НОВЕ v.s. СТАРЕ у законі Про виконавче провадження

Як стара так і нова редакція закону визначає строк здійснення виконавчого провадження. 

У ст. 30  (ст. 25 стара редакція) закону про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. 

Фактично законодавець не змінив строку здійснення виконавчого провадження.

При цьому державному виконавцю було надано ряд нових повноважень, доступ до різних реєстрів і тому подібно, але строк не скорочено.

Виникає питання, чому не зменшено строк???

Зрозуміло, що стягувач зацікавлений якомога швидше отримати виконання рішення суду, а боржник - протилежне. Якщо ж боржник добросовісний, то він виконає рішення суду у строк добровільного виконання рішення суду, якщо ні то буде відтягувати момент виконання рішення суду до останнього моменту (останнього дня шести місячного строку, а по можливості і довше).

Боржник, який не хоче виконати рішення суду буде будь якими способами старатись не виконати рішення суду. Якщо ж у законі про виконавче провадження визначено строк 6 місяців для здійснення виконавчого провадження, то і державний виконавець не буде особливо спішити його виконувати (навіщо поспішати, ще ж є 6 місяців).

За таких умов боржник має надію, шанс уникнути виконання рішення суду, скориставшись ситуацією, що склалась.

Стягувач у такій ситуації може лише надіятись на порядність державного виконавця (боржник для стягувача вже точно ніколи не буде порядним), який здійснить виконавче провадження достроково (до спливу 6 місяців), або буде активно писати скарги і запити до всіх рівнів органів Державної виконавчої служби (в меншій кількості випадків це допомагає).

На мою думку, варто переглянути  закон про виконавче провадження в цій частині та внести відповіді коректив.