Перевірка роботодавців: що треба знати, щоб не втрапити в халепу

Проблема недотримання положень законодавства про працю тягнеться в нашій країні вже давно. Це і зарплата «в конвертах», і неофіційне працевлаштування, і встановлення розміру заробітної плати нижчого за мінімально допустимий тощо.

Нинішня влада намагається цю прикру тенденцію змінити.

Так, 1 січня 2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 6 грудня 2016 р., яким, зокрема, передбачена легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці, шляхом делегування органам місцевого самоврядування повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладання штрафів за його порушення. Цим Законом, серед іншого, було внесено зміни до чинного Кодексу законів про працю і встановлено чималі штрафи (аж до 100 мінімальних заробітних плат, що зараз складає 320 000 грн.) за порушення законодавства про працю.

Все це визвало чимало нарікань з боку бізнесу та породило дуже жваву дискусію на професійних майданчиках та у соціальних мережах. Масла у вогонь також підлив нещодавно опублікований Державною службою України з питань праці План проведення перевірок на 2017 рік.

То чи справді варто бити на сполох? Пропонуємо розібратись.

Перш за все варто зазначити, що положеннями діючого законодавства передбачено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Тому якщо працівник виконує роботу систематично і всі 40 годин на тиждень (максимально допустима законом тривалість робочого часу) – від мінімалки в сумі 3 200 грн. нікуди не подітись. У випадку, коли працівник працює не повний робочий день, неповний робочий тиждень – можна розглядати варіанти оптимізації системи оплати праці, а відповідно – сплати податків. Однак це тема для окремої статті.

Друге, на що варто звернути увагу, це те, що мораторій на здійснення перевірок суб’єктів господарювання, який парламент продовжив до кінця 2017 року, не поширюється на планові перевірки Державною службою України з питань праці, про що прямо зазначено в Законі України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

По-третє, необхідно розуміти, що з січня 2017 року проводити перевірку дотримання суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою – підприємцем) вимог законодавства про працю мають право (1) інспектори Державної служби України з питань праці та її територіальних органів, а також (2) посадові особи органів місцевого самоврядування. Варто додати, що роботодавців має право перевіряти також (3) Державна фіскальна служба України, але з питань дотримання податкового законодавства.

Однак, як це часто в нас буває, з повноваженнями осіб, котрим Закон № 1774-VIII надав право здійснювати перевірку, виникла плутанина. Так, інспектори Держпраці здійснюють свої повноваження на підставі Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів. Однак, як це випливає вже із самої назви Порядку, він поширюється лише на посадових осіб Держпраці та її територіальних органів.

З огляду на це, було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який спрямований на запровадження механізмів легалізації зайнятості та заробітної плати у зв’язку із делегуванням органам місцевого самоврядування повноважень із здійснення контролю у сфері зайнятості та оплати праці та мав забезпечити здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад делегованих повноважень Держпраці щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладення штрафів у разі виявлення його порушень.

Зокрема, Проектом було запропоновано затвердити:

· Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

· Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

· Методичні рекомендації щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

· Положення про порядок видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад посвідчень інспектора праці.

Ця постанова мала б врегулювати порядок проведення перевірки роботодавців інспекторами праці, в тому числі, посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Однак наприкінці січня 2017 р. Державна регуляторна служба України прийняла рішення про відмову у погодженні зазначеного проекту постанови КМУ, а тому його прийняття відклалося на невизначений термін.

Таким чином, поки що повноваженнями щодо перевірки роботодавців на предмет дотримання законодавства про працю наділені лише інспектори Держпраці.

Що треба знати, коли до Вас прийшов інспектор?

Найперше, що треба пам’ятати, це те, що інспектор має право на проведення перевірки лише за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. У випадку відсутності цих документів його можна не допускати до проведення перевірки. Необхідно зауважити, що законодавством передбачені також інші підстави для недопущення посадових осіб до здійснення державного нагляду (контролю), однак зважаючи на колосальний розмір можливого штрафу за недопущення (за різних обставин – 9 600 або 320 000 грн.), більш логічним і безпечним видається надати інспектору можливість перевірку провести, а вже потім її оскаржувати (у випадку наявності на те підстав). Особливо враховуючи, що за результатами перевірки інспектор має скласти Акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до якого суб’єкт господарювання може надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення.

Чи можна уберегтися?

Якщо ви знайшли свое підприємство у Плані перевірок на 2017 рік, або ж якщо ви просто, як свідомий керівник/юрист/бухгалтер, хочете звести до мінімуму всі ризики, що можуть виникнути у зв’язку із здійсненням перевірок щодо дотримання законодавства про працю, вам необхідно:

- перевірити законність допуску до роботи всіх ваших працівників. З ними мають бути укладені трудові договори (на підставі яких мають видаватись накази керівника про допуск до роботи), або інші – цивільно-правові договори (оренди, авторські, про надання послуг тощо) у випадку, якщо вони мають статус ФОП;

- упевнитись, що ті працівники, які отримують заробітну плату в сумі, меншій ніж 3 200 грн., дійсно працюють неповний робочий день/тиждень (як це часто практикують з метою оптимізації податків) і відсутні докази протилежного;

- забезпечити, щоб усі виплати працівникам, включаючи державні гарантії, проводились вчасно і в повному обсязі;

- провести роз’яснювальну роботу з працівниками на предмет того, як слід поводитись, коли прийде перевірка. Тут варто пам’ятати, що показання свідків відіграють чи не найважливішу роль для інспектора. Ними можуть бути як ваші працівники, так і постійні клієнти, працівники сусідніх офісів тощо. Бо навіть якщо у вас по документах буде все чітко і правильно, але інспектор з достовірних джерел дізнається, що картина виглядає зовсім не так, як ви її намалювали, штрафу не уникнути.

Наостанок хотілось би зауважити, що перевірка – це не апокаліпсис, як декому здається. Однак до питання дотримання чинного законодавства слід ставитись серйозно, тоді й переживати небуде чого.

Ну а якщо ситуація для Вас вже патова – звертайтесь до нас і ми обов’язково зробимо все можливе, аби оптимізувати Ваші витрати.