Старі граблі для нової влади!

У четвер, 27 листопада, новообрана Верховна Рада  VIII скликання збирається на своє перше засідання. В перший день роботи Верховної Ради, п'ять фракцій мають підписати коаліційну угоду, над якою працювали майже місяць і яку встигли парафувати до річниці Майдану. Річниця Майдану і приїзд віце-президента США допомогли цього разу політикам пришвидшити традиційну українську Коаліціаду.  Втім, до тексту угоди, яку було опубліковано є низка запитань не лише у громадських активістів, але й у самих політиків, які хоча  і підписали угоду, але не з усім підписаним погоджуються.

Не пройшло  й двох тижнів і нарешті  наші новообрані депутати  визначилися, хто має відкривати першу сесію новообраного парламенту і начебто вже дійшли консенсусу в питанні розміщення фракцій у сесійній залі ВР.

Проте, найголовнішим на сьогодні все ж залишилося питання розподілу портфелів. Наближені до владних кабінетів джерела вже встигли повідомити, що міністерські крісла вже роздані  і, як би дивно це не виглядало, але партійні квоти залишилися в тренді. Про прозорість обговорення і відкритість процесу призначення посадовців наші політики знову забули. Амбіції беруть гору і основні політичні конкуренти хочуть забезпечити собі підконтрольність всієї діючої системи влади та послабити позиції конкурента.  Важливим фактором знову залишається відданість лідеру партії, а не компетенція, відданість українському народу і закону.

Сьогодні ми маємо війну на Сході, не виконані обіцянки Майдану! Але, так виглядає, що для українських політиків у час, коли потрібно ділити сфери впливу і владу - не до війни. Забули навіть про принципи, за які загинули тисячі українців, за які стояв Майдан. Посади і сфери впливу  - важливіші!

Врешті , байдуже скільки розділів та сторінок має коаліційна угода, за яким принципом політики поділять міністерства (головне щоб міністр був компетентний і фаховим), хто  ближче сидітиме до трибуни у ВР, а хто далі.  Хотілося б, щоб політики перестали дурити нам  голови. Нам потрібен мир, ефективна економіка, відповідальна влада та справедливе суспільство, а не кровопролиття, щомісячне зростання цін, знецінення національної валюти, економічна і політична корупція. 

І не хочеться, щоб усе повторилося: криза, взаємні звинувачення, Майдан, вибори, обіцянки, парламент, власні  інтереси. Чому «нові» політики повторюють помилки своїх «папіредіків» і  знову наступають на ті ж самі «граблі»?