блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.01.2017 15:54

Припинити ганьбу парламенту або як змусити нардепів ходити на роботу

Ірина Суслова Народный депутат України, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин

20 січня вся Україна бачила ганьбу нашого парламенту. В розпал робочого дня Верховна Рада не змогла продовжити роботу, адже в залі не лишилось й сотні депутатів.

20 січня вся Україна бачила ганьбу нашого парламенту. В розпал робочого дня Верховна Рада не змогла продовжити роботу, адже в залі не лишилось й сотні депутатів. Чесно кажучи, почувала себе ніяково, спостерігаючи таку ганьбу парламенту.

Кажуть, що більшість народних обранців переймалась інавгурацією президента США Дональда Трампа. Вони поїхали до Вашингтону, щоб засвідчити свою повагу до нового господаря Білого Дому (при цьому офіційні запрошення на цю подію мали лише близько десятка нардепів).

Без сумніву, присяга нового керівника Сполучених Штатів подія важлива не лише для США, але й для всього світу. Але це не виправдовує масовий десант народних обранців у Вашингтоні. Для більшості «десантників» поїздка стала виявом марнославства з метою зробити селфі на фоні Капітолію, захист інтересів України тут ні до чого.

На жаль, цей випадок масового прогулу засідань Ради не одиничний. Він лише демонструє хронічну хворобу нашого парламенту. В середньому 30% депутатів в минулому році системно не відвідували засідання. Це лише дані письмової реєстрації, а насправді навіть той, хто зареєструвався, часто залишає робоче місце в момент розгляду важливих питань. От і маємо ситуацію, коли спікер та його заступники десятки разів на день закликають колег повернутися з кулуарів до сесійної зали. Особливо сумно по п ’ ятницям, в день запитань до Уряду та під час заслуховування депутатських запитів. Парламентарі в цей день себе не перенавантажують: буває, що більшість із них не приходить на роботу.

Люди, дивлячись на порожню сесійну залу, справедливо обурюються. Вони не розуміють за що депутати отримують зарплату, користуються пільгами та недоторканністю. Проблема в тому, що для багатьох парламентарів заробітна плата є лише приємним додатком до основних доходів. Тому жодних штрафів за погану відвідуваність вони не бояться і цей механізм, який ефективно діє в розвинутих країнах, у нас не працює.

Очевидно, що далі так тривати не може. Системні прогули деяких обранців дають змогу деструктивним силам говорити про політичну кризу в країні. Адже дуже часто голосів не вистачає не тому, що немає компромісу в лавах коаліції чи доброї волі інших нардепів, а просто фізично не вистачає обранців у залі. Через це не приймаються законодавчі ініціативи і дає підстави говорити про недієздатність Ради в цілому. Це в тому числі ллє воду на млин зовнішнього ворога, який за всяку ціну намагається довести слабкість діючої влади, щоб кардинально змінити вектор розвитку України.

В 2016 році спільно з місією Європарламенту була напрацьована дорожня карта реформ Верховної Ради. Серед іншого, місія Пета Кокса рекомендувала запровадити більш жорсткі фінансові санкції для прогульників – повне позбавлення зарплати у випадку невідвідування 25% засідань. Але треба чесно сказати, що цей захід навряд чи кардинально змінить ситуацію.

Натомість більш ефективним може бути виключення нардепа з комітету у випадку, якщо він систематично не бере участь в його засіданнях. Таким чином, ми зможемо кардинально змінити на краще якість комітетської роботи. В багатьох парламентах світу, зокрема, у Великобританії, Канаді, Австрії, існує практика дострокового припинення депутатського мандату через постійні прогули. Є сенс дискутувати, щодо впровадження подібних механізмів і в Україні.

Важливою є роль ЗМІ у викритті депутатського дармоїдства. Тому закликаю журналістів максимально повно висвітлювати якість роботи народних обранців безвідносно до політичної приналежності. Власне Верховна Рада й сама могла б ініціювати своєрідний рейтинг доброчесності, де б фігурували усі обранці, в тому числі й за критеріями відвідуваності. Моральний осуд має бути таким потужним, щоб прогульники відрази відчували на собі репутаційні ризики.

Головне, треба визнати проблему й почати її вирішувати. Інакше Верховна Рада перетвориться на посміховисько не лише для власних громадян, але й для усього світу. Сьогодні потрібна якісна експертна робота та напрацювання конкретних законодавчих пропозицій, які зроблять систематичні прогули невигідними для переважної більшості нардепів.  

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.