Мінський формат: без надії сподіватися

Останній тиждень в зарубіжних та вітчизняних ЗМІ точилася жвава дискусія щодо тристоронньої зустрічі у форматі Україна—ЄС—«Євразійська трійка» . Експерти та політологи прогнозували усі можливі наслідки, які може понести ця зустріч, проте, найголовніше питання, яке турбувало усіх – чи зможуть в Мінську Порошенко з Путіним домовитися про припинення вогню на Сході.

Отже, вівторок, 26 серпня, у Мінську розпочинається зустріч. Все наче йде за планом.  Офіційна частина розпочата, рукостискання відбулося.  Склалося враження що кожна зі сторін під час переговорів визначила для себе червону лінію, за яку неможна переходити  і кожен учасник переговорів розумів, що остаточної «крапки» сьогодні не буде.

Але всі чекали найважливішого – зустрічі Володимира Путіна і Петра Порошенка "віч-на-віч". Джерела повідомляли про небажання і неможливість проведення таких переговорів, проте розмова відбулася і  тривала близько двох годин. За результатами зустрічі наш Президент, на підсумковій прес-конференції,  повідомив про потужну підтримку України Європейським  Союзом та про досягнуті домовленості:  зокрема, про активізацію діяльності тристоронньої контактної групи  Росія-Україна-ЄС ; про необхідність закриття кордонів України для переміщення військової техніки, найманців, зброї, а також  про активізацію роботи контактної групи за участі ОБСЄ по врегулюванню ситуації на Сході України.

Невже потяг рушив і можна видихнути з полегшенням…

Але є одне але. Не лише Президент України відзвітував перед  ЗМІ на прес-конференції, але й російський керманич теж мав зустріч з журналістами. До речі, на його прес-конференцію не пустили  українських медійників. Пізніше деякі ЗМІ опублікували головні меседжі Путіна по переговорах у Мінську, де він зазначив, що на зустрічі предметно не обговорювалися умови припинення вогню в Україні, бо це не справа Росії, а внутрішня справа самої України.

І вистачає ж совісті робити такі заяви після того, як було віддано наказ воювати на Сході України десантникам із Пскова, Костроми і Рязані та влаштування спектакль з гуманітарним конвоєм внаслідок чого в Україні зникли два підприємства: «Топаз» і «Луганський патронний завод».

Путін вкотре бреше і краде, Європа мовчить, а ми сподіваємося...