою перетину двох проблем: міграційної кризи і рівня самостійності держав-членів ЄС. Питання, на яке 2 жовтня будуть відповідати угорці, формулюється наступним чином: “Чи бажаєте, щоб ЄС і без згоди Національного зібрання наказував про обов'язкове розселення в Угорщині не угорських громадян?”

Поштовхом для проведення референдуму стало намагання центральних органів Євросоюзу запровадити обов'язковий розподіл мігрантів по державах-членах ЄС. Для угорського уряду, що протистоїть цим зазіханням, проведення референдуму є додатковим козирем у грі.

Підтримавши на референдумі позицію уряду, угорці вб'ють двох зайців одним пострілом. По-перше, підсилять безпеку своєї країни від напливу мігрантів. По-друге, скажуть рішуче “Ні!” зазіханням на національний суверенітет з боку Брюсселю. Отож, 2 вересня угорців очікує подвійна битва за свободу.

Для угорців цей референдум — безперечне благо. Що ж стосується стратегічних наслідків референдуму в загальноєвропейських масштабах, то тут важко робити чіткі і однозначні прогнози. Референдум не стане сольною партією, а увільється у складне багатоголосся політичних фактів, що визначають майбутнє ЄС, його членів і всієї Європи. Він може обернутися як радикальним посиленням відцентрових тенденцій усередині ЄС, так і еволюційною перебудовую союзу на засадах, котрі відповідатимуть справжнім інтересам європейських народів. Попри варіативність конкретних сценаріїв розгортання подій, підтримка угорцями позиції уряду буде вкладом у благо всієї Європи, адже стане важливим ударом по позиціях мультикультуралізму і невиправданої централізації.

Дуже символічно, що референдум відбудеться в жовтні. Саме на жовтень (на кінець місяця) припадає річниця Угорської революції 1956 року. Та революція спрямовувалася проти СРСР і комунізму. Нинішні прагнення угорців є подібними. Політична лінія Орбана полягає у протистоянні спробам побудувати у Європі СРСР №2 — бюрократичну структуру із комісарським правлінням і культурним марксизмом у якості панівної ідеології. Актуальні ставки є не менш важливими, ніж у 1956 році. А шансів перемогти — більше, ніж тоді.