Як це робиться у них, або історичний досвід використання Установчих зборів

Найпершим і найвідомішим випадком ухвалення Конституції Установчими зборами були Солучені Штати Америки. Це унікальний випадок - про це майже всі знають. Але зовсім мало знають про наступників такого передового досвіду конституціоналізму.

Подаю про це довідку в хронологічному порядку за виключенням Болгарії й Венесуели - про них йшлося раніше. Довідку підготовлено  Центром політико-правових реформ та Українським центром розвитку зовнішньоекономічних відносин.

Конституція Норвегії від 17.05.1814 р. (установчі збори без конституційного статусу)

На вимогу народу, шляхти та місцевих посадових осіб данський принц і намісник у Норвегії  скликав у місті Ейдсвол Установчі збори, які 17.05.1814 року прийняли Конституцію Норвезького королівства, яка на сьогодні є найстарішою діючою Конституцією в Європі.

Очевидний середньовічний характер Установчих зборів із врахуванням розподілу суспільства на стани та відповідного представництва.

Конституція Бельгії від 07.02.1831 р. (перехідна форма між Установчими зборами та парламентом, визначена у ст. 198 Конституції )

Підготовлена і прийнята Національним конгресом – установчими зборами, статус яких не отримав конституційного закріплення.

Конституція Італії від 22.12.1947 р. (визначені у ст.XVII Перехідних положень Конституції)

На референдумі 02.06.1946 р. в Італії була скасована монархічна форма правління й одночасно, на основі пропорційної виборчої системи, були обрані Установчі збори (християнські демократи – 32,2%; соціалісти 20,7%; комуністи 19,7%), які 22.12.1947 р. 453 голосами проти 62 ухвалили Конституцію. Конституція була розроблена самими Установчими зборами, уряд займав нейтральну позицію, хоча на період безпосередньої розробки Конституції було створено та функціонувало міністерство у справах Установчих зборів.

Конституція Індії від 26.01.1950 р. (визначені лише у преамбулі, в ст.368 встановила установчу владу Парламенту)

Установчі збори були обрані опосередковано законодавчими зборами провінцій (292 делегата) та до яких було призначено 93 делегати різних князівств Індії. Після утворення держави Пакистан, з Установчих зборів вийшли ряд делегатів і їх кількість склала 299, більшість з них представляли Індійський Національний Конгрес. Різноманітні комісії Установчих зборів сформулювали різні положення Конституції, 26 листопада 1949 р. Конституція була прийнята, щоправда надалі вдосконалювалась до 26.01.1950 р.

Конституція Португалії від 02.04.1976 р. (визначені у преамбулі та ст. 299 Перехідних положень Конституції)

14.05.1975 р. згідно тимчасових конституційних положень, до моменту прийняття нової Конституції був визначений наступний механізм влади: Установчі збори, Президент, Рада національного порятунку, Державна рада, Уряд та судові органи. Тимчасові конституційні положення щодо Установчих зборів передбачали:

• формування на основі загального, прямого виборчого права;
• строки формування;
• постановка задачі щодо підготовки тексту нової Конституції;
• строки виконання поставлених перед Установчими зборами задач.

У квітні 1975 року Установчі збори були обрані, підготували Конституцію і 02.04.1976 р. її прийняли.

Відповідно до норм статей 285, 286 установча влада передана парламенту.

Конституція Бразилії від 22.09.1988 р. (визначені у преамбулі)

У лютому 1987 року у вигляді 8 тематичних комісій, розбитих на підкомісії розпочали свою роботу Установчі збори (Національна Конституційна Асамблея). 09.07.1987 р. проект Конституції був винесений на всенародне обговорення. Робота Установчих зборів відбувалась у обстановці гласності, кожний громадянин міг вільно відвідати їх засідання. В проект Конституції могли вноситись «народні поправки» - поправки підписані не менш як 30 тис. виборцями, при цьому один виборець не міг підписати більше 3 поправок. 22.09.1988 р. 474 голосами проти 15 та 6 тих, хто утримався була прийнята нова Конституція Бразилії.

Конституція Румунії від 21.11.1991 р. (установчі збори без конституційного статусу)

21.11.1991 р. прийнята Установчими зборами та затверджена на загальнонаціональному референдумі 07.12.1991 р.

Конституція Російської Федерації від 12.12.1993 р. (статус визначений нормою статті 135 Конституції)

Хоча Конституція прийнята не Установчими зборами, їх участь у процесі зміни норм Основного закону передбачена, детально як і на якій основі формуються і діють Установчі збори визначаються федеральним законом.

Конституція Аргентини від 24.08.1994 р. (зазначені в преамбулі, та статтях 16, 17 Перехідних положень, відповідно до норми статті 30 установча влада передана парламенту)

Головною особливістю конституційного процесу в Аргентині є те, що з моменту прийняття першої Конституції Аргентини 1853 р., всі наступні конституційні реформи забезпечувались Установчою асамблеєю (в 1860, 1866, 1898, 1949, 1957, 1960, 1994 р.р.).