Зупинення провадження у справі на етапі розгляду справи по суті

Трапляється, що під час судового процесу виникають обставини, які є або можуть бути підставою для зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - це припинення на певний період часу судом судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав. 

Господарський процесуальних кодекс України (надалі також – «ГПК України») поділяє ці обставини на такі,  виникнення яких зобов’язує суд зупинити провадження у справі до їх усунення (ст. 227 ГПК України) та такі, виникнення яких лише надає право суду зупинити провадження (ст. 228 ГПК України).

Особливої уваги, заслуговує підстава для зупинення провадження у справі, що визначена в п. 5 ч. 1 ст. 227  ГПК України.  

Відповідно до вказаної норми, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

В такому випадку провадження зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 4 частини 1 статті 229 ГПК України).

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі має бути зупинено лише за наявності беззаперечних підстав для цього. 

При цьому, суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року  № 18,  

Під «неможливістю розгляду цієї справи» розуміють неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Під «пов’язаною з даною справою іншою справою» розуміють таку іншу справу, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

«Іншим судом» є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі. 

Натомість, в кожному окремому випадку,  зацікавлений учасник справи, який подає клопотання до суду про зупинення провадження у справі, має обґрунтувати неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи по суті.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України. 

Враховуючи, що ГПК України покладає на суд обов’язок зупинити провадження у справі, у разі об’єктивної неможливості її розгляду, наявність такої неможливості має бути доведена учасником справи, який зацікавлений в зупиненні провадження у справі. 

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлена неможливість розгляду справи. 

(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 січня 2020 року у справі №  917/130/19; Постанова Верховного Суду у від 10 вересня 2019 у справі №   922/1962/17 та від 17 грудня 2019 у справі № 917/131/19).

Зупинення провадження у господарській справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної господарської справи залежить прийняття рішення у цій господарській справі.

Тобто, в кожному окремому випадку, учасник справи, який зацікавлений в зупиненні провадження у справі має надати обґрунтування суду, що без результатів розгляду іншої справи, дану справу розглядати об’єктивно неможливо.

Чудово, якщо така обставина виникла під час підготовчого засідання, коли ще учасники справи можуть подавати клопотання та заяви, відповідно до  статті 177 ГПК України. 

Адже відповідно до частини 1 статті 177 ГПК України, серед інших завдань підготовчого провадження, важливим є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно п.10 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи. 

При цьому, у частині 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього ГПК України.

Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 5 ч. 2 статті 227 ГПК України подати клопотання про зупинення провадження у справі можливо лише на етапі підготовчого провадження.  

Виникає питання, як бути, у разі якщо виникає необхідність клопотати про зупинення провадження у справі на етапі розгляду справи по суті? 

Судячи з судової практики, учасники справи вигадують різні варіанти за допомогою яких їх клопотання про зупинення провадження у справі може бути прийняте до розгляду судом. 

Найбільш поширеним способом є клопотання учасника справи про повернення до стадії підготовчого провадження. 

Цікаво, що судова практика загалом йде шляхом задоволення таких клопотань задля забезпечення верховенства права (Ухвала Господарського суду Полтавської області від 16 липня 2019 року справа №  917/137/19), хоча є випадки, коли суди відмовляють у задоволенні клопотання так як подібна процедура не передбачена нормами ГПК України.

Іноді трапляється, що суд сам ініціює питання про повернення на етап підготовчого провадження  (Ухвала Іванківського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року у справі № 366/2778/18), проте це буває дуже рідко.

Тому, з процесуальної точки зору виникає цікава ситуація, коли щоб подати клопотання про зупинення провадження у справі, учасники справи подають клопотання про повернення його на підготовче провадження, в той час як будь-які клопотання або заяви суд має вирішувати на підготовчому засіданні. 

Також подають клопотання про поновлення пропущеного строку для зупинення провадження у справі шляхом повернення до підготовчого провадження (Ухвала Господарського суду міста Києва від 17 січня 2019 у справі №  910/13091/18).

І хоча його не задовольнили з підстав «(…) зупинення провадження на підставі п. 5 ст. 227 ГПК України на стадії судового розгляду по суті не допускається (…)», суд вірно при цьому зазначив, що відповідно до статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. 

На нашу думку, найбільш вдалим способом повернутись на етап підготовчого провадження та зупинити провадження у справі з підстави, визначеної  п. 5 ч. 1 ст. 227  ГПК України, не порушуючи при цьому вимог процесуального кодексу в частині подання клопотань та заяв відповідно до ст. 177 ГПК України, є подання клопотання про повернення на етап підготовчого провадження з обґрунтуванням неможливості подати його на етапі підготовчого засідання. 

Відповідно до положень статті 207 ГПК України, учасникам справи дозволено подавати заяви чи клопотання, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні.

Головним завданням залишається обґрунтовано запевнити суд, чому таке клопотання не було подане на попередньому етапі судового процесу. 

Наступним етапом є подача клопотання про зупинення провадження у справі, в якому має бути визначено як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлена неможливість розгляду цієї справи.

Таким чином, ви, подаючи клопотання про повернення на підготовче провадження не порушуєте положення ст. ст. 177 та 207 ГПК України, та надаєте суду «процесуальну» можливість задовольнити ваше клопотання та в подальшому зупинити провадження у справі.