блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
10.07.2018 17:09

Збільшення експортного мита на ВРХ не врятує галузь

Ірина Паламар Аграрний експерт, керуючий партнер ГК «Агровет Атлантик», голова Асоціації тваринників України

Збільшення експортного мита на живець ВРХ до 20% не зможе врятувати скотарську. Потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини.

Сьогодні наші народні депутати хочуть протягнути абсолютно абсурдний законопроект, який може дуже боляче вдарити по нашим експортерам ВРХ, яким і так складно. Йдеться про збільшення експортного мита на живець ВРХ з 10%  до 20 %!

Я маю на увазі  законопроект «Про  внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)» р. №8283, який 18 квітня 2018 року було  зареєстровано в парламенті. Можновладці пояснюють дану ініціативу нібито благими намірами: буцім-то такий крок допоможе заблокувати експортний потік української сировини до країн Азії, а внутрішнє поголів’я від цього збільшиться, крім того, зросте експорту готової продукції з високою доданою вартістю. Та чи дійсно це так?

Наша Асоціація тваринників України, до складу якої входять практично всі головні (і найбільші) експортери яловичини, взялася з’ясувати, чи доцільним є підвищувати експортне мито на ВРХ, та які результати матимуть вищевказані законодавчі ініціативи.  

Проаналізувавши ситуацію, що склалася сьогодні не експортному ринку яловичини в Україні, можна спостерігати, що український живець ВРХ користується шаленим попитом на зовнішніх ринках.  Ми найбільше експортуємо до країн СНД та Близького Сходу: Лівау, Йорданії, Єгипету, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Узбекистану, Росії. Якщо звернутися до цифр, то вони такі: у 2017 році загальна кількість експортованої великої рогатої худоби склала 88 тис. голів (приблизно 2,2% загального поголів’я ВРХ) на суму близько 38 млн доларів США.

На внутрішньому ринку ситуація інакша. По-перше, в українців низька культура  споживання яловичини: ми традиційно звикли вживати свинину, отож купуємо яловичину не дуже охоче. Та й за ціною вона дорожча, ніж інші види м’яса, а купівельна спроможність більшості українців низька.  

Тому, як бачимо, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів’я ВРХ.

То чому ж замість того, аби полегшити виробникам можливість експортувати, деякі народні депутати навпаки, хочуть вставити їм палиці в колеса?

Ми – фахівці Асоціації тваринників, і всі її члени, категорично заперечуємо доцільність підвищення експортного мита. Навпаки, виробники продукції м’ясного скотарства давно нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

Про це, зокрема, вони багато говорили на круглому столі «Виробництво та експорт м’яса в Україні», який відбувся 26 липня 2017 року за ініціативою Асоціації тваринників України. Тоді представники профільних органів, експерти, підприємства виробників та експортерів продукції тваринництва прийшли до спільної думки про доцільність зниження експортного мита на ВРХ високої кондиції та створення більш сприятливого податкового клімату, адже вивізне мито є податком на експорт.

Та й не слід забувати, що всі законодавчі ініціативи, які були до цього, також мали прямо протилежний зміст останньому законопроекту р. №8283, і пропонували, навпаки, зниження експортного мита.  

Зокрема, два урядові законопроекти - «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 4569 від 04.05.2016 року та  «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо підвищення ефективності ведення галузі)» р. № 3859 від 01.02.2016 року, які мали на меті підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, підвищення економічної ефективності галузі скотарства та вівчарства, пропонували  зниження експортного мита до 3% на живець ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини.  

Інший урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" (щодо диференціації ставок)» р. № 3654-1 від 29.11.2013 року передбачав зниження експортного мита до 5 % на живу ВРХ (свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою та не для забою) та вівці чистопородні (чистокровні) племінні тварини, для того, щоб відбувалася диверсифікація ринків. Це ж саме і в законопроекті р. № 3654 від 20.11.2013 року.

Тому дуже дивно, що сьогодні депутати вирішили діяти в протилежному напрямі, який, безумовно, не матиме позитивного впливу на розвиток галузі.

Натомість, вихід є. Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо).

Яку ж ситуацію ми спостерігаємо зараз? В Україні елементарно не вистачає забійних цехів для переробки яловичини. Цього року їх налічується всього 299, хоча ще у 2016 було 330. Про яку ж переробку може йти мова за таких умов. Тим паче, серед потенційних імпортері яловичини- переважно представники мусульманських країн, які вживають халяльне м'ясо. Отож, якщо ми будемо переробляти м'ясо в Україні, то потрібно будувати халяльні цехи.

Також варто налагоджувати і переробку спеціально під потенційних імпортерів, а для цього – вивчати споживчі смаки представників цих країн, будувати відповідні м’ясопереробні заводи.  

Але головне: експортне мито має бути не більшим за 3%! А точні цифри щодо ставки експортного мита мають диференціюватися в залежності від маси ВРХ.

Також важливим кроком держави повинно бути стимулювання домогосподарств до вирощення молодняку ВРХ, де сконцентрований переважаючий його відсоток. А для цього потрібно давати людям дотації на відгодівлю худоби і, головне, внести необхідні зміни до податкового кодексу: виробництва с/г продукції не повинно включатися до сукупного  доходу фізичної особи, від чого залежить отримання селянином субсидії. Тоді власники приватних господарств не здаватимуть телят на забій, а будуть зацікавлене реєструвати тварин та відгодовувати їх.  

І, звичайно, треба відкривати нові експортні ринки, на чому, зокрема, сконцентрована і діяльність Асоціації тваринників України. Саме завдяки нам було відкрито ринок Туреччини для української яловичини. Ми першими почали обговорення співпраці між українською і турецькою стороною у напрямі експорту, змогли переконати торгового радника Туреччини у перевагах відкриття для України експортного ринку та налагодили партнерські зв’язки з турецькими компаніями -потенційними імпортерами яловичини. І вже сьогодні ветеринарний сертифікат між Україною та Туреччиною узгоджений, а значить, наші виробники матимуть новий величезний ринок збуту. Якщо ж говорити про попит турецьких імпортерів на нашу яловичину, то він величезний, іанші виробники його не знатні кількісно задовольнити.

Отож розвиватися і рости є куди! Головне, наші виробники ВРХ мали підтримку від держави - шляхом надання пільгових кредитів чи дотацій на будівництво тваринницьких комплексів та прийняття відповідних законодавчих нормативних документів

 

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.