Автор
Аудитор, податковий консультант
Кнопки

Порятунку більше не буде

 
26.01.2017 10:29

Питання про оподаткування Агропромислового комплексу – одна із проблем, яка останні роки найбільше хвилює аграрних підприємців. Вважалося, що саме спецрежим ПДВ був основною причиною становлення агросектора в Україні. Тому скасування його і викликає хвилю обурення та дискусії. Та і враховуючи, що в минулому році спец-оподаткування сприяло аграріям в розвитку виробничих потужностей, причини роздратованості СГ-сектору та ризики відміни спецрежиму ПДВ здаються не такими вже і безпідставними.

На думку аграріїв, переведення виробників на загальну систему оподаткування не лише обернеться катастрофою для них самих, але і позначиться на наповненні бюджету України. Та й час для запровадження додаткового податкового навантаження – не найкращий. Адже відміна цієї пільги замість того, щоб наповнити казну, на що розраховує уряд, може навпаки призвести до дефіциту податкових надходжень.

Скасування спецрежиму - це удар по селу та селянам, де, насамперед, постраждає тваринництво. Оскільки саме в цій сфері знаходиться значна частина робочих місць в аграрному виробництві і, що найважливіше, саме тваринництво дає продукцію з доданою вартістю. Як результат, така ситуація може привести до того, що Україна стане сировинним придатком, бо вже не буде рівним торговим представником на світовому СГ-ринку.

Спеціальний режим ПДВ стосується кожного виробника України. Він працював таким чином, що з кожної ціни за сільськогосподарську продукцію, яку людина продала, частина залишалася у виробника на спец рахунку. За ці гроші фермери не могли купити нові яхти, дорогі авто чи котеджі, бо використовували виключно на потреби господарства. І дійсно, в умовах сьогодення, де відсутня можливість банківського кредитування, такий режим був дієвим інструментом для подальшого розвитку фермерства.

За останні роки, світові ціни на продукцію сільськогосподарського призначення значно впали. Тому на тлі нинішньоно економічного становища, відміна спеціального режиму з ПДВ – може бути катастрофою для аграрія. Попереду весняно-польові роботи. Своїми діями держава може не тільки відібрати у господаря останні обігові кошти, але й позбавити робочих місць чималої кількості людей.

Спеціальний режим – це не пільга. Це можливість, яка дозволяла аграріям накопичувати кошти для того, щоб сіяти, збирати врожай, годувати худобу. Зрештою, спеціальний режим дозволяв конкурувати з європейцями, які мають чималі державні дотації, чи з американцями, котрі мають доступ до дешевих кредитів, більш ніж на чверть століття.

Важко не погодитись з деякими експертами, що «соціальні наслідки від новацій Уряду можуть стати плачевними для широких верств населення». Бо таки дійсно, може занепасти, а то і зникнути ціла галузь, яка годує країну, забезпечує найбільші валютні надходження і формує чималу частину ВВП. А про чергове підвищення цін на продукти харчування, навіть і говорити не хочеться.

Спеціалісти ДФС передбачили, що буде хвиля обурення та незрозумілостей. Тому вже 3 січня 2017 року у Листі № 8/7/99-15-03-02 надали роз’яснення щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних із скасуванням спецрежиму ПДВ. Податківці опублікували інформацію щодо найбільш важливих моментів «нового життя» бізнесменів із кодовим словом «СГ», де описали і процедуру анулювання реєстрації спецрежиму ПДВ (автоматично, на підставі рішення контролюючого органу), і про дату закриття додаткових електронних рахунків (з дня, наступного за граничним терміном сплати останнього ПЗ за 2016 рік), а також про порядок реєстрації спец режимних податкових та подання звітності з ПДВ.

Наче би усе зрозуміло, але все рівно питань щодо реальних наслідків залишається багато. Спецрежиму оподаткування для АПК більше не буде. І навіть обіцянки держави щодо підтримки - не допомагають фермерам глянути на ситуацію більш оптимістично. В свою чергу, Урядовці пропонують надавати дотації у розмірі 1% аграрного ВВП окремим сільгоспвиробникам, а саме платникам ПДВ, що займаються тваринництвом, вирощуванням фруктів, ягід та овочів. Однак фермери все рівно не довіряють «черговим владним обіцянкам», оскільки погоджена та затверджена методика такого розподілу, на сьогоднішній день, відсутня. Та й дійсно, невідомо яким чином будуть отримувати допомогу представники малого та середнього агробізнесу, якщо по суті в Україні відсутні критерії, за якими можна визначити хто такий малий та середній фермер.

Якщо згадати, то «спецрежим» було введено в той час, коли сільське господарство в Україні було в занепаді, а вітчизняна економіка – у жахливому стані. Можливо, в той час це і було економічно-правильним: за гроші, що поверталися, купувалися техніка, насіння, добрива. Саме це і стимулювало сільське господарство України, та дозволило державі стати лідером з виробництва не однієї культури.

Сьогодні ж менталітет фермерів змінився. І просто видавати гроші – політика не зовсім правильна. Раціональним рішенням було в цільове фінансування, де кошти даватимуться за щось і за певних умов. Лише тоді повноцінно буде працювати механізм державної підтримки, а інакше – це лише стимулюватиме ріст корупції. Хоча Урядовці запевняють, що гроші на підтримку АПК розподілятимуть рівномірно протягом усього року, щоб ні великий, ні малий гравець агроринку не був ображеним. Що ж, може у разі нормальної роботи такої системи виробники все-таки уникнуть негативних наслідків переходу від спецрежиму на загальну систему.

Позицію бізнес-аграріїв зрозуміло. Галузі тяжко, і саме спецрежим допомагає їй виживати. Але якщо на медаль «українська економіка» поглянути з іншого боку. За даними статистики, сільське господарство – не те що на першому місці за прибутковістю, а це взагалі єдиний прибутковий бізнес в Україні. Чи чесно, що пільги лише в аграріїв?

Авжеж сільськогосподарські товаровиробники вже звикли до діючої системи. Так склалось по життю, що пристосовуватися до змін важко. Експерти та засоби ЗМІ розповідають як жорстоко фермерам «перекривають дихання». Але якщо бути до кінця чесними, то якраз саме фермерів, тобто малий та середній бізнес, ці зміни майже і не торкнуться. Адже більшість з них – не платники ПДВ.

Податок на додану вартість – вважається дуже складним податком з позиції адміністрування та потребує спеціальних знань, бухгалтерських. Об’єктом оподаткування - є постачання (ввезення, вивезення) товарів. Тобто реєстрація чи не реєстрація платником ПДВ, жодним чином не впливає на фінансові показники підприємства. Вигода відсутня. Тому більшість фермерів були просто платниками єдиного податку з 4-ю групою, а так - особливого інтересу в збереженні спецрежиму з ПДВ не мають.

Погодьтеся, спецрежим підтримує лише платків ПДВ. А сучасний стан економіки свідчить про те, що підтримки потребують якраз дрібні фермери. Саме вони являються основою для виживання села, збереження зайнятості у сільській місцевості, розвитку головних нішових продуктів.

Прихильники переходу на загальну систему оподаткування натякають на те, що на спецрежимі наживаються великі агрохолдинги. Противники скасування спецрежиму навпаки впевнені, що наслідки будуть менш плачевними, оскільки його скасування вдарить по малому та середньому бізнесу, або навіть може обвалити сільське господарство. Так чи інакше, але до 1 січня 2017 року спецрежим ПДВ фактично був єдиною дієвою системою державної підтримки для сільськогосподарських підприємств.

Аграрний сектор довгий час був важливою стратегічною галуззю української національної економіки. Ставка на розвиток сільського господарства справді за всі ці роки забезпечила продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави. Але ж податковий спеціальний режим не може бути вічним. Він вводився для порятунку галузі, і зважаючи на її прибутковість сьогодні, спецрежим свою місію виконав. Варто вже подумати про інші сфери народного господарства. 

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов Азаров Александр Прогнимак АТО Банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины Бюджет БЮТ валюта Васильев ввп Верховна Рада верховная рада вибори Війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь жкх Закон законодательство законопроект зарплата земля инвестиции инвестиции в экономику интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна Кабмин кадры карьера Киев Київ Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым курс люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина Налоговый Кодекс народ наука Нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин Образование общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов персонал податки политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины психология денег психология успеха публічний аудит путин Путін работа революция режим Януковича Рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология Экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк